Decision № 77385853, 12.10.2018, Khust District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 309/1197/15-ц

Провадження № 2/309/42/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Попадинець Я.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом фермерського господарства «ОСОБА_3 оптово-роздрібний плодоовочевий комбінат» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 міської ради про скасування рішення та визнання недійсним сервітутного землекористування, –

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «ОСОБА_3 оптово-роздрібний плодоовочевий комбінат» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 міської ради, в якому просить поновити строк позовної давності та скасувати: рішення 5 сесії 6 скликання № 368 ОСОБА_3 міської ради від 26.08.2011 року про встановлення сервітуту на земельну ділянку площею 0,0649 га у м. Хуст по вул. Коцюбинського, б/н, громадянці ОСОБА_4 на право проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для обслуговування житлового будинку терміном на три роки, рішення № 1550 Х сесії VIскликання ОСОБА_3 міської ради від 27.06.2014 року про поновлення договору сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 року у м. Хуст по вул. Коцюбинського, б/н площею 0,0649 га громадянці ОСОБА_4 терміном на п’ять років, рішення виконавчого комітету № 399 від 03.10.2014 року про присвоєння поштової адреси перебудованому житловому будинку загальною площею 130.40 кв.м., (забудовники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних долях), за адресою: м. Хуст, вул. Тімірязєва, 37В та визнати недійсним договір сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 року, укладений ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_4

Позов обґрунтовує тим, що 31 жовтня 2014 року ОСОБА_3 ОРПК та громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було подано до ОСОБА_3 міської ради заяву про самовільне захоплення відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 частини земельних ділянок та зміну меж. В даній заяві вони просили призначити комісію для перевірки фактичних меж земельної ділянки № 18 по вул. Коцюбинського у м. Хуст, відновити межі та зафіксувати межі земельних ділянок згідно правовстановлюючих документів. Для перевірки фактів, наведених у вище вказаній заяві, ОСОБА_3 міською радою було створено комісію та складено акт від 17.11.2014 року, який затверджений першим заступником міського голови ОСОБА_9 Ознайомившись з тексту акту, позивачу стало відомо про поновлення ОСОБА_3 міською радою сервітуту та прийняття рішення 10 сесії 6 скликання ОСОБА_3 міської ради від 27.06.2014 року № 1550 «Про поновлення договору сервітутного землекористування ОСОБА_4Ю.». До цього часу позивачу не було взагалі відомо про наявність сервітутного обмеження, що стосується земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача. Як стало відомо пізніше, вказане сервітутне обмеження було накладено відповідно до рішення 5 сесії 6 скликання ОСОБА_3 міської ради від 26.08.2011 року за № 368 та встановлено сервітут на земельну ділянку площею 0,0649 га у м. Хуст по вул. Коцюбинського, б/н громадянці ОСОБА_4 на право проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для обслуговування житлового будинку терміном на 5 років.

По факту земельна ділянка, на якій встановлено земельний сервітут, знаходиться у м. Хуст не по вулиці Коцюбинського, б/н, а по вулиці Тімірязєва, 37, яка перебуває у постійному користуванні позивача ОСОБА_3 ОРПК. Не погодившись з рішенням, яке порушує права ОСОБА_3 ОРПК, позивач звернувся до ОСОБА_3 міської ради з проханням відмінити незаконні рішення ОСОБА_3 міської ради про встановлення сервітуту на користь ОСОБА_4 та поновлення договору сервітутного землекористування, але ОСОБА_3 міською радою ніяких рішень щодо скасування рішень та припинення сервітуту не було прийнято, тому ОСОБА_3 ОРПК вимушене звернутися до суду, оскільки такі рішення та договір прийнятті та відповідно укладені з порушенням чинного законодавства.

В ході судового розгляду справи, представником позивача ОСОБА_1 подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій вона просить поновити строк позовної давності, скасувати рішення ОСОБА_3 міської ради № 368 від 26.08.2011 року, № 1550 від 27.06.2014 року, рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 399 від 03.10.2014 року та визнати договір сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 року таким, що фактично не укладений сторонами.

В судовому засіданні представник позивача ФГ «ОСОБА_3 ОРПК» - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилаючись на наведені в позові обставини, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, у своїх поясненнях посилалася на заперечення проти позову та додаткові пояснення на заперечення, наявні у матеріалах, просила суд відмовити ФГ «ОСОБА_3 ОРПК» у задоволенні позову.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову заперечила, просила відмовити у задоволенні заяви.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради – ОСОБА_10 в судове засідання не з’явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності за наявними матеріалами у справі.

Ухвалою суду від 03.09.2015 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 задоволено, витребувано з ОСОБА_3 ДПТІ інвентарну справу щодо нерухомого майна ОСОБА_5, ОСОБА_4 за адресою: м. Хуст, вул. Коцюбинського, 18 та по вул. Тімірязєва 37В, витребувано з ОСОБА_3 міської ради рішення № 368 від 26.08.2011 року, № 1550 від 27.06.2014 року, № 399 від 03.10.2014 року та договір сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 року.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не проводилось.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням ОСОБА_3 міської ради № 368 від 26.08.2011 року встановлено сервітут на земельну ділянку, площею 0,0649 га по вул. Коцюбинського, б/н громадянці ОСОБА_4 на право проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для обслуговування житлового будинку терміном на три роки. ОСОБА_4 зобов’язано було у місячний термін укласти з ОСОБА_3 міською радою договір сервітутного землекористування та провести його державну реєстрацію.

01.09.2011 року між ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_4 укладено договір сервітутного землекористування № СП-003-00. Об’єктом сервітутного землекористування є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Хуст, вул. Коцюбинського, б/н. Сервітутне землекористування встановлюється терміном на три роки. Договір набуває чинності після державної реєстрації цього договору землекористувачем.

Рішенням ОСОБА_3 міської ради № 1550 від 27.06.2014 року поновлено договір сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 року у м. Хуст по вул. Коцюбинського, б/н, площею 0,0649 га ОСОБА_4, терміном на п’ять років.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 399 від 03.10.2014 року присвоєно поштову адресу перебудованому житловому будинку загальною площею 130,40 кв.м., забудовниками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних долях: м. Хуст, вул. Тімірязєва, 37В.

Як вбачається із заяви відповідачки ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, мотивацією для встановлення земельного сервітуту було те, що їй потрібен прохід, проїзд до її земельної ділянки № 18 по вул. Коцюбинського у м. Хуст.

Однак у судовому засіданні з’ясовано та підтверджено сторонами, що сервітут встановлено не на земельну ділянку по вул. Коцюбинського, б/н, а фактично сервітут згідно додатку схеми до договору сервітутного землекористування встановлено на земельну ділянку по іншій адресі - вул. Тімірязєва № 37, оскільки територія, на якій розташовані будівлі позивача, знаходиться за адресою вул. Тімірязєва 37 і саме по даній території вказано проїзд та сервітутне землекористування для відповідача.

Факт належності нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Хуст, вул. Тімірязєва, 37 позивачу ФГ «ОСОБА_3 ОРПК» стверджується в судовому засіданні оглянутими копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно (а.с. 177-128), згідно яких позивачу за вказаною адресою належать на праві приватної власності нежитлові будівлі: два навіси боксного типу, бокс навісного типу, будівля картоплесховища, котельня з навісом, три вагові, два квасильно-засолочні цехи, прохідна та будівля овочесховища.

З врахуванням судової практики щодо встановлення земельних сервітутів, для встановлення сервітуту орган, який встановлює земельний сервітут або суд, який розглядає справу, має встановити, чи можливе нормальне господарське використання земельної ділянки, тією особою, яка просить встановити земельний сервітут без обтяження сервітутом. Це має істотне значення, оскільки за наявності альтернативних варіантів використання землі без встановлення сервітуту орган місцевого самоврядування або суд, який розглядає справу повинен відмовити у встановлення сервітуту. Вказана позиція відображена у роз’ясненні Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року N 24-150/0/4-13.

Враховуючи обставини даної справи, а саме те, що ОСОБА_4 має житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Коцюбинського № 18 і відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають вільний доступ до житлового будинку з вулиці Коцюбинського і встановлення сервітуту для доступу до їх земельної ділянки з вул. Тімірязєва є безпідставним і не потрібним. Суд вважає недоцільним обмеження вільного користування земельною ділянкою, якою користується позивач.

У рішенні № 1550 Х сесії VI скликання ОСОБА_3 міської ради від 27.06.2014 року зазначено про поновлення договору сервітутного землекористування ОСОБА_4 терміном на 5 (п’ять) років. Відповідач ОСОБА_3 міська рада керувалася ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає поновлення договору оренди землі і застосовується у відносинах з оренди землі. Вказана норма спеціальна і не може застосовуватися у відносинах із встановлення сервітуту та не регулює відносини щодо сервітутного обмеження та землекористування.

Одночасно судом з’ясовано, що встановлення сервітуту позбавляє позивача можливості вільного використання належної йому будівлі – прохідної, через яку проходить сервітут, тобто ФГ «ОСОБА_3 ОРПК» повинно надати ОСОБА_4 вільний прохід не тільки по земельній ділянці, але і через будівлю – прохідної, що є порушенням закріпленого у ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України принципу непорушності права приватної власності.

Відповідно до ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; та інших.

Виходячи з того, що на території ФГ «ОСОБА_3 ОРПК» не існує наявних транспортних шляхів, це територія підприємства, тому у рішенні міськради з незрозумілих для суду причин зазначено – встановлення сервітуту по наявному шляху.

Як вбачається з акту перевірки фактів, наведених у заяві директора ФГ «ОСОБА_3 ОРПК» від 17 листопада 2014 року, про встановлення сервітуту і розгляд зауважень та пропозицій щодо встановлення сервітуту, позивач повідомленим не був. Про наявність рішення міської ради та документації щодо встановлення сервітуту підприємство дізналося лише у листопаді 2014 року, тому суд визнає поважними причини пропущення позовної давності і порушене право підлягає захисту.

Крім того, як вбачається з поданих ОСОБА_3 міською радою заперечень, відповідач ОСОБА_3 міська рада зазначає, що договір сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 року, укладений відповідачами ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_4, який є предметом розгляду даної справи, є не чинним у зв'язку з відсутністю його державної реєстрації та є таким, що не укладений. Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 недійсним може бути визнано лише укладений договір. Дана обставина не заперечується відповідачем ОСОБА_3 міською радою.

Договір сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 року підписаний ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_4, однак всупереч ч. 3 ст. 100 ЗК України та ст.ст. 4, 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» сторонами договору не здійснено його державної реєстрації та не дотримано вимоги ст. 210 ЦК України, тому він є таким, що фактично не укладений та не вчинений сторонами, оскільки даний правочин підлягає державній реєстрації і вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 102 ЗК України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;

Крім того, на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.»

При вирішенні питання про прийняття рішення про продовження терміну дії сервітуту відповідач ОСОБА_3 міська рада повинна була з’ясувати чи використовувався земельний сервітут згідно попереднього рішення, чи було сервітутне право (сервітут) зареєстрований належним чином, чого зроблено не було.

Відповідно до ст. 81 ч. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 міська рада, у своїх запереченнях та доданих до них документах не навели доказів щодо законності прийняття ОСОБА_3 міською радою оскаржуваних рішень та укладення оскаржуваного договору про сервітутне землекористування і яких-небудь підстав для відмови у позові ФГ «ОСОБА_3 ОРПК» судом не встановлено, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність вимог позивача щодо його порушених прав та вважає, що позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі, скасувавши оскаржувані рішення ОСОБА_3 міської ради № 368 від 26.08.2011 року, № 1550 від 27.06.2014 року, рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 399 від 03.10.2014 року та визнавши договір сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 року таким, що фактично не укладений сторонами.

Суд також вважає, що рішення № 399 від 03.10.2014 року виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради про присвоєння поштової адреси перебудованому житловому будинку загальною площею 130,40 кв.м. (забудовники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних долях) м. Хуст вул. Тімірязєва 37В – прийнято незаконно, оскільки даний житловий будинок розташований по факту по вулиці Коцюбинського, 18, де і знаходиться старий будинок, який був перебудований відповідачами.

Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 99, 102 ЗК України, ст.ст. 210, 261, 267, 377 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення 5 сесії 6 скликання № 368 ОСОБА_3 міської ради від 26.08.2011 року про встановлення сервітуту на земельну ділянку площею 0,0649 га по вул. Коцюбинського, б\н громадянці ОСОБА_4 ідентифікаційний номер -НОМЕР_1 на право проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для обслуговування житлового будинку терміном на 3 роки.

Скасувати рішення № 1550 Х сесії VI скликання ОСОБА_3 міської ради від 27.06.2014 року про поновлення договору сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 в м. Хуст, вул. Коцюбинського, б\н площею 0,0649 га громадянці ОСОБА_4, податковий номер - НОМЕР_1 терміном на 5 років.

Визнати договір сервітутного землекористування за № СП-003-00 від 01.09.2011 року, підписаний ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_4 таким, що фактично не укладений сторонами.

Скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №399 від 03.10.2014 року про присвоєння поштової адреси перебудованому житловому будинку загальною площею 130,40 кв.м., забудовники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних долях: м. Хуст, вул. Тімірязєва 37В.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: підпис ОСОБА_11

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_11