Decision № 76987932, 05.10.2018, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"05" жовтня 2018 р. № 2040/6726/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Попова А.О.

позивача - ОСОБА_1,,

представника відповідача - Старости В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (61146, АДРЕСА_1) до Ректора Харківського національного університету внутрішніх справ, поліцейський Національної поліції України, генерала поліції третього рангу Сокуренка Валерія Васильовича (61080, м. Харків, проспект Льва Ландау, 27), треті особи - Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10), центральний орган управління національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) про визнання протиправними дій ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії ректора Харківського національного універси тету внутрішніх справ Сокуренко Валерія Васильовича з приводу застосування під час звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету № 2 Харківського національного університету внутрішніх справ частини 6 ст. 71 Закону України "Про Націона льну поліцію" та використання у якості підстав для звільнення рапорт декана факультету № 2 ОСОБА_4 від 21.12.2017 р.

В обґрунтування позову зазначено, що дії ректора Харківського національного універси тету внутрішніх справ Сокуренко Валерія Васильовича з приводу застосування під час звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету № 2 Харківського національного університету внутрішніх справ частини 6 ст. 71 Закону України "Про Націона льну поліцію" та використання у якості підстав для звільнення рапорт декана факультету № 2 ОСОБА_4 від 21.12.2017 р. є протиправними та такими, що в чиненні з порушення норм чинного законодавства України.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01 вересня 1991 року по 06 листопада 2015 року на різних посадах та був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у зв'язку з прийняттям Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію». На момент звільнення з органів внутрішніх справ України ОСОБА_1 мав спеціальне звання «полковник міліції».

Відповідно до абз. З п. З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»», працівники міліції, які станом на 06 листопада 2015 року працювали у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, і виявили бажання проходити службу в Національній поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими у таких навчальних закладах, можуть бути прийняті на службу до Національної поліції за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним Законом України «Про Національну поліцію», шляхом видання керівниками цих навчальних закладів (а стосовно керівників таких закладів - Міністром внутрішніх справ України) наказів про призначення на відповідні посади, що заміщуються поліцейськими.

Зазначені особи набувають статусу поліцейських, відряджених до таких навчальних закладів із залишенням на службі в Національній поліції, і проходять службу в Національній поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 04.03.2016 № 59 о/с, відповідно до законів України «Про Національну поліцію», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», Указу Президента України від 09.12.2015 № 691/2015 «Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях», ОСОБА_1 на підставі його особистої заяви від 29 лютого 2016 року було прийнято на службу до Національної поліції України із набуттям статусу поліцейського, відрядженого до навчального закладу, та йому було присвоєно спеціальне звання «полковник поліції».

Таким чином суд зазначає, що ОСОБА_1 з 04 березня 2016 року був прийнятий на службу в поліцію та набув статус поліцейського, відрядженого до державної організації (установи) із залишенням на службі в Національній поліції і у подальшому проходив службу відповідно до положень Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом ХНУВС від 26 грудня 2017 року №456 о/с, полковника поліції ОСОБА_1 з 12 січня 2018 року звільнено з посади доцента кафедри оперативно- розшукової діяльності та розкриття злочинів факультету № 2 ХНУВС і направлено у розпорядження Національної поліції України.

Суд звертає увагу, що зі служби в Національній поліції України ОСОБА_1 вказаним наказом не звільнено, тобто службові відносини з останнім не припинено, та він продовжив проходити службу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29 січня 2018 року № 21 о/с, згідно з ч. 9 статті 65, ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1, як прибулого з Національної поліції України, на підставі його письмового рапорту було призначено на посаду начальника сектору кримінальної поліції Коломацького відділення поліції Валківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 12 січня 2018 року.

Наказом ГУНП в Харківській області від 11.04.2018 № 87 о/с згідно з п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача через хворобу звільнено зі служби в поліції.

Суд зазначає, що порядок проходження, звільнення відповідні повноваження керівників національної поліції врегульовано Законом України «Про Національну поліцію».

Як було встановлено судом вище підставою для звільнення позивача з посади доцента кафедри оперативно- розшукової діяльності та розкриття злочинів факультету № 2 ХНУВС і направлено у розпорядження Національної поліції України є посилання на ч. 6 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно положень ч. 6 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» звільнення з посад відряджених поліцейських здійснюється за рішенням керівника державного органу, установи, організації з подальшим направленням їх у розпорядження поліції.

Суд аналізуючи вище зазначені положення приходить до висновку, що законодавець визначив декілька підстав для звільнення з посади відрядженого поліцейського по-перше: поліцейській якого звільняють повинен бути відрядженим до відповідного державного органу, установи організації, по-друге: рішення про його звільнення приймає безпосередньо керівник державного органу, установи, організації; по-третє: особа яку звільнять з посади направляється у розпорядження поліції.

Крім цього суд звертає уваги, що законодавцем невизначено переліку обставин або підстав за настанням яких керівник державного органу, установи, організації звільняє з посад відряджених поліцейських, а законодавцем надано останньому виключні повноваження, що в свою чергу кореспондується з положеннями п. 11 ст. 22 Закону України «Про Національну поліцію»

Як було встановлено судом відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 березня 2017 року №22720160, Харківський національний університету внутрішніх справ має організаційно-правову форму - державна організація (установа, заклад), керівник - Сокуренко Валерій Васильович.

Таким чином суд приходить до висновку, що ректор університету відноситься до посадових осіб, які відповідно до ч. 6 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» має право приймати рішення про звільнення з посад відряджених поліцейських.

Також суд аналізуючи спірний наказ зазначає, що ОСОБА_1 з 12 січня 2018 року звільнено з посади доцента кафедри оперативно-розшукової діяльності та розкриття злочинів факультету № 2 ХНУВС і направлено у розпорядження Національної поліції України. Зі служби в Національній поліції України ОСОБА_1 вказаним наказом не звільнено, тобто службові відносини з останнім не припинено, та він продовжив проходити службу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Враховуючи вище викидане суд приходить до висновку дії ректора Харківського національного універси тету внутрішніх справ Сокуренко Валерія Васильовича як керівника державної організації (установи), з приводу застосування під час звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету № 2 Харківського національного університету внутрішніх справ частини 6 ст. 71 Закону України "Про Націона льну поліцію" та використання у якості підстав для звільнення рапорт декана факультету № 2 ОСОБА_4 від 21.12.2017 р. є таким, що вчинено у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Щодо посилання позивача, що на нього під час винесення спірного наказу розповсюджувались положення ст. 36 ,38, ст. 39-41 та ст. 45 Кодексу законів про працю України, то зазначене посилання суд вважає необґрунтованим оскільки правовідносини, пов'язані з проходженням публічної служби в Національній поліції, регулюються спеціальним законодавством і норми КЗпП України до них застосовуються лише в частині неврегульованій спеціальним законодавством. Так, відповідно до ст.ст. 59, 60 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень, а проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (61146, АДРЕСА_1) до Ректора Харківського національного університету внутрішніх справ, поліцейський Національної поліції України, генерала поліції третього рангу Сокуренка Валерія Васильовича (61080 ,м. Харків, проспект Льва Ландау, 27), треті особи - Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10), центральний орган управління національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) про визнання протиправними дій - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 09 жовтня 2018 року.

Суддя Спірідонов М.О.