Court ruling № 76750097, 27.09.2018, Kherson Oblast Court of Appeals

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/144332/18 Головуючий у 1-й інстанції: Смирнов Г.С.

Номер провадження: 11-кп/791/808/18 Доповідач: Коломієць Н.О.

Категорія: справи в порядку виконання судових рішень

у кримінальних справах

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Коломієць Н.О.

суддів: Калініченка І.С., Калініної О.В.

за участю секретаря судового засідання: Ходкова О.О.

прокурора: Фоменко О.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського міського Херсонської області від 17.08.2018 року про умовно – дострокове звільнення від невідбутої частини покарання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:

1.15.10.2001 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 140 ч. 2 , ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Звільнений згідно Закону України « Про амністію» від 11.07.2001 року;

2.23.01.2004 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. 3, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

3.26.04.2004 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. 2, ст. 71 КК України до 3 років 02 місяців позбавлення волі. Звільнений 24.11.2005 року згідно Закону України « Про внесення змін в адміністративний кодекс» від 02.06.2005 року;

4.31.07.2006 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. 3, ст. 162 ч. 1, ст. 186 ч.3, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 31.01.2011 року після відбуття строку покарання.

5.16.11.2011 року Великоолександрівським судом Херсонської області за ст. 185 ч. 3, ст. 296 ч. 1, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 27.06.2014 року умовно – достроково на 2 місяці 29 днів;

6.04.07.2016 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено спільне подання начальника ДУ «Північна виправна колонія №90» та голови міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 від невідбутої частини покарання, призначеного вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04.07.2016 року за ст. 185 ч.3 КК України. Звільнено ОСОБА_1 умовно-достроково на строк 10 місяців 17 днів..

В обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції послався на те, що засуджений відбув встановлену законом частину строку покарання, за місцем відбування покарання характеризується позитивно, має шість заохочень, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. На виробництві не працевлаштований, однак на даний час працює на добровільних засадах без оплати праці, виконує обов’язки нічного днювального відділення.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання адміністрації установи виконання покарання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, прокурор вказує на те, що судом І інстанції не враховано вимоги ст. 81 КК України та безпідставно звільнено ОСОБА_1 умовно-достроково від покарання. Дотримання режиму відбування покарання та правил поведінки є безпосереднім обов’язком кожного засудженого, що передбачено ч. 3 ст. 107 КВК України. Крім того, засуджений ОСОБА_1 ніколи не працював, що вказує на недотримання однієї з обов’язкових умов, передбачених ст. 81 КК України, раніше неодноразово звільнявся від відбування покарання, в тому числі й умовно-достроково, однак продовжував вчиняти умисні злочини, тобто на шлях виправлення не став. Крім того, згідно розділу ХХІІ наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2014 року №2186/5 «Про затвердження правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» передбачені тільки посади старшого днювального та днювального, посада нічного днювального жодним нормативним актом не передбачена.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу; засудженого, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши документи, наявні в матеріалах провадження, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04.07.2016 року, яким він засуджений до позбавлення волі строком на 3 роки. Початок строку відбування покарання обчислено з 04.07.2016 року, кінець строку відбування покарання – 04.07.2019 року.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про порушення судом вказаних вимог КПК, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення, виходячи з наступного.

За змістом роз’яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» №2 від 26.04.2002 року, умовно - дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при вирішенні цього питання суди повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. Зокрема, слід з'ясовувати ставлення засудженого до вчинення злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, а також враховувати дані про його попередні судимості.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Обґрунтовуючи судове рішення про задоволення подання суд в мотивувальній частині ухвали взагалі не вказав передбачених ст. 81 КК України підстав та умов для звільнення засудженого від покарання умовно-достроково.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що за весь час відбування покарання ОСОБА_1, який відбуває покарання в Північній виправній колонії № 90 з 13.09.2016 року, не був працевлаштований, характеризується як особа малоактивна, не проявляюча ініціативи, бурхливо реагуюча на подразники, схильна до пристосування (а.п. 5).

Крім того, ОСОБА_1 до ухвалення останнього вироку, п’ять разів засуджувався за вчинення тяжких умисних корисних злочинів, неодноразово звільнявся від покарання: на підставі акту амністії, з випробуванням, умовно-достроково, але на шлях виправлення на ставав та продовжував вчиняти злочини, незважаючи на поблажливе ставлення держави до себе через застосування заохочувальних норм.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про допущення судом першої інстанції невідповідності висновків суду про виправлення засудженого фактичним обставинам.

Зважаючи на вищенаведені обставини, оцінюючи відомості про поведінку засудженого за весь час відбування покарання, колегія суддів дійшла висновку, що процес виправлення засудженого не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання за вчинення тяжкого злочину, який раніше неодноразово був судимим, перестає бути доцільним.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги визнаються апеляційним судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, - виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК із постановленням нової ухвали, якою задоволенні спільного подання начальника ДУ «Північна виправна колонія №90» та голови міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 від невідбутої частини покарання, призначеного вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04.07.2016 року слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 404, 407, п. 2 ч. 1 ст. 409, ст. 419 КПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 17.08.2018 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні спільного подання начальника ДУ «Північна виправна колонія №90» та голови міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 від невідбутої частини покарання, призначеного вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04.07.2016 року за ст. 185 ч.3 КК України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: три підписи

З оригіналом згідно:

Суддя Н.О.Коломієць