
№ 1-кс\760\7111\18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2018 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва
в складі: головуючого судді - Педенко А.М.
секретаря - Васильчук Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката Сивко О.Ю., який діє в інтересах директора ТОВ «Латрейн» ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -
встановив:
17 травня 2018 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Сивко О.Ю., який діє в інтересах директора ТОВ «Латрейн» ОСОБА_2 про скасування арешту майна.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2018 року у межах кримінального провадження №12015040030000292 було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Латрейн» (ЄДРПОУ 40629157), а саме - на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку №2600924785, відкритому у ПАТ «ПУМБ».
У судове засідання ні представник скаржника, ні скаржник не з'явилися.
Уповноважені особи ОВС ГСУ ФР ДФС України, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином, проте, у судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У той же час, згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про те, у задоволенні даного клопотання слід відмовити, оскільки ні представник скаржника, ні скаржник у судове засідання не з'явилися, не повідомили про причини неявки, не прохали перенести судове засідання, чим позбавили слідчого суддю розглядати його по-суті.
До того ж, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Тому, питання про зняття арешту з майна може бути розглянуте одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.26, 174, 309 КПК України, -
У х в а л и в:
У задоволенні клопотання адвоката Сивко О.Ю., який діє в інтересах директора ТОВ «Латрейн» ОСОБА_2 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя :
The court decision No. 76409137, Solomianskyi District Court of Kyiv City was adopted on 09.08.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 760/13176/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: