№ 76883777, 25.09.2018, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 466/6206/17 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/783/625/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія:24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Юзефович Ю.І.,

з участю: позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 22 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про зобов’язання до вчинення дій,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача припинити нарахування щомісячної плати за газопостачання до квартири АДРЕСА_1 без укладеного з ним договору на постачання природного газу побутовим споживачам та зобов’язати відповідача припинити надсилання повідомлень на оплату газопостачання по цій квартирі, які не ґрунтуються на умовах укладеного з позивачем договору на постачання природного газу побутовим споживачам.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що квартиру АДРЕСА_1 він набув у власність в порядку спадкування, є її власником, але не проживає в цій квартирі, а проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій і споживає послуги з газопостачання, а тому не може бути споживачем даного виду послуг одночасно за двома адресами.

Зазначає, що відповідач поклав на нього боргові зобов’язання по оплаті послуг з газопостачання, які залишились від попереднього власника, і без укладення з ним (позивачем) договору на постачання природного газу у вказану квартиру проводить нарахування за спожитий газ, якого він в дійсності не споживає, та надсилає йому повідомлення про оплату за послуги.

Крім того, вказує, що наданий відповідачем ОСОБА_3 договір на постачання природного газу не відповідає вимогам закону, а тому він надіслав на адресу відповідача письмові зауваження, на які відповідач належним чином не відреагував.

Вважає, що діяльність відповідача є такою, що вводить його як споживача в оману і є агресивною, а тому підпадає під ознаки п.2 ч.1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 22.01.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2, просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Апелянт зазначає, що суд в описовій частині рішення не в повному обсязі виклав обставини, якими він обгрунтовував свої позовні вимоги, і не дав належної правової оцінки доказам, на які сторони посилались в обгрунтування своїх вимог та заперечень. Вважає, що обставини, на які посилався відповідач, є недоведеними, а висновки суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Звертає увагу, що суд не проаналізував умови наданого відповідачем примірника договору на відповідність його ОСОБА_3 договору на постачання природного газу.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідачане з’явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 02.07.2018 року судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, а тому справу розглянуто відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2є власником квартири АДРЕСА_1 з 31.05.2016 року.

Квартира індивідуальним газовим лічильником не обладнана.

Постачання природного газу до квартири позивача здійснюється відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496, за умовами публічного договору, які є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Виконавцем вказаного виду житлово-комунальних послуг є ТзОВ «Львівгаз збут».

Нарахування за вказаний вид послуг проводиться на підставі затверджених у встановленому законом порядку тарифів, які також є однаковими для всіх споживачів.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти, заподіяння матеріальної та моральної шкоди тощо, а також вони можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Обов’язок споживача житлово-комунальних послуг, до яких входить і послуга з постачання природного газу, оплатити надану виконавцем послугу, закріплений як в загальних нормах ст.ст.319, 526 ЦК України, так і в спеціальних нормах, які містяться, зокрема, у п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також у п.2 вказаних вище Правил постачання природного газу.

Таким чином, відсутність між сторонами договору про надання послуги з постачання природного газу не звільняє позивача від обов’язку оплатити за надані йому відповідачем послуги, оскільки такий обов’язок у нього виникає в силу закону, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 22 січня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 28 вересня 2018 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_4