Decision № 77453213, 29.10.2018, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 638/5468/18

Провадження № 2/638/3246/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.10.2018 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т. В.

за участю секретаря Тарасової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальнісю «Мегаком» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину,-

встановив:

Позивач ТОВ «Мегаком» звернулося 24.04. 2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування метеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину в розмірі 5 004, 78 грн. Позивачі за даною категорією справ звільнені від сплати судового збору. До позовної заяви були додані письмові докази, належним чином посвідчені копії Свідоства про даржавну реєстрацію позивача, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фомувань.

Позивач зазначив в позовній заяві, що Дзержинський районний суд міста Харкова обраний ним для пред*явленя позову на підставі ч. 2 ст. 28 ЦПК України.

Зміст та форма позовної заяви та доданих до неї документів відповідали вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України і тому ухвалою судді від 01 серпня 2018 року було відкрито провадлження у справі. Розгляд справи суд ухвалив проводити у порядку загального прозовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 14.09.2018 року. Відповідачу разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі була направлена копія позовної заяви та доданих до неї документів. Від дня отримання зазначених документів, відповідачу був встановлений п*ятнадцятиденний строк для надіслання (надання) відзиву на позовну заяву, а також всіх доказів, що спростовують позовні вимоги. В ухвалі також було зазначено, що в разі неподання учасниками справи заяв по суті без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позов від відповідаача не надійшов.

19.09.2018 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог. Просив зменшити розмір позовгних вимог з 5 004. 87 грн до 4 504, 87 грн. Дана заява відповідає вимогам, встановленим статтею 182 ЦПК України для заяви з процесуальних питань.

Після здійснення передбачених процесуальним законом дій, суд перейшов до розгляду справи по суті.

Суть справи полягає в тому, що відповідач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ «Мегаком». Трудовим договором було визначено місце роботи відповідача та його посада - медичний представник в місті Києві. Для здійснення цих повноважень ОСОБА_1 був наданий службовий автомобіль ЗАЗ ДЄУ, яким він мав керувати особисто. Для заправки автомобіля пальним відповідачу було передано смарт-карту АЗК «ОККО». 08.02.2018 року позивач шляхом моніторингу даних в електронному онлай-кабінеті АЗК «ОККО» виявив, що за картою ОСОБА_1 в період з 01 по 07 лютого 2018 року було використано 202.81 л. бензину на загальну суму 5 004, 78 грн. Сам же відповідач ОСОБА_1 в ці дні на роботі був відсутній. Компенсувати спрчинені втратою пального збитки відповідач відмовився.

Позивач стверджує, що шкода, заподіяна йому відповідачем має бути відшкдована. В якості обгрунтування цього він посилається на те, що між сторонами справи був укладений договір про матеріальну відповідальність за службовий автомобіль від 25 листопада 2016 року та акт прийому-передачі автомобілю від позивача відповідачу від цього ж числа. Позивач стверджує, що разом з автомобілем ОСОБА_1 була передана смарт-карта на пальне про, що в акті мається запис з підписом відповідача про прийняття, і автомобілю, і смарт-карти. Після відмови відповідача відшкодувати вартість пального, позивач звернувся до правоохоронних органів за заявою про вчинення працвником ТОВ «Мегаком» кримінального правопорушення, яким завдано матеріальної шкоди. Солом*янським УП ГУНП у м. Києві 17.05.2017 року було розпочато кримінальне провадження № 12017100090005413 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1. ст. 191 КК України. Позивач стверджує, щл в ході кримінального провадження була доведена провина ОСОБА_1 в тому, що він в період з 01.02.2017 року по 07.02.2017 року отримав по смарт-карті та здійснив продаж стороннім особам 202.81 літрів бензину на загальну суму 5 004, 78 грн., а отримані гроші привласнив і витратив.

Відповідач своїх доводів про обставини справи суду не надав. Така можливість йому пропонувалася.

Доводи позивача підтверджуються письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Підтвердженням причинення позивачу матеріальної шкоди є Наказ № ПП-1Ґ11 від 17.11.2016 року про прийняття на роботу в ТОВ «Мегаком» на посаду медичного представника ОСОБА_1; Наказ № ПУ-2Ґ2 від 13.02.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з ТОВ «Мегаком» це свідчить, що на момент розгляду справи відповідач не перебуває з позивачем у трудових відносинах і може нести відповідальність за заподіяну ним шкоду в повному обсязі; Договір бїн від 25.11.2018 року про повну матеріальну відповідальність за службовий автомобіль, п. 2.1.3. якого свідчить про те, що позивач зобов*язаний нести витрати на вартість паливно-мастильних матеріалів; акт прийому-передачі автомобіля від 25.11.2016 року в якому поміж інше зазначено, що відповідач ОСОБА_1 отримав смарт-карту на пальне, про що мається підпис. На підтвердження своїх доводів позивач також надав Вирок від 06.03.2018 року

Солом*янського районного суду м. Києва, яким встановлено, що в період з 01 по 07 лютого 2017 року ОСОБА_1 на АЗС по вул. Привокзальній, 1-а в місті Києві, отримав 202,81 л. бензину на загальну суму 5 004, 78 грн. Додані до кримінальної справи докази доводять, що в проміжок часу з 14:18 до 18:49 7 лютого 2017 року ОСОБА_1 чотири рази заправлявся на одній АЗС. Це неспростовно свідчить про те, що картка була використана ОСОБА_1 для заправки інших автомобілей. Вину в кримінальному порушення ОСОБА_1 визнав повністю і вироком суду був засуджений до штрафу в розмірі 850, 00 грн. Вже після набуття законної сили Вироком суду ОСОБА_1 05 липня 2018 року в добровільному порядку відшкодував позивачу частину завданих йому збитків в розмірі 500, 00 грн. Доказом цього є платіжне доручення від 05.07.2018 року.

Відповідач ОСОБА_1 жодного доказу, який би свідчив про відсутність його вини в завданні шкоди суду не надав, а його дії свідчать про те, що він цю вину визнає.

Отже позивачу діями відповідача позивачу була завдана матеріальна шкода, цим були порушені його майнові права, які підлягають захисту, а позовні вимоги позивача- задоволенню.

Для вирішення праовідносин, що склалися між сторонами справи мають бути застосовані приписи ст. 1166 ЦК України.

На підставі ст. 1166 , ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( паспорт НОМЕР_2, виданий Шевченківськм РВ УМВС України в Запорізькій області 27.06.1996 року, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, адрес останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_2_) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком», ЄДРПОУ 23753268, п, рах.№ 26000500293605 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, ІПН 23753620300, м. Харків, вул. Клочківська, 195-б гроші в сумі 4 504, 78 грн. ( чотири тисячі п*ятсот чотири гривні 78 коп.)

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий