№ 76140539, 28.08.2018, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 347/350/17

Провадження № 22-ц/779/1086/2018

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М. І.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Максюта І.О., Малєєва А.Ю.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про захист прав споживачів та визнання договору частково недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Косівського районного суду, постановлену головуючим суддею Крилюк М.І. 31 травня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У березні 2013 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» пред’явив в суд позов, в якому просив стягнути з солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 заборгованість за кредитною угодою у розмірі 24372,73 доларів США.

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про захист прав споживачів та визнання договору частково недійсним.

Ухвалою Косівського районного суду від 31 травня 2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про захист прав споживачів та визнання договору частково недійсним залишено без розгляду.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, представником ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, у якій міститься посилання на порушення судом норм процесуального права. Апелянт зазначила, що твердження суду про те, що позивач за зустрічним позовом неодноразово не з’являвся в судове засідання не відповідають дійсності. Апелянт зазначила, що ухвалою Косівського районного суду від 19.05.2017 року провадження у даній справі зупинено, оскільки апеляційним судом розглядалася цивільна справа № 347/332/14-ц за позовом ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. У вказаній справі ухвалою апеляційного суд призначено судово-економічну експертизу, оскільки правовідносини стосуються одного й того ж кредитного договору, що і по справі № 347/350/17. 28.03.2018 було відновлено провадження та призначено справу до розгляду на 13.04.2018. Апелянт вказує, що на в судове засідання 13.04.2018 представник відповідача прибув, однак засідання не було проведено через неявку представника позивача. На думку апелянта, 31.05.2018 суд повинен був зупинити дане провадження, оскільки відповідач ОСОБА_5 помер 25.12.2017. Апелянт вважає, що оскаржену ухвалу було постановлено без належних правових підстав, а тому просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зустрічної позовної заяви.

В засіданні апеляційного суду представник позивача за зустрічним позовом апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з’явився, хоча судове повідомлення було надіслано у визначеному законом порядку. Отже, є правові підстави для розгляду справи у його відсутності.

Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з положень пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, вказавши, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, в судові засідання неодноразово не з'явилася, а тому дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право кожного на розгляд його справи судом гарантується п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом пункту 2 частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 5 ст. ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В силу пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Здійснивши аналіз указаних норм законодавства, можна зробити висновок, що умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є:

1) повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання;

2) повідомлення позивача про судове засідання належним чином;

3) відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання;

4) нез'явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору;

5) від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з журналу судового засідання від 13.04.2018, представник ОСОБА_6 був присутнім в судовому засіданні 13.04.2018 (а.с. 90).

Зазначена обставина виключає можливість залишення позовної заяви без розгляду, оскільки немає ознаки повторності неявки позивача.

З матеріалів справи також вбачається, що представником ОСОБА_3 25 квітня 2017 року суду було подано клопотання про розгляд справи у відсутності відповідачки ОСОБА_3 та її представника (а.с.50-51). Це також залишилось поза увагою місцевого суду.

Крім того, судом не визнано явку ОСОБА_3 обов'язковою і в ухвалі не мотивовано, що її нез'явлення перешкоджає розгляду справи і чому.

На зазначені вище обставини суд першої інстанції уваги не звернув, тому дійшов помилкового висновку про наявність законних підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, оскаржувана ухвала, враховуючи вимоги п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Косівського районного суду від 31 травня 2018 року скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2018 року.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: І.О.Максюта

ОСОБА_7