Decision № 7599377, 27.10.2008, Radomyshl District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 2-974\2008

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

I ME Н Е М УКРАЇНИ

27 жовтня 2008 року

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.П.

при секретарі Присяжнюк Т.М.

розглянувши у судовому засіданні в м. Радомишль Житомирської області справу за позовом прокурора Радомишльського району в інтересах ОСОБА_1 до АТЗТ «Сервіс» про стягнення невиплаченої компенсації за невикористану щорічну відпустку, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор району звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 3655 гривень. В підтвердження своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_1 працювала на АТЗТ «Радомишлянка» , звільнена за угодою сторін, їй нарахована, але не виплачена компенсація за відпустку в сумі 3655 гривень 49 копійок.

В судовому засіданні прокурор району ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, просять їх задовольнити. Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що з 1974 року ОСОБА_1 працювала на посаді начальника фінансової групи АТЗТ «Радомишлянка» до 5 червня 2008 року, часу звільнення за угодою сторін.

Однак, при звільненні з нею не був проведений розрахунок в повному обсязі, а саме не було проведено виплату компенсації за відпустку в сумі 3655 гривень 49 копійок.

Згідно довідки від 5 серпня 2008 року видно, що заборгованість не виплачена ОСОБА_1

У відповідності до вимог ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови №13 від 24 грудня 1999 року роз'яснив, що розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі Діні невикористаної ним основної щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А тому суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 51 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.83 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з АТЗТ «Радомишлянка » (р\р 260011412 код 02969716) на користь ОСОБА_1 3655 гривень 49 копійок компенсації щза невикористану відпустку.

Стягнути з АТЗТ «Радомишлянка» на користь держави 51 гривню судового збору, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його оголошення заяви про апеляційне оскарження рішення суду та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.