№ 76868798, 27.09.2018, Chernihiv Regional Court of Appeal

Справа № 751/1644/18 Провадження № 22-ц/795/911/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Кузюра Л. В.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,

суддів: Вінгаль В.М., Шитченко Н.В.,

за участю секретарів судового засідання Шапко В.М., Бивалькевич Т.В.,

учасники судового процесу:

позивач: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»;

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4;

особа, яка подала скаргу: ОСОБА_2;

оскаржується рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

прізвище судді: Яременко І.В.; місце ухвалення рішення: м. Чернігів; дата складання повного тексту рішення: 05 червня 2018 року,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ПАТ «Універсал Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просило стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 036-2008-2133 від 20.06.2008 року в розмірі 20093,12 швейцарських франків та понесені судові витрати в розмірі 8570,75 грн.

Свої вимоги мотивувало тим, що 20.06.2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 036-2008-2133 на суму 42600,00 швейцарських франків, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 10,95% річних, з кінцевим терміном повернення до 10.06.2038 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 036-2008-2133-Р/1 від 20.06.2008 року.

29.12.2015 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № б/н до кредитного договору, про внесення змін до умов кредитного договору.

У зв’язку із внесенням змін до умов виконання кредитного договору, в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2, було укладено окремі договори поруки, а саме: 29.12.2015 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3, а також між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4, відповідно до яких поручителі зобов’язались перед Банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов’язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору № 036-2008-2133 від 20.06.2008 року та Додаткової угоди № б/н від 29.12.2015 року, в повному обсязі. Визначено солідарну відповідальність поручителя та позичальника.

Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором у повному обсязі, водночас ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання належно не виконувала, через що станом на 19 січня 2018 року прострочена нею заборгованість за кредитом склала 1035,08 швейцарських франків. Відповідно до положень ч.2 ст. 1050 ЦК України, ПАТ «Універсал Банк» прийнято рішення про дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором та Додатковою угодою, яка становить 20093,12 швейцарських франків, з яких: 1035,08 швейцарських франків – прострочена заборгованість по кредиту; 17748,27 швейцарських франків – сума дострокового стягнення по кредиту; 1309,77 швейцарських франків – заборгованість по відсоткам, та просило стягнути з відповідачів на користь банка в примусовому порядку.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2018 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 036-2008-2133 від 20.06.2008 року в розмірі 20093,12 швейцарських франків, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з таким рішення суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зазначала, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що докази відкриття рахунку у швейцарських франках, адже кредит вона отримувала у доларах США.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, вважає доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності, а рішення суду першої інстанції - ухваленим при повному та всебічному дослідженні доказів у справі та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду частковому скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 036-2008-2133, згідно якого кредитор видав позичальнику кредит у розмірі 42600,00 швейцарських франків, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 10,95% річних, з терміном їх остаточного погашення 10.06.2038 року. (а.с. 9-20).

29.12.2015 року між ПАТ «Універсал Банк» та позичальником ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду б/н до кредитного договору № 036-2008-2133 від 20.06.2008 року, згідно якої були внесені зміни до умов Кредитного договору (а.с. 21-35, 36-38).

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3, а також між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено окремі договори поруки № б/н від 29.12.2015 року, відповідно до яких поручителі зобов’язались перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов’язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 036-2008-2133 від 20.06.2008 року та додаткової угоди № б/н від 29.12.2015 року, в повному обсязі. Визначено солідарну відповідальність поручителя та позичальника (а.с. 42-50, 51-59)

У зв’язку з порушенням відповідачем ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором, що у справі підтверджено розрахунком заборгованості (а.с. 86-89), станом на 19.01.2018 року утворилась прострочена заборгованість в сумі 1035,08 швейцарських франків, у зв»язку з чим, згідно з положеннями ч.2 ст. 1050 ЦК України, позивачем було поставлено перед судом питання про стягнення на його користь 21329,97 швейцарських франків, з яких: 1035,08 швейцарських франків – прострочена заборгованість за кредитом; 17748,27 швейцарських франків – сума дострокового стягнення за кредитом; 2452,93 швейцарських франків – заборгованість за відсотками; 93,69 швейцарських франків – підвищені відсотки. (а.с. 86-89, 90).

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у своєму рішенні дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості в сумі 21329,97 швейцарських франків.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що позивачем не було подано належних доказів про відкриття на її ім»я рахунку у швейцарських франках, а відповідно і отримання нею кредитних коштів у валюті швейцарські франки, апеляційним судом було перевірено, однак не знайшло свого відображення в матеріалах справи, оскільки зазначені обставини спростовуються анкетою-заявою про отримання кредиту поданою ОСОБА_2 30 травня 2008 року (а.с. 60-63), заявою-підтвердженням про відкриття поточного рахунку від 19 червня 2008 року за підписом ОСОБА_2 (а.с. 159), змістом кредитного договору, укладеного 20.06.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 на отримання кредитних коштів у сумі 42600,00 швейцарських франків (а.с. 9-20), додатковою угодою № б/н від 29.12.2015 року, за якою позичальнику було надано кредит в сумі 42600,00 швейцарських франків (а.с. 21-38), меморіальним ордером від 20 червня 2008 року, відповідно до якого на рахунок ОСОБА_2 було перераховано кошти в сумі 42600 швейцарських франків (а.с. 64), заявою на видачу готівки у валюті США від 23 червня 2008 року та її отримання, підписаною особисто ОСОБА_2 (а.с. 160), заявою ОСОБА_2 на купівлю іноземної валюти за іншу іноземну валюту від 23 червня 2008 року, згідно якої за рахунок швейцарських франків, які містились на рахунку, нею в установі банку було куплено 40082, 00 доларів США, які були отримані готівкою та використані останньою за власною волею, а також випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 починаючи з 20.06.2008 року, яка міститься у справі на а.с. 65-85.

Задовольняючі позовні вимоги, щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 порушила зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, а тому заборгованість перед банком підлягає стягненню з неї та її поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також частковому відношенні підлягають стягненню з указаних осіб судові витрати.

З наведеним судовим висновком не в повній мірі погоджується апеляційний суд, з огляду на наступне.

Встановивши порушення позичальником договірних обов’язків з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування у встановлені договором строки, суд першої інстанції, у відповідності з приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з позичальника достроково на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості за кредитним договором.

Однак, апеляційний суд не може погодитися із висновком суду першої інстанції в частин стягнення зазначеної вище суми заборгованості в солідарному порядку з поручителів ОСОБА_3І та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк», оскільки такий висновок не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до частини 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договорів поруки вбачається, що у них не встановлено строку, після якого порука припиняється в розумінні приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Посилання у договорах поруки (пункт 4) про їх дію до повного виконання боржником своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором (а.с.40), а також у випадку непред’явлення вимог до поручителя протягом трьох років з дня настання строку/терміну виконання боржником основного зобов’язання (а.с. 45, 54) не є встановленням сторонами строку для припинення дії поруки, оскільки суперечать змісту частини першої статті 251 та частини першої статті 252 ЦК України, а відтак, застосуванню підлягають норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

За таких обставин, у ПАТ «Універсал Банк» виникло право пред’явити вимогу до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виконання зобов’язання, порушеного боржником ОСОБА_2 щодо повернення кредиту, у січні 2017 року. Втім, протягом наступних 6 місяців з позовом до поручителів кредитор не звертався, вимоги до поручителів було пред’явлено лише 19 березня 2018 року шляхом звернення до суду з позовом, а тому порука ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час звернення банка з позовом припинилась в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України і наслідком такого припинення є відмова у позові до поручителів.

На вищевикладені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, допустивши порушення норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 4 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі доводів апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № 036-2008-2133 від 20.06.2008 року в розмірі 20093, 12 (двадцять тисяч дев’яносто три швейцарських франків 12 сантимів) та в частині розподілу судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційним судом у позові до поручителів було відмовлено, судові витрати банку за розгляд справи судом першої інстанції у сумі в сумі 8 570 грн 75 коп. підлягають стягненню із ОСОБА_2

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № 036-2008-2133 від 20.06.2008 року в розмірі 20093, 12 (двадцять тисяч дев’яносто три швейцарських франків 12 сантимів) та в частині розподілу судових витрат скасувати.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 036-2008-2133 від 20.06.2008 року в розмірі 20093 (двадцять тисяч дев’яносто три) швейцарських франків 12 сантимів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати, понесені Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» на сплату судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, в сумі 8 570 ( вісім тисяч п’ятсот сімдесят) грн 75 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів, починаючи з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:Судді: