№ 76849674, 19.09.2018, Kyiv Commercial Court of Appeals

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р. Справа№ 910/22866/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зубець Л.П.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від позивача - Добренко Д.Б. - заст.дир. наказ № 563 від 23.08.2018,

від відповідача - Марченко О.Г. - ордер АА №136622 від 26.07.2018,

від третьої особи-1 - не прибули,

від третьої особи-2 - не прибули,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк

Консалтинг»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.02.2018

у справі № 910/22866/16 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський

торговельний порт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк

Консалтинг»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Одеська митниця ДФС

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Зорі Про»

про стягнення 24 992,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - позивач, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт») звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» (далі - відповідач, ТОВ «Толк Консалтинг»), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеської митниці ДФС (далі - третя особа-1, митниця) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зорі Про» (далі - третя особа-2, ТОВ «Зорі Про»), про стягнення 24 992,57 грн., з яких: 21 621,60 грн. основного боргу, 136,64 грн. 3% річних, 1 339,18 грн. пені, 1 185,41 грн. 7% штрафу та 709,74 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги зводяться до неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 08-П про надання послуг зі зберігання вантажу від 05.08.2016, а саме не здійснення відповідачем у повному обсязі оплати наданих позивачем послуг зі зберігання вантажу за період з 11.05.2016 по 31.10.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/22866/16 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» 21 621,60 грн. - основного боргу, 1 339,18 грн. - пені, 136,64 грн. - 3% річних, 1 185,41 грн. - 7% штрафу, 709,74 грн. - збитків від інфляції, 1 378,00 грн. - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 у справі № 910/22866/16 рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2017 у справі № 910/22866/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/22866/16 скасовано, справу № 910/22866/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 у справі № 910/22866/16 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» 21 621,60 грн. основного боргу, 1 339,18 грн. пені, 136,64 грн. 3% річних, 709,74 грн. інфляційних нарахувань, 1 185,41 грн. 7% штрафу, 1 378,00 грн. судового збору.

В обґрунтування рішення суд посилається на невиконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг за зберігання згідно діючих тарифів позивача за спірний період. Судом також встановлено, що товар передано на зберігання відповідачу відповідно до рішення оформленого Протоколом від 11.05.2016 № 7 «Про проведення випадкової вибірки (лототрону) місця зберігання товарів», затвердженим начальником Одеської митниці ДФС 11.05.2016.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 у справі № 910/22866/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Толк Консалтинг» посилається, зокрема, на відсутність підстав для задоволення позову з огляду на відсутність договору зберігання між Одеською митницею ДФС та відповідачем, а також на відсутність доказів та можливості прийняття відповідачем об'єкту зберігання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зубець Л.П., Зеленін В.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.04.2018.

05.04.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

11.04.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Одеська митниця ДФС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-1 зазначає, що не може бути відповідачем у справі та просить врахувати відзив під час розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 було відкладено розгляд справи на 25.05.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 було відкладено розгляд справи на 16.05.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2018, у зв'язку з клопотанням позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю отримати сторонами відповіді від третьої особи-1 на їх запити, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин, було відкладено розгляд справи на 27.06.2018.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.06.2018, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/22866/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Пономаренка Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 справу № 910/22866/16 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 25.07.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 було відкладено розгляд справи на 29.08.2018.

23.09.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» надійшли пояснення, в яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.08.2018, у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/22866/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 справу № 910/22866/16 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів.

29.08.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» надійшло клопотання про врахування листів Одеської митниці ДФС, які на думку відповідача свідчать про відсутність підстав для стягнення з нього спірних коштів, оскільки йому на зберігання не передавалося вугілля за Договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 було відкладено розгляд справи на 19.09.2018.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 у справі № 910/22866/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представники третіх осіб у судове засідання не прибули, повідомлення про дату та час розгляду справи надсилалися за адресами, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі відсутніх представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до п. 3 Наказу Одеської митниці ДФС від 10.12.2015 № 599 «Про організацію заходів по розпорядженню майном, яким Одеська митниця ДФС набула права розпорядження, визначення порядку закупівлі послуг в електронній системі закупівель та вибору місця зберігання товарів, тимчасовий строк зберігання яких закінчився» (далі - Наказ № 599) було доручено Управлінню інфраструктури Митниці забезпечувати формування пропозицій щодо вибору складу Митниці для розміщення товарів, тимчасовий строк зберігання яких під митним контролем закінчився, шляхом проведення випадкової вибірки (лототрону) з обов'язковою відеофіксацією цього процесу (п.п. 3.3.2 п.п. 3 п. 3 Наказу № 599).

11.05.2016 Одеською митницею ДФС було проведено випадкову вибірку (лототрон № 7), за результатами якої було прийнято рішення перемістити майно (вугілля марки «Д» у кількості 450 000 кг.), яке зберігається на складі митниці ТОВ «Зорі Про» на склад ТОВ «Толк Консалтинг» (відповідач). Зазначене рішення оформлене Протоколом від 11.05.2016 № 7 «Про проведення випадкової вибірки (лототрону) місця зберігання товарів» (далі - Протокол № 7), затвердженим начальником Одеської митниці ДФС 11.05.2016.

Наказ Одеської митниці ДФС № 599 видано з урахуванням вимог ст.ст. 199, 240, 243, 321 Митного кодексу України (далі - МК України), Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, Положення про умови та порядок проведення тендера (конкурсу) з визначення спеціалізованих підприємств-організаторів митних аукціонів, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 12.02.2011, Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Мінфіну № 627 від 30.05.2012, та Порядку організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 607 від 26.04.2003.

Згідно з ч. 9 ст. 243 МК України (тут і далі - в редакції, чинній станом на час видачі Наказу № 599), товари, зазначені у частинах першій, другій, четвертій - шостій цієї статті, реалізуються в порядку, встановленому законодавством, на митних аукціонах, редукціонах або за договором комісії за цінами, визначеними згідно із законодавством України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Податковим кодексом України.

Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 та Порядком взаємодії між підрозділами органу доходів і зборів під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України № 570 від 10.10.2013 встановлено обов'язковість включення підприємств та організацій до Єдиного реєстру суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави (далі - Єдиний реєстр). До Єдиного реєстру включаються суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.

Відповідно до інформації, розміщеної у публічному доступі на офіційному порталі Державної фіскальної служби України за посиланням «http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/235648.html», ТОВ «Толк Консалтинг» включено до Єдиного реєстру, що не заперечувалось останнім.

Згідно з ч. 5 ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничного строку, встановленого цією статтею, набувають статусу таких, що зберігаються на складі органу доходів і зборів.

Відповідно до п. 1.1 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Мінфіну № 627 від 30.05.2012 (в редакції, чинній станом на час видачі Наказу № 599), як склади Митниць можуть використовуватися визначені наказом митниці приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать Митницям або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним (далі - Порядок), дія якого поширюється, зокрема, на майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, крім вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію; майно, термін зберігання якого під митним контролем закінчився, а власник не звернувся за ним в установлений Митним кодексом України термін; знаряддя незаконного добування природних ресурсів та незаконно добуті природні ресурси або продукти, вироблені з них, тощо (п. 1 Порядку в редакції, чинній станом на час видачі Наказу № 599).

Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його, з дотриманням таких вимог: попередня оцінка проводиться відповідно до пункту 8 цього Порядку на момент взяття на облік цього майна; аналітичний облік ведеться у спеціальних книгах за видами майна із зазначенням відмінних ознак, попередньої вартості, місця його знаходження; взяте на облік майно відображається на забалансових рахунках «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» в органах (організаціях), що здійснили вилучення або зберігають його.

З огляду на наведені положення, Одеська митниця ДФС має право розпорядження, визначення порядку закупівлі послуг в електронній системі закупівель та вибору місця зберігання товарів, тимчасовий строк зберігання яких закінчився, зокрема, право передати наведений товар на відповідальне зберігання за договором та визначити особу зберігача такого майна.

Сторонами не заперечувалось право Одеської митниці ДФС передати спірне майно на зберігання та визначити ТОВ «Толк Консалтинг» особою, яка зберігає таке майно згідно Протоколу № 7.

05.08.2016, на підставі наведених обставин, між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - підприємство) та ТОВ «Толк Консалтинг» (клієнт) був укладений Договір про надання послуг зі зберігання вантажу № 08-П (далі - Договір).

За умовами Договору підприємство на своїх складських приміщеннях забезпечує зберігання вантажу, переданого клієнту Одеською митницею ДФС на відповідальне зберігання згідно Протоколу № 7, в номенклатурі та обсягах, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору. Клієнт оплачує підприємству вартість зберігання вантажу і наданих послуг в обумовлені терміни і на умовах цього Договору. Кількість вантажу на момент його передачі на відповідальне зберігання визначено візуально і зазначено в Акті підприємства від 26.09.2014 № 9/14-ППК-3.

Пунктом 3.1 Договору встановлено обов'язок відповідача здійснювати своєчасну оплату рахунків підприємства на умовах, передбачених цим Договором згідно діючих тарифів підприємства.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата виставлених рахунків підприємства за зберігання вантажу здійснюється клієнтом за тарифами підприємства, що наведені у Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору оплата рахунків підприємства здійснюється клієнтом щомісячно, протягом 5 робочих днів від дати виставлення рахунку, оформленого на підставі підписаного уповноваженими представниками та скріпленого печатками обох сторін Акту наданих послуг, та одночасного направлення до підприємства (факсом) копії банківського платіжного документа із зазначенням номеру договору і номеру рахунку.

Як передбачено п. 4.3 Договору, оплата клієнтом послуг зі зберігання вантажу за період з травня по липень 2016 року (включно) здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання цього Договору на підставі виставленого підприємством рахунку, згідно Акту наданих послуг, підписаного уповноваженими представниками та скріпленого печатками обох сторін.

У відповідності до п. 8.1 Договору сторони домовились, що відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України цей Договір вважається укладеним з дати передачі вантажу клієнту Одеською митницею ДФС на відповідальне зберігання, а саме з 11.05.2016 і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Пунктом 8.2 Договору визначено підстави припинення дії Договору, а пунктом 8.3 - підстави дострокового припинення дії Договору шляхом його розірвання.

Згідно Додатку № 1 до наведеного Договору сторони узгодили:

- номенклатура та обсяг вантажу клієнта: вугілля - орієнтовно 450,00 тон (згідно Акту підприємства від 26.09.2014 № 9/14-ППК-3);

- фактична кількість вантажу буде визначена за результатами зважування при відвантаженні вантажу клієнта з підприємства на автомобільний/залізничний транспорт, у разі відвантаження на водний транспорт - за вимірами осадки судна;

- вартість зберігання вантажу: в установлені даним Договором терміни клієнт сплачує підприємству вартість зберігання вантажу на відкритих складських площах підприємства у розмірі 0,28 грн. за тону на добу (без урахування ПДВ), починаючи з першої доби від дати Протоколу № 7, а саме з 11.05.2016.

Позивач зазначає, що за період з 11.05.2016 по 31.10.2016 відповідачу відповідно до умов Договору були надані послуги зі зберігання вантажу на загальну суму 26 308,80 грн., на оплату яких останньому були виставлені рахунки:

- № 2438/11 від 17.08.2016 на суму 12 398,40 грн.,

- № 2639/11 від 31.08.2016 на суму 4 687,20 грн.,

- № 2980/11 від 30.09.2016 на суму 4 536,00 грн.,

- № 3429/11 від 31.10.2016 на суму 4 687,20 грн.

Позивач зазначив, що разом з наведеними рахунками на оплату ним були направлені відповідачу акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та зведені відомості з розрахунку вартості зберігання.

За твердженням позивача, відповідачем вказані послуги були оплачені лише частково (оплачено рахунок № 2639/11 від 31.08.2016 на суму 4 687,20 грн.), внаслідок чого заборгованість відповідача за Договором складає 21 621,60 грн.

Враховуючи наведене, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» звернулося з позовом про стягнення з ТОВ «Толк Консалтинг» заборгованості у розмірі 21 621,60 грн. з оплати послуг зі зберігання вантажу на підставі Договору за період з 11.05.2016 по 31.10.2016. Крім того, з огляду на прострочення виконання основного зобов'язання за Договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 339,18 грн., 3% річних в розмірі 136,64 грн., 7% штрафу в розмірі 1 185,41 грн. та інфляційні втрати у розмірі 709,74 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Статтею 954 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порядок та умови оплати за Договором визначені, зокрема, п. 4.2 Договору, яким передбачено, що оплата рахунків підприємства здійснюється клієнтом щомісячно, протягом 5 робочих днів від дати виставлення рахунку, оформленого на підставі підписаного уповноваженими представниками та скріпленого печатками обох сторін Акту наданих послуг, а згідно з п. 4.3 Договору оплата клієнтом послуг зі зберігання вантажу за період з травня по липень 2016 року (включно) здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання цього Договору на підставі виставленого підприємством рахунку, згідно Акту наданих послуг, підписаного уповноваженими представниками та скріпленого печатками обох сторін.

З матеріалів справи встановлено, що позивач направляв відповідачу рахунки № 2438/11 від 17.08.2016, № 2980/11 від 30.09.2016, № 3429/11 від 31.10.2016 разом з актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.08.2016, від 30.09.2016 та від 31.10.2016 і зведеними відомостями з розрахунку вартості зберігання, за спірний період на суму 21 621,60 грн.

Надані позивачем акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016 підписані останнім в односторонньому порядку. Проте, відповідач не заперечував їх отримання та часткову оплату, що підтверджується, зокрема, поясненнями відповідача у відзиві на позов.

При цьому, листом № 2766 від 31.08.2016 відповідач відмовився оплатити виставлені позивачем рахунки саме з підстав відсутності спірного майна на балансі ТОВ «Толк Консалтинг», оскільки Одеська митниця ДФС не надала акт прийому-передачі вугілля з балансу ТОВ «Зорі Про» на баланс ТОВ «Толк Консалтинг».

У листі № 2816/1 від 29.09.2016 відповідач зазначив, що відповідно до п. 1.1 Договору Одеська митниця ДФС повинна передати ТОВ «Толк Консалтинг» вантаж, зазначений у Додатку № 1 до Договору, однак нею не виконано вимоги даного пункту Договору, тоді як відсутність акту прийому-передачі вантажу унеможливлює ведення ТОВ «Толк Консалтинг» бухгалтерського обліку відповідно до чинного законодавства і відображення в ньому матеріальних затрат на зберігання вантажу. Відповідач також вказав, що виконає зобов'язання за Договором у повному обсязі при отриманні всіх необхідних документів від Одеської митниці ДФС.

Під час попереднього розгляду справи, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про задоволення позову, а відсутність акту прийому-передачі вантажу не є підставою для відмови в позові, оскільки відповідач підтвердив отримання товару, шляхом часткової сплати заборгованості.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 05.07.2017 зазначив про необхідність дослідження як обставин передачі вантажу, який був предметом спірного Договору, так і наявності інших чинних правовідносин щодо цього вантажу між позивачем та третіми особами.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини встановлені у справах № 916/3029/16 та № 916/2681/16.

26.01.2015 між ТОВ «Зорі Про» (як зберігачем) і Одеською митницею ДФС (як поклажодавцем) було укладений договір про надання послуг відповідального зберігання №1, згідно з яким зберігач зобов'язується надати поклажодавцю послуги відповідального зберігання товарів, вилучених протоколами про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інших товарів, що підлягають передачі у власність держави України. Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2015.

29.04.2015 ТОВ «Зорі Про» прийняло на відповідальне зберігання вугілля марки «Д», «ДО», «ДНК», яке було розміщено під митним контролем на підставі листа ІМТП № 47-10/81 від 02.03.2015 та акту № 9/14 ППК-3 від 26.09.2014, про що свідчить відповідний акт прийому-передачі № 16, який складений та підписаний представниками ТОВ «Зорі Про» і Одеської митниці ДФС.

05.05.2015 між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (Підприємство) і ТОВ «Зорі Про» (Клієнт) укладений договір про надання послуг зі зберігання вантажу № 10-П (далі - Договір № 10-П від 05.05.2015), згідно з яким Підприємство на своїх складський площах, забезпечує зберігання вантажу, переданого Клієнту Одеською митницею ДФС на відповідальне зберігання згідно акту прийому-передачі від 29.04.2015 № 16 в номенклатурі та обсягах, зазначених у Додатку 1 до цього договору. Клієнт оплачує Підприємству вартість зберігання вантажу і наданих послуг в обумовлені терміни і на умовах цього договору.

19.04.2016 ТОВ «Зорі Про» звернулося з листом за вих. № 481/8 до Одеської митниці ДФС, в якому повідомило про те, що не входить до Єдиного реєстру суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави на 2016 рік та просив перемістити зазначений вантаж на інший склад.

12.05.2016 листом № 1667/10/15-70-03-06 митниця повідомила відповідача про те, що за результатами опрацювання листа від 19.04.2016 за вих. № 481/8 було проведено 11.05.2016 випадкову вибірку (лототрон) № 7 за результатами якої прийнято рішення перемістити вугілля у кількості 450 тон, яке зберігається на складі митниці ТОВ «Зорі Про» на склад ТОВ «Толк Консалтинг», а також про те, що про дату та час переміщення товару відповідача буде проінформовано додатково.

Також у справі № 916/3029/16 було встановлено, що 05.08.2016 між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» і ТОВ «Толк Консалтинг» укладений Договір про надання послуг зі зберігання вантажу № 08-П.

Судова колегія відзначає, що предметом спору у справі № 916/3029/16 за позовом ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» до ТОВ «Зорі Про» є вимоги про стягнення боргу за Договором № 10-П від 05.05.2015 за послуги зі зберігання вантажу за період з 01.02.2016 по 10.05.2016.

Предметом спору у даній справі № 910/22866/16 за позовом ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» до ТОВ «Толк Консалтинг» є вимоги про стягнення боргу за Договором № 08-П від 05.08.2016 за послуги зі зберігання вантажу за період з 11.05.2016 по 31.10.2016.

У справі № 916/2681/16 за позовом Одеської митниці ДФС до ТОВ «Зорі Про» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном було зобов'язано ТОВ «Зорі Про» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, яке передане Одеською митницею ДФС до ТОВ «Зорі Про» на відповідальне зберігання, шляхом надання доступу Одеській митниці ДФС до майна, яке передане ТОВ «Зорі Про» на відповідальне зберігання за Договором № 1 від 26.01.2015 про надання послуг відповідального зберігання а саме: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9, ангар літ «И»; ангар літ. «З»; ангар літ. «Г»; ангар літ. «М»; ангар літ. «Л». ангар літ. «Е» та Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, територія ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт», відкритий майданчик ППК-3.

Встановлені рішеннями Господарського суду Одеської області у справах № 916/2681/16 та № 916/3029/16 обставини жодним чином не спростовують наступне.

Як передбачено умовами Договору, позивач на своїх складських приміщеннях забезпечує зберігання вантажу, переданого відповідачу Одеською митницею ДФС на відповідальне зберігання згідно Протоколу від 11.05.2016 № 7 в номенклатурі та обсягах, зазначених у Додатку № 1 до Договору, а відповідач оплачує позивачу вартість зберігання вантажу і наданих послуг в обумовлені терміни і на умовах цього Договору (п.п. 1.1, 1.2 наведеного Договору). Згідно п. 8.1 Договору цей договір вважається укладеним з дати передачі вантажу клієнту Одеською митницею ДФС на відповідальне зберігання, а саме з 11.05.2016.

Колегія суддів, аналізуючи умови спірного Договору, погоджується з висновком суду першої інстанції, що ним не визначено момент його укладення передачею Одеською митницею ДФС вантажу ТОВ «Толк Консалтинг» за актом прийому-передачі вантажу.

Договором не передбачено обов'язку сторін щодо складання акту прийому-передачі вантажу від ТОВ «Толк Консалтинг» до підприємства ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», як і не визначено умов оплати вартості зберігання вантажу лише за наявності відповідного акта прийому-передачі вантажу. Сторонами спірного Договору визначені виключно ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (позивач) та ТОВ «Толк Консалтинг» (відповідач) та саме їх права і обов'язки встановлені умовами спірного Договору.

Враховуючи приписи п. 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, обов'язок обліку майна, що переходить у власність держави, покладено на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його. А отже, в спірному випадку такий обов'язок покладено на Одеську митницю ДФС та відповідача ТОВ «Толк Консалтинг», якому спірне майно було передано Одеською митницею ДФС на відповідальне зберігання згідно Протоколу № 7.

Слід відзначити, що умовами спірного Договору № 08-П від 05.08.2016 не передбачено складання актів з митними органами, а обов'язок здійснення оплати відповідачем вартості зберігання вантажу не поставлений в залежність від дотримання відповідачем та третьою особою-1 обов'язку обліку майна.

Судова колегія зазначає, що у даному випадку, вантаж - вугілля марки «Д», «ДО», «ДНК» орієнтовна кількість якого 450,00 тон, з 29.04.2015 (дата передачі на відповідальне зберігання ТОВ «Зорі Про») - та на даний час фактично знаходилось та знаходиться на території ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» - відкритий майданчик виробничо-перевантажувальний комплекс - 3. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

Тобто, вантаж фактично знаходиться на території позивача та нікуди не переміщувався, а отже, враховуючи специфіку даних правовідносин та часткове погашення заборгованості, судова колегія дійшла висновку, що вугілля марки «Д», «ДО», «ДНК» орієнтовна кількість якого 450,00 тон, на підставі Протоколу № 7 було прийнято на зберігання ТОВ «Толк Консалтинг», а у останнього виник обов'язок з оплати за Договором.

Колегія суддів погоджується з критичною оцінкою наявний в матеріалах справи листів Одеської митниці ДФС, оскільки у матеріалах справи наявні листи № 919/10/15-70-03-06 від 09.03.2017 з різною редакцією третього абзацу.

Надані у апеляційній інстанції листи Одеської митниці ДФС про відсутність фактичної передачі ТОВ «Толк Консалтинг» вантажу судом відхиляються, так як у даному випадку відповідач несе зобов'язання за Договором перед позивачем, оскільки ним було прийнято вантаж на підставі досліджених вище норм, зокрема, Порядку, та відповідно до Протоколу № 7, шляхом укладення з відповідачем Договору.

Як передбачено п.п. 3.1, 4.1, 4.2, 4.3 Договору, його умовами чітко встановлено обов'язок саме відповідача здійснювати своєчасну оплату рахунків позивача на умовах, передбачених цим Договором згідно діючих тарифів підприємства.

Вказані обставини у сукупності підтверджують право позивача вимагати оплати за Договором.

Таким чином, відповідач безпідставно не підписав акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.08.2016, від 30.09.2016 та від 31.10.2016 та не оплатив виставлені позивачем рахунки № 2438/11 від 17.08.2016, № 2980/11 від 30.09.2016, № 3429/11 від 31.10.2016 за спірний період на суму 21 621,60 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у сумі 21 621,60 грн.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 339,18 грн. пені та 1 185,41 грн. 7% штрафу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення клієнтом більш ніж 5 робочих днів строків оплати, підприємство має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, підприємство має право стягнути з клієнта додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

За приписом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вказане вище, відсутність заперечень проти розрахунку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 339,18 грн. пені та 1 185,41 грн. 7% штрафу.

Стосовно вимог позивача про стягнення 709,74 грн. інфляційних втрат та 136,64 грн. 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане вище, відсутність заперечень проти розрахунку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 709,74 грн. інфляційних втрат та 136,64 грн. 3% річних.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 у справі № 910/22866/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 у справі № 910/22866/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/22866/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді Л.П. Зубець

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 28.09.2018.