Decision № 76398564, 03.07.2018, Lysychansk City Court of Luhansk Oblast

у.н. 415/7779/17

н.п. 2-а/415/61/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.18 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд в особі головуючого судді Фастовця В.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення певних дій -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо припинення позивачу виплати пенсії по довідці про заробітну плату № 35 від 24.08.2012, виданої ВАТ «Червоне Привілля», протиправними з 01 квітня 2017 року, зобов'язати відповідача поновити позивачу виплату пенсії з урахування довідки про розмір заробітної плати № 35 від 24.08.2012, виданої ВАТ «Червоне Привілля» з 01.04.2017 та виплатити недоотримані суми пенсії з 01 квітня 2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що з 01 квітня 2017 року відповідачем позивачу було зменшено розмір пенсії без пояснення причин. З відповіді на запит, позивачу повідомлено, що позивачу перерахована пенсія у бік зменшення, нібито при перевірці документів, у архівосховищі не було первинних документів на підтвердження розрахунку довідки про заробітну плату № 35 від 24.08.2012, виданої ВАТ «Червоне Привілля» про заробітну плату за 1991-1995 роки. Дії відповідача, щодо відмови (припиненні) у призначенні державної пенсії у меншому розмірі ніж фактично виплаченої заробітної плати, позивач вважає незаконними. Оригінал довідки про заробітну плату № 35 від 24.08.2012, виданої АТ «Червоне Привілля», зберігається в пенсійній справі позивача та має оригінал печатки підприємства, що видало довідку. Зустрічна перевірка довідки про заробітну плату була проведена посадовими особами відповідача після встановлених строків її зберігання, так перевірка проведена 29.03.2017, в той час як довідка видана 24.08.2012, а термін її зберігання становить 3 роки.

Позивач письмово просив справу розглядати без його участі.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що 18.10.2016 позивач звернувся з особистою заявою про призначення пенсії на загальних умовах, згідно розпорядження № 3357 від 20.10.2017 зарахований стаж (повний) 40 років 1 місяць 25 днів в розмірі 1896,56 грн. Згідно ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4.2 постанови правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» органи ПФУ мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти необґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Позивач надав до УПФУ в м. Лисичанську довідку № 35 від 24.08.2012 видану ВАТ «Червоне Привілля» про період роботи з 1991 по 1995 роки. В травні 2017 року позивачу допризначено пенсію з урахування заробітної плати згідно даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 25.04.2016. Заробітна плата за період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1995, відповідно до довідки № 35 від 24.08.2012 в розрахунок пенсії не включена, оскільки УПФУ в Попаснянському районі листом від 29.03.2017 № 4680/09 повідомило, що архіви на підприємстві ВАТ «Червоне Привілля» не збережено, тому підтвердження наданої довідки позивачем первинними документами згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» неможливе.

На підставі п.10 ч.1 ст.4, 263 ч.1 п.2 КАС України, справа розглядається у письмовому проваджені, оскільки провадження повинно було бути відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши письмову докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ м. Лисичанська Луганської області.

Листом № 174/К-7 від 07.11.2017 позивача повідомлено про те, що заробітна плата за період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1995, відповідно до довідки № 35 від 24.08.2012 в розрахунок пенсії не включена, оскільки УПФУ в Попаснянському районі листом від 29.03.2017 № 4680/09 повідомило, що архіви на підприємстві ВАТ «Червоне Привілля» не збережено, тому підтвердження наданої довідки позивачем первинними документами згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» неможливе.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 р. передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. У відповідності до частини 3 статті 4 Закону № 1058, яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення: організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст.1 Конституції України. Україна є правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України).

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У статті 49 Закону №1058 зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що сума заробітної плати, зазначена у спірній довідці не має підтвердження її виплати первинними документами про нарахування та виплату заробітної плати і в архіві ВАТ «Червоне Привілля» відсутні документи, які б підтверджували виплату заробітної плати позивачеві, оскільки зазначені первинні документи знаходяться в матеріалах пенсійної справи позивача.

Крім того, на підставі спірної довідки відповідач вже сплачував позивачеві пенсію. З доводів відповідача вбачається, що пенсійний орган вирішив провірити спірну довідку з мотивів необхідності.

Суд розцінює такі дії відповідача як неправомірні, оскільки пенсію позивач саме за спірним документом і додатками до нього отримував тривалий час, відповідач обізнаний, що підприємство ліквідовано, і тому створювати додаткові перешкоди в отриманні гарантованої державою пенсії не є належним виконанням відповідачем свого обов'язку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2013 року у справі №К/9991/59081/12.

Таким чином, суд доходить висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 371 КАС України, рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судовий збір в розмірі 640 грн., понесений позивачем при зверненні з позовом до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 371КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області, код ЄДРПОУ 21792407,яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. В.Сосюри, буд. 347 про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо припинення ОСОБА_1, виплати пенсії по довідці про заробітну плату № 35 від 24 серпня 2012 року, яка видана відкритим акціонерним товариством «Червоне Привілля».

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з урахуванням довідки про розмір заробітної плати № 35 від 24 серпня 2012 року, виданої відкритим акціонерним товариством «Червоне Привілля», з 01 квітня 2017 року та виплатити недоотриманні суми пенсії з 01 квітня 2017 року.

Відповідно до ст. 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя: