Decision № 77470347, 30.10.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2018 року № 826/12519/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, ОСОБА_3 третя особа проФонд гарантування вкладів фізичних осіб визнання протиправною та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач, уповноважена особа), третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, ОСОБА_3 в частині визнання нікчемним правочину щодо зарахування коштів, здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок НОМЕР_3, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що належить ОСОБА_1;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що уповноваженою особою Фонду було протиправно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

23.09.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому уповноважена особа Фонду наголошує на тому, що кошти були отримані позивачем не на підставі договору банківського вкладу чи рахунку, а за договором позики, що виключає їх відшкодування Фондом в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також зазначає, що правочини (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «ІРЦ» по перерахуванню коштів на рахунок позивача є нікчемними відповідно до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Підкреслює, що перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок юридичної і навпаки фактично не відбувалося, а здійснювалося лише у межах балансової документації банку. Зазначає на безпідставності стягнення судових витрат з уповноваженої особи, яка не має бюджетних асигнувань.

12.09.2018 від третьої особи судом отримано письмові пояснення на позовну заяву в яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить у задоволенні позову позивача відмовити в повному обсязі. Зазначив, що позивач не може бути прирівняний до вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» оскільки грошові кошти були залучені фінансовою компанією як позика, а правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» не мають відношення до вкладу. При цьому, Фонд гарантування не вчиняв та не допускав жодних протиправних дій чи бездіяльності відносно позивача. Окрім того, можливість щодо стягнення судових витрат з Уповноваженої особи або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутня оскільки вони не обслуговуються в органах Державної казначейської служби України.

Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.04.2016 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний-розрахунковий центр» було укладено Договір №980-002-000224776 «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку), відповідно до умов якого Сторона-1 передає у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. Сума, яка була передана у власність Сторони-2 складає 13 000,00 грн. на строк не більше 181 днів, з дати укладення цього Договору по 18.10.2016 з розміром процентів за користування коштами 34,73 %.

Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти у безготівковій формі та самі кошти на рахунок Сторони-1 НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Михайлівський».

Підтвердженням перерахування коштів позивачем на поточний рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в сумі 13 000,00 грн. є квитанція від 20.04.2016 №4855289 з призначенням платежу: «перерахування коштів згідно з Договором від 20.04.2016 №980-002-000224776».

Також, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний-розрахунковий центр» було укладено Договір №980-002-000230089 «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку), відповідно до умов якого Сторона-1 передає у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. Сума, яка була передана у власність Сторони-2 складає 61 700,00 грн. на строк не більше 181 днів, з дати укладення цього Договору по 26.10.2018 з розміром процентів за користування коштами 34,78 %.

Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти у безготівковій формі та самі кошти на рахунок Сторони-1 НОМЕР_4 в ПАТ «Банк Михайлівський».

Підтвердженням перерахування коштів позивачем на поточний рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в сумі 61 700,00 грн. є квитанція від 28.04.2016 №7033465 з призначенням платежу: «перерахування коштів згідно з Договором від 28.04.2016 №980-002-000230089».

В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнко Юрія Петровича.

13.06.2016 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Юрію Петровичу з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.

Починаючи з 15.07.2016 розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду через банки-агенти.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016.

10.07.2018 позивач звернулась з заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк Михайлівський» в якій просила включити її до переліку вкладників.

На вказану заяву уповноваженою особою Фонду позивачу надано відповідь від 13.07.2018 №3Г1 (К)/3068, в якій відповідач повідомив, що зарахування 19.05.2016 коштів на рахунок позивача НОМЕР_3 з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №265093000055802 в сумі 13 000,00 грн., 164,62 грн., 53 400, 00 грн., 278,45 грн., зарахування 19.05.2016 коштів на рахунок позивача НОМЕР_4 з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №265093000055802 в сумі 61 700,00 грн., 943,97 грн., що відображено в виписках є нікчемними правочином в силу положень статей 215 Цивільного кодексу України та пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також судом встановлено, що наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 №42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними» затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 гривень, у відповідності до положень пунктів 7 - 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином на виконання вимог частини першої статті 216 Цивільного кодексу України застосовано наслідки нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн., та видано відповідне розпорядження.

Зокрема витягом з Додатку 2 до Акту від 01.06.2016 №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними визначено перелік фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснені перерахування коштів з поточного рахунку №26509300055802 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) в якому також міститься інформація щодо позивача на загальну суму 129 487,04 грн..

У зв'язку з відсутністю позивача в загальному реєстрі вкладників, вважаючи протиправними дії відповідача щодо невключення позивача до переліку вкладників та визнання правочинів нікчемними, позивач звернулась до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Відповідно до пунктів 3 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 №1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 Перехідних положень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що ПАТ «Банк Михайлівський» повідомив позивача під розпис про непоширення на кошти, передані ТОВ «Розрахунково-інвестиційний центр», відповідних гарантій.

Таким чином, суд зазначає, що кошти, які надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточні рахунки позивача, у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладом.

В той же час, суд зазначає, що на момент здійснення правочинів (транзакцій) діяла постанова №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», яка затверджена Правлінням Національного банку України 22.12.2015, відповідно до якої, на підставі норм статей 7,15, 55 Закону України «Про Національний банк України», статей 66, 67, 73, 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність», глав 3, 5, розділу І та глави 12 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346, - встановлено факт здійснення ПАТ «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, віднесено ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних, встановлені для ПАТ «Банк Михайлівський» обмеження в діяльності, в тому числі, не здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

В подальшому, 27.04.2016, постановою Правління Національного банку України №295/БТ «Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ, встановлені для ПАТ «Банк Михайлівський» обмеження в діяльності, в тому числі, не здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

Проте, суд не може сприймати дію зазначеної постанови як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки зазначена постанова є внутрішнім документом, до відома клієнтів банку вона не доводиться та на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи ПАТ «Банк Михайлівський» не публікується. При цьому, відповідно до вимог статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Тож розміщення цієї постанови для ознайомлення з її змістом клієнтами Банку не здійснюється.

Таким чином позивач не була і не могла бути обізнаною про дію зазначеної постанови та встановлені нею заборони.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

В свою чергу частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: 1. банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2. банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7. банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 9. здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказані підстави (пункт 7, 9) були зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунки позивача у ПАТ «Банк Михайлівський».

Однак уповноваженою особою не зазначено, яким чином переказ коштів, ініційований ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на користь позивача, має відношення до підстав нікчемності, визначених законодавством.

Отже, жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не має відношення до правочинів вчинених ПАТ «Банк Михайлівський» у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на її рахунок у банку).

Так, відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.

Згідно з частиною третьою статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

З аналізу наведених норм, суд вбачає, що у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд враховує, що згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 у справі №826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Водночас, у згаданій вище постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий вищезгаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не створює жодних обов'язків для позивача та безпосередньо не порушує його прав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині не включення до нього інформації про рахунки, що належить ОСОБА_1.

Керуючись статтями 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, РНОПКК НОМЕР_1) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 38619024) щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині не включення до нього інформації про рахунки, що належить ОСОБА_1 02152, АДРЕСА_1, РНОПКК НОМЕР_1).

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 38619024)подати додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, РНОПКК НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, РНОПКК НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1 472,80 (одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова