Court decree № 76728853, 02.08.2018, Transcarpathia Oblast Court of Appeals

Справа № 308/1436/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02.08.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), Стана І.В., Собослоя Г.Г., за участі: секретаря судового засідання Федич Т.О., прокурора Клименко І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, підозрюваного за ч.3 ст.289 КК України, на постановлену щодо нього ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.04.2018 про продовження строку тримання під вартою.

Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено погоджене прокурором клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області Скреклі І.В. та продовжено строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування до 31.05.2018 ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.08.2017, біля 22 год., поблизу залізничного переїзду по вулиці Залізничній, в с. Сасово Виноградівського району, ОСОБА_5, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на автомобілі «Ауді», реєстраційний знак Польської республіки НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_6, заблокувавши рух автомобілю «Фольскваген Пассат» під керуванням ОСОБА_8, в якому також перебували ОСОБА_2, ОСОБА_9 та громадянин Угорщини ОСОБА_11, витягли останніх з автомобіля та кинувши на землю, почали наносити їм удари руками, дерев'яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла.

Подолавши в такий спосіб можливий опір потерпілих, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 посадили потерпілих до автомобіля «Фольксваген Пассат», заблокувавши замки на дверях даного транспортного засобу, позбавили можливості потерпілих втекти та під супроводом доставили їх на кладовище в с. Сасово Виноградівського району, де продовжили наносити удари дерев'яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла ОСОБА_11, ОСОБА_2,ОСОБА_9 та ОСОБА_8, вимагаючи в останніх вказати місце знаходження належного ОСОБА_11 автомобіля «Мерседес Е320 CDR» (комбі), номерний знак Угорщини НОМЕР_2 та зізнатись під відеозапис у зґвалтуванні дівчини по імені ОСОБА_4.

ОСОБА_5 з ОСОБА_3, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, дізнавшись від потерпілих про місце знаходження автомобіля «Мерседес Е320 CDR» (комбі), номерний знак Угорщини НОМЕР_2, а саме при в'їзді в с. Сасово Виноградівського району та знайшовши в ОСОБА_11 ключі від даного автомобіля, умисно, з корисливим мотивом, незаконно, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, заволоділи вказаним транспортним засобом та заховали у невстановленому місці.

25.09.2017 в чергову частину Іршавського відділення поліції надійшло повідомлення про те, що зупинено автомобіль-евакуатор «Мерседес», н.з. НОМЕР_3, який перевозив легковий автомобіль «Мерседес Е320 CDR» (комбі), на якому були номерні знаки МІ234 ВЕ, однак особа яка придбала даний автомобіль, ОСОБА_12, для перевірки надав працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Мерседес Е320 CDR» (комбі), номерний знак Угорщини НОМЕР_2.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 завдано ОСОБА_11 матеріальної шкоди та спричинено потерпілим тілесні ушкодження, а саме:

-ОСОБА_11 у вигляді: ангулярного перелому нижньої щелепи справа, ментальний справа, синців нижньої повіки правого ока, на шкіряних покривах правої кисті, забійна рана слизової нижньої губи зліва, садна на шкіряних покривах чолової ділянки справа, на шкіряних покривах грудної клітки справа,- які відповідно до висновку експерта № 627 від 21.08.2017 виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш ймовірно могли бути пальці рук, затиснуті в кулак або аналогічні їм предмети, які діяли з прикладанням значної сили по ударному механізму дії і потягли за собою розлад здоров'я на час більше 21 дня і по цій ознаці, згідно п.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження і укладаються в час і місце пригоди, яка відбувалась 10.08.2017;

-ОСОБА_9 у вигляді: забою носа, перелому кісток носа зі зміщенням відламків, синців навколо лівої і правої орбітальної ділянок, крововиливу в білкову оболонку правого ока, садно чолової ділянки справа, які відповідно до висновку експерта № 628 від 19.08.2017 виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш ймовірно могли бути пальці рук, затиснуті в кулак або обуті ноги сторонньої людини, які діяли по ударному механізму дії і потягли за собою розлад здоров'я на час більше 6 але менше 21 дня і по цій ознаці, згідно п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я і укладаються в час і місце пригоди, яка відбувалась 10.08.2017.

10.08.2017, в період з 20 год. 30 хв. до 22 год. 30 хв., ОСОБА_13 та ОСОБА_14, знаходячись в центрі с. Сасово Виноградівського району Закарпатської області, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, діючи умисно, в групі із ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів останніх, направлених на незаконне збагачення шляхом протиправного заволодіння транспортним засобом, грубо порушили громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, що виразилось в умисному безпричинному завданні ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 побоїв, тілесних ушкоджень, а також знущанні над ними.

Зокрема це знайшло своєї відображення в тому, що 10.08.2017, приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_13 разом із ОСОБА_14, знаходячись в центрі села Сасово Виноградівського району, прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм моралі та правил поведінки у суспільстві, самоутвердитись за рахунок приниження та нанесення тілесних ушкоджень в громадському місці іншим особам, проявляючи зверхність над ними, прийняли пропозицію ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 провчити ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та громадянина Угорщини ОСОБА_11 за нібито зґвалтування дівчини по імені ОСОБА_4, при цьому не усвідомлюючи їх справжніх злочинних намірів, спрямованих на незаконне збагачення, шляхом протиправного заволодіння майном потерпілих.

Дочекавшись приїзду автомобіля «Фольскваген Пассат Б5» в центрі с. Сасова Виноградівського району, ОСОБА_6, керуючи автомобілем «Ауді А6», реєстраційний знак Польської республіки НОМЕР_1, в якому перебували ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, заблокував рух автомобілю «Фольксваген Пассат», в якому знаходились ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та громадянин Угорщини ОСОБА_11, після цього ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_14 вискочивши із автомобіля, розділились між собою, підбігли до автомобіля, в якому знаходились потерпілі, а ОСОБА_13 разом із ОСОБА_3 підійшли ззаду.

ОСОБА_14 підбіг до передньої правої дверці автомобіля марки «Фольксваген Пассат», почав витягувати ОСОБА_2, при цьому наніс йому один удар правою рукою в обличчя, та один удар рукою в груди, в цей час йому на допомогу підбіг ОСОБА_13 та разом шляхом нанесення ударів потерпілому ОСОБА_2 подолали його опір, витягнули із автомобіля та кинувши на землю, продовжили наносити йому удари ногами по різним частинам тіла, при цьому висловлюючись нецензурною лайкою, принижуючи честь і гідність потерпілого.

Одночасно з цим ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_7, будучи в попередній змові між собою, маючи умисел на незаконне заволодіння майном потерпілих, однак не доводячи його до відома ОСОБА_13 та ОСОБА_14, знаходячись з лівої сторони автомобіля «Фольксваген Пассат», шляхом нанесення ударів руками по обличчю та тулубу водія ОСОБА_8 та пасажирів заднього сидіння ОСОБА_9 та ОСОБА_11, витягнули їх із автомобіля та кинувши на землю, почали наносити їм удари ногами по різним частинам тіла для подолання можливого опору.

ОСОБА_6, витягнувши з автомобіля, на якому приїхав, дерев'яну палицю, схожу на більярдний кий, почав наносити ним удари по різним частинам тіла ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, висловлюючись нецензурною лайкою та погрожуючи вбивством.

ОСОБА_13 разом із ОСОБА_14, продовжуючи свої хуліганські дії, не усвідомлюючи корисливий мотив ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, оскільки останні до їхнього відома його не довели, переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, що виражалось в спричиненні потерпілим моральних та фізичних страждань, посадили їх до автомобіля «Фольксваген Пассат», заблокувавши замки на дверях даного транспортного засобу, таким чином позбавили можливості ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 втекти та під супроводом доставили їх на кладовище в с. Сасово Виноградівського району, при цьому висловлюючи погрози закопати їх.

На кладовищі в с. Сасово Виноградівського району ОСОБА_13 та ОСОБА_14, продовжуючи свої хуліганські дії, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, спільно із ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, вважаючи, що вчиняють грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, оскільки про справжній злочинний намір спрямований на незаконне заволодіння автомобілем «Мерседес Е320 CDR» (комбі), державний номерний знак Угорщини НОМЕР_2, останнім до них доведений не був, - посадили на землю ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та продовжили наносити потерпілим удари руками і ногами по різним частинам тіла до моменту втрати свідомості ОСОБА_11.

Після цього ОСОБА_13 та ОСОБА_14, зрозумівши, що у ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, та ОСОБА_7 інший злочинний намір добровільно відмовились від вчинення подальших хуліганських дій та покинули місце злочину.

Таким чином, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 під час вчинення наведених вище хуліганських дій безпосередньо спричинили ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: синців на шкіряних покривах спини та в області правого плеча, які відповідно до висновку експерта № 629 від 21.08.2017 могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії, і потягли за собою розлад здоров'я на час не більше 6 днів і по цій ознаці, згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження і укладаються в час і місце пригоди, яка відбувалась.

13.02.2018 стороною обвинувачення відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю Виноградівського району, с. Великі Ком'яти, вул. Лесі України, 2 (фактично проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4) громадянину України, українцю, раніше судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 підтверджується матеріалами досудового розслідування: протоколами від 14.08.2017 прийняття заяв у ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_2 про вчинене щодо них кримінальне правопорушення; показанням потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_2, даними під час досудового розслідування; протоколами пред'явлення осіб для впізнання по фотознімках від 15.08.2018, згідно якого потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_2 впізнали ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, як осіб, які із застосуванням до них насильства заволоділи належним ОСОБА_11 автомобілем; протоколом проведення щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3 оперативно-розшукового заходу у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в рамках ОРС, відповідно до якого зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 під час продажу викраденого ними у ОСОБА_11 автомобіля «Мерседес Е320 CDR» (комбі), номерний знак Угорщини НОМЕР_2; показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_16 про обставини реалізації ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 продажу викраденого автомобіля.

13.02.2018 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави терміном до 12.04.2018.

Слідчий вказує, що 04.04.2018 постановою заступника прокурора Закарпатської області продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, оскільки двохмісячний строк досудового розслідування у цьому провадженні закінчується 13.04.2018, а завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо в наслідок особливої складності провадження, оскільки кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів; у даному кримінальному провадженні шести підозрюваним повідомлено про підозру, троє потерпілих в даний час знаходяться за кордоном, призначено дві судові експертизи, зокрема авто товарознавчу та експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.

Тому слідчий вказує, що на даний час є необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню та іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В клопотанні зокрема вказано на те, що необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити спроби незаконно впливати на потерпілого, свідків злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики, встановленні слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, наразі залишаються реальними і триваючими, продовжують об'єктивно існувати, тому подальше тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним, зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_9.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно ч.3 ст.289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним, оскільки ОСОБА_3 раніше судимий 27.12.2010 вироком Апеляційного суду Закарпатської області за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 15.01.2016 з місць позбавлення волі у зв'язку із зарахуванням в строк відбування покарання, строку попереднього ув'язнення, згідно вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції частини від 26.11.2015) на підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.01.2016, однак на шлях виправлення не став, а знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин, таким чином є ризики того, що ОСОБА_3 зможе і надалі продовжувати злочинну діяльність, вчинити й інші кримінальні правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_3 ніде не працює і не має постійного джерела доходу, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну діяльність.

Слідчий переконаний, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, незаконно впливати на потерпілих, як основних джерел показань в даному кримінальному провадженні, з метою уникнення від покарання шляхом залякування потерпілих, свідків та очевидців даної події, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, або вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовжити дане кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання зв'язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час їх допиту в судовому засіданні.

Слідчий зазначає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3, оскільки підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Слідчий вказує на необхідність врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3 адже, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя час та місце його вчинення, зокрема в центрі с. Сасово, відносно іноземного громадянина, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих.

Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, фактів його притягнення до кримінальної відповідальності раніше, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується.

Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

У даному кримінальному провадженні для завершення досудового розслідування необхідно провести наступні процесуальні дії: провести з потерпілим ОСОБА_11 слідчий експеримент з виїздом на місце злочину з метою уточнення відомостей, які мають значення у даному кримінальному провадженні, зокрема уточнення ролі кожного із підозрюваних під час нападу та нанесення тілесних ушкоджень; провести із підозрюваними ОСОБА_13 та ОСОБА_14 слідчі експерименти на місці злочину з метою перевірки і уточнення обставин кримінального провадження; допитати в якості свідків ОСОБА_17, ОСОБА_8 про обставини, відомі їм щодо вчинення злочину; отримати висновок призначеної автотоварознавчої експертизи з метою встановлення ринкової вартості станом на 10.08.2017 викраденого автомобіля «Мерседес Е320 CDR» (комбі), номерний знак Угорщини НОМЕР_2; відповідно до ст.279 КПК України скласти та вручити підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри з викладенням фактичних обставин в кінцевій редакції; допитати як підозрюваних про обставини, викладені в кінцевій редакції; оформити обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та відповідно до ст.293 КПК України вручити його; при необхідності виконати інші необхідні слідчі дії, необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування по даному кримінальному правопорушенні.

Наведені вище процесуальні та слідчі дії не були проведені у встановлений двохмісячний термін з причин, що не залежали від слідчого, оскільки потерпілий ОСОБА_18 -ОСОБА_19 та свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_8 перебувають за кордоном, тому з проведення слідчих дій за їх участі було не можливо.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_2, свідків, які підлягають допиту в суді, чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України, ніж тримання під вартою без визначення розміру застави не зможе запобігти наведеним вище ризикам, а тому строк тримання під вартою підлягає продовженню на переконання слідчого.

Згідно оскарженої стороною захисту ухвали слідчого судді від 10.04.2018 слідчий суддя врахував: конкретні обставини зазначеного клопотання слідчого та дані про особу ОСОБА_3, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які не зменшилися на час розгляду слідчим суддею останнього клопотання слідчого, а також необхідність у проведенні органом досудового розслідування ряду вищевказаних процесуальних дій.

При цьому, слідчий суддя визнав, що такий його висновок узгоджується з Європейською Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року, оскільки тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою виправдано існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення та встановлення істини у справі, що, на його думку, переважає принцип поваги до особистої свободи.

В апеляційній скарзі підозрюваний просить скасувати постановлену щодо нього вказану ухвалу слідчого судді від 10.04.2018 і постановити нову, якою застосувати йому інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_3 вказує, що слідчим суддею місцевого суду враховано лише доводи слідчого Скреклі І.В., який протягом тривалого часу, двох місяців, не виконав відповідні процесуальні дії, оскаржена ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки висновки стосовно наявності передбачених ст.177 КПК України ризиків є припущеннями.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги ОСОБА_3, посилаючись на її безпідставність, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга підозрюваного не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя встановив передбачені ч.1 ст.194 КПК обставини та те, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, дослідив зазначені вище доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - для завершення розслідування у справі необхідно отримати висновки призначених постановою слідчого судових експертиз, виконати вимоги ст.291 КПК України, скласти обвинувальний акт із його затвердженням та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи є обґрунтованими, оскільки заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час.

В сукупності із вищезазначеними обставинами, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, що характеризують особу підозрюваного, суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 (позбавлення волі строком від від семи до дванадцяти років).

Таким чином, доводи апеляційної скарги підозрюваного щодо незаконності судового рішення є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з яким закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів визнає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою та про відсутність підстав для обрання цьому підозрюваному іншого запобіжного заходу.

Наведені підозрюваним в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою вважати недоцільним продовження строку тримання під вартою цього підозрюваного, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, маючи судимість, а також не спростовують встановлені слідчим суддею можливі ризики, зокрема ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно вимог ст.197 КПК України слідчий суддя обґрунтовано застосував строк продовження тримання під вартою, який не перевищує шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.04.2018 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного за ч.3 ст.289 КК України ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч.4 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: