Decision № 76841913, 27.09.2018, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року Справа № 923/614/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження: 53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, 11, ідентифікаційний код: 00190928

до Товариства з обмеженою відповідальністю монтажно-налагоджувального підприємства «Промелектро», місцезнаходження: 74900, АДРЕСА_1

про стягнення 33833,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, представник за довіреністю № 250 від 25.05.2018 року

від відповідача – ОСОБА_2, представник за довіреністю від 27.07.2018 року

Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – Позивач) звернулося із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю монтажно-налагоджувального підприємства «Промелектро» (далі – Відповідач) штрафу за несвоєчасну поставку товару у сумі 33833,00 грн. за договором поставки №Т1918/05 від 19.05.2017 р.

Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 193, 216, 218, 230, 231 ГК України, ст. ст. 526, 610, 611 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань з поставки у визначені строки товару, який відповідає договірним умовам.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.07.2018 року. Розгляд справи, на підставі ст. ст. 12, 247 ГПК України, здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто в судових засіданнях 01.08.2018 року та 27.09.2018 року, за межами строку, визначеного ст. 248 ГПК України.

Оцінюючи розумність строків розгляду цієї справи, судом враховано, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

В рішенні Європейського суду з прав людини Броуган та інші проти Сполученого Королівства від 29.11.1988 року роз’яснено, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

Так, до завдань господарського судочинства статтею 2 ГПК України віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України, до принципів господарського судочинства віднесено змагальність сторін та розумність строків розгляду справи.

Під змагальністю, виходячи із змісту ч. ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України, розуміється, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. На суд покладений обов’язок сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

У п. 63 Рішення ЄСПЛ у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії", від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87 зазначено, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.

Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов’язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

За змістом ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала, зазначила, що Відповідачем поставлений товар, який не відповідав специфікації та умовам договору. Тривале усунення Відповідачем виявлених недоліків спричинило порушення строків поставки, що зумовило нарахування Позивачем штрафу, передбаченого договором, який Відповідач в добровільному порядку не сплатив.

Представник Відповідача обставини, викладені у позові заперечив, наголосив на відсутності підстав для задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що ними вчасно поставлений придатний для вживання та належної якості товар, однак Позивачем було вчинено дії для затягування його приймання. Відповідач, хоча і не погодився з висунутими претензіями, але усунув зазначені Позивачем недоліки, які переважно стосувались документації на товар. Вважає, що недотримання умов специфікації щодо року випуску двигуна, зазначеного в позиції 4, не є дефектом та жодним чином не впливає на якість поставленого товару.

В судовому засіданні 27.09.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз’яснено процедуру оскарження рішення.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд

встановив:

19.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю монтажно-налагоджувальне підприємство «Промелектро» (постачальник) та Акціонерним товариством «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) укладено договір поставки №Т1918/05 (далі Договір) (а.с. 13-27).

За умовами, визначеними у п. п. 1.1., 2.1., 2.2 Договору, постачальник зобов’язався, передати у власність покупця товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД, за державним класифікатором продукції та послуг вказуються в специфікаціях (додатках) до Договору, які є його невід’ємною частиною, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених Договором.

Підтвердженням належної якості Товару, що поставляється є сертифікат (та/або паспорт) якості з відповідною відміткою відділу технічного контролю, виданий виробником товару, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість товару та його відповідність національним стандартам, технічним умовам і іншим встановленим законодавством вимогам (п. 2.3.).

Умови поставки узгоджені сторонами в п.п. 3.1., 3.2. Договору, де передбачено, що умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010, а спосіб поставки визначений в специфікаціях. Поставка Товару здійснюється постачальником після отримання письмового підтвердження (заявки) покупця, яку направлено або поштою на юридичну адресу постачальника, або електронною поштою на електронну адресу, де покупець вказує графік поставки із зазначенням обсягу і термінів поставки в межах періоду поставки, зазначеному у специфікації.

Пункт 3.3. Договору встановлює обов’язок постачальника разом з товаром надати покупцю оригінали документів, оформлені відповідно до чинних нормативних документів України, за переліком: рахунок, видаткова накладна, акт приймання-передачі товару, залізнична або товарно-транспортна накладна, сертифікат якості виробника товару, копію сертифікату походження товару СТ1 на мові країни виробника, завірену печаткою постачальника, документи, надання яких передбачено специфікацією до Договору. Також, у разі поставки машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки постачальник додатково надає, зокрема, копію дозволу про застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на території України, технічний паспорт, інструкцію з експлуатації та інші документи, які визначаються залежно від характеристики товару, що поставляється.

Зобов’язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем акту приймання-передачі товару (п.3.6. Договору).

Ціна кожного найменування Товару, порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях до Договору (п.п. 4.1, 4.2., 4.6. Договору).

Порядок приймання-передачі товару узгоджено сторонами в розділі 5 Договору.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 10 договору, зокрема, встановлено, що у разі порушення строків поставки Товару, покупець має право стягнути з постачальника штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару.

Відповідно до п. 13.1. Договору, термін його дії закінчується 31.12.2018 р., але не раніше повного виконання зобов’язань сторонами.

У Додатку № 1 до Договору - специфікації сторони узгодили поставку Відповідачем товару двигунів, на загальну суму 85347,48 грн. Умови поставки: DDP, м. Покров, склад ПАТ ОГЗК, згідно з правилами Інкотермс 2010. Строк поставки: 5 робочих днів з моменту здійснення передоплати. Виробник: Guanglu Electrical Co. Порядок оплати 100% передоплата. Товар повинен бути новий не раніше 2017 р. випуску.

На виконання умов, визначених у договорі та додатку до нього, Позивач, 20.06.2017 року, здійснив передоплату у сумі 85347,48 грн., що складає 100 % вартості Товару та підтверджується випискою з розрахункового рахунку Позивача (а.с. 30-31), а також надіслав заявку-підтвердження №1827/05 від 23.06.2018 р., зазначивши строк поставки до 27.06.2017 р. (а.с. 28-29).

01.07.2017 року Відповідач здійснив поставку товару за допомогою експрес-доставки кур’єрської служби ОСОБА_3, що підтверджується експрес-накладною №59998048817105. Зазначений товар надійшов на адресу Позивача 10.07.2017 р. Проте, при прийнятті товару Позивачем були виявлені недоліки, про що складений акт приймання ТМЦ № 1104 від 12.07.2017 р. (а.с. 33), в якому зазначено про невідповідність поставленої продукції умовам договору та технічній документації, зокрема, в паспортах відсутні заводські номери двигунів, відображений інший виробник, відсутні контрольні пломби та інструкція з користування, дата виготовлення двигунів в позиції 4 не відповідає заявленій.

Крім того, з поставленим Товаром не надано документи, передбачені п. 3.3. Договору.

19.07.2017 р. листом №2157/05 (а.с. 34-35) та в телефонному режимі, що відповідачем не заперечувалось, його повідомлено про невідповідність поставленого товару умовам договору та запропоновано направити уповноваженого представника для складення двостороннього акту про приймання продукції в порядку, передбаченому розділом 5 Договору.

20.07.2017 р., в зв’язку із відсутністю відповіді та неприбуття представника Відповідача, відповідно до порядку, узгодженому в договорі та вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7, комісією Позивача складено ОСОБА_4 №35 про приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю (а.с. 36-39).

Пункт 14 ОСОБА_4 містить висновок про характер виявлених дефектів: на поставлені ТМЦ наявні паспорти які підтверджують якість від виробника ТМ МОТОР, Україна, м. Нова Каховка, але відповідно до специфікації заявлялись ТМЦ виробництва Guanglu Electrical Co., заводські номери поставлених ТМЦ у паспортах не вказані, на заводських металічних бирках вказаний виробник ТМ МОТОР, продукція яка надійшла не має контрольних пломб, відсутнє керівництво з експлуатації, позиція 4 не відповідає даті виготовлення, ТМЦ заявлені не раніше 2017 р. випуску фактично поставлені 2016 року. Ці зауваження виникли через недотримання постачальником вимог специфікації (додаток №1) від 19.05.2017 р. до договору №№Т1918/05 від 19.05.2017 р. Поставлені ТМЦ не відповідають вимогам специфікації (додаток №1) від 19.05.2017 р. до договору №Т1918/05 від 19.05.2017 р. і підлягають заміні або усуненню зауважень постачальником.

Листом №2293/05 від 31.07.2017 р. Позивачем надісланий Відповідачеві ОСОБА_5 від 20.07.2017 р. з вимогою усунути виявлені недоліки.

10.08.2017 р. за вих.. №101-592/40 Позивачем надіслана претензія про усунення виявлених недоліків та сплату штрафу, нарахованого на підставі п. 11.13. Договору (а.с. 41-43).

Виявлені недоліки усунуто постачальником в строк до 06.09.2017 р. шляхом направлення Позивачеві відповідних документів на поставлений товар, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 112-124).

06.09.2017 р. Позивачем складений ОСОБА_4 №1440 приймання ТМЦ, який містить висновок про усунення недоліків за ОСОБА_4 №1104 від 12.07.2017 р. та відповідність поставлених ТМЦ умовам договору (а.с. 40).

Разом з тим, штраф за неналежне виконання зобов’язань за договором Відповідачем не сплачено. 06.04.2018 р. за вих. №101-261 Позивач звернувся до Відповідача із досудовим нагадуванням про те, що поставлений товар не відповідав специфікації та умовам договору. Тривале усунення Відповідачем виявлених недоліків спричинило порушення строків поставки, в зв’язку із чим Позивачем нарахований штраф на підставі п. 11.2. Договору в сумі 38833,29 грн.

Відповідач в добровільному порядку штраф не сплатив, що зумовило звернення Позивача до суду із цим позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою, укладений між Позивачем та Відповідачем договір є договором поставки, а правовідносини сторін, відповідно, врегульовано нормами статей 264-271 ГК України, ст. 712 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання (частина 1 ст. 666 ЦК України).

Частиною 1 ст. 671 ЦК України передбачений обов’язок продавця передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами, тобто у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент).

За змістом ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 ст. 687 ЦК України).

За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд, враховуючи пункт 3.6. Договору про те, що зобов’язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в момент підписання ОСОБА_4 приймання-передачі Товару, зазначає, що позивачем доведено порушення Відповідачем строку постачання товару, внаслідок тривалого усунення ним виявлених недоліків. Відповідачем зазначені обставини в установленому процесуальним законом порядку не спростовані.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня, та її розмір встановлено ст. 549 ЦК України, ст. 230, 231 ГК України.

Вид штрафної санкції, узгодженої сторонами в першому реченні пункту 11.2. Договору відповідає визначенню пені, оскільки визначається у відсотковому відношенні до вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Так, Відповідачем поставка товару здійснена невчасно – 06.09.2017 р. Проаналізувавши зміст п.п. 3.1., 3.2. Договору, п. 5 Додатку №1 до договору –специфікації, суд визнає обґрунтованим нарахування позивачем штрафних санкцій за 64 дні, період прострочення з 05.07.2017 по 06.09.2017, оскільки доказами підтверджено отримання Відповідачем письмового підтвердження поставки 03.07.2017 р.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт прострочення виконання відповідачем договірних зобов’язань з поставки, суд, перевіривши розрахунок позивача здійснений у відповідності до умов договору, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків поставки товару з 05.07.2017 по 06.09.2017 за 64 дні в сумі 27311,36 грн.

Оскільки, затримка поставки товару перевищила 10 календарних днів правомірним є і нарахування штрафу в розмірі 10% від вартості поставки товару в сумі 8534,75 грн.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача штрафних санкцій в межах заявленої суми – 33833 грн.

Щодо заперечень Відповідача про вчинення Позивачем дій, направлених на затягування приймання Товару та не суттєвості виявлених недоліків, то вони спростовуються як умовами укладеного договору, так і змістом правових норм, якими регламентовано спірні правовідносини з поставки.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, Позивачу за рахунок Відповідача відшкодовується 1762,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю монтажно-налагоджувального підприємства «Промелектро» (місцезнаходження: 74900, АДРЕСА_1) на користь Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (місцезнаходження: 53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, 11, ідентифікаційний код: 00190928) штраф у розмірі 33833,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 01.10.2018 року

Суддя Т.А. Остапенко