Decision № 75974809, 10.08.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2018 року 10:16 № 826/11976/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - ОСОБА_1, від відповідача - Потоцький М.Ю., Гуньковська М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до третя особа Міністерства економічного розвитку і торгівлі Національний інститут винограду і винапро визнання протиправним та скасування рішення від 05.06.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Окружного адміністративного суду надійшов позов підприємства «ОСОБА_2» ( Естонія), в якому позивач просить :

визнати протиправними та скасувати Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 05.06.2014 р. про визнання знака "ОСОБА_2" добре відомим в Україні відносно Національного інституту винограду і вина "ОСОБА_2" для товарів 33 класу МКТП: "вино, коньяк" станом на 01.10.2001 р. та наказ Державної служби інтелектуальної власності України №426-Н від 13.08.2014 р.

зобов'язати Відповідача здійснити публікацію відомостей про скасування Рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 05.06.2014р. про визнання знака "ОСОБА_2" добре відомим в Україні відносно Національного інституту винограду і вина "ОСОБА_2" для товарів 33 класу МКТП: "вино, коньяк" станом на 01.10.2001 р. в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги мотивовано наступним:

позивач стверджує, що матеріали, якими заявник обґрунтовував визнання знака добре відомим в Україні та стосується саме комбінованого знака; який не є тотожним заявленому знаку;

позивач стверджує, що до заяви про визнання знака «ОСОБА_2» добре відомим в Україні не було долучено доказів здійснення виробництва товарів, позначених заявленим знаком, відповідно до чинного законодавства, зокрема ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а третя особа не є виробником продукції;

на розгляд Апеляційної палати Відповідача було заявлено словесний знак, права на який станом на подання заяви належали позивачу, а до заяви про визнання знака «ОСОБА_2» добре відомим в Україні не було долучено доказів належності права третій особі.

В процесі розгляду справи судом було замінено відповідача правонаступником - Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Даним відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій та рішень.

В процесі розгляду справи судом було залучено в якості третьої особи Національний інститут винограду і вина. З огляду на розташування третьої особи, повідомлення про час та місце судового засідання для третьої особи здійснювалися на веб-сайті суду. В судове засідання представник третьої особи не прибув, пояснень по суті позову від третьої особи не надходило.

Відповідно до Розпорядження від 10.10.2017 №6753, на підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, з метою пришвидшення розгляду, адміністративну справу №826/11976/16 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 адміністративну справу №826/11976/16 передано судді Каракашьяну С.К.

Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

У відповідності до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до приписів статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово, у зв'язку з чим справу розглянуто одноособово.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, позивач - ОСОБА_2, Естонія, згідно свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.04.2008 р. є власником знака для товарів і послуг «ОСОБА_2» відносно товарів 33 класу МКТП.

05.06.2014 р. колегія Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України, розглянувши заяву Національного інституту винограду і вина "ОСОБА_2" вирішила визнати знак "ОСОБА_2" добре відомим в Україні для товарів 33, що класу МКТП, а саме: "вино, коньяк", станом на 01.10.2001 р. відносно Національного інституту винограду і вина "ОСОБА_2". Дане рішення Апеляційної палати Держаної служби інтелектуальної власності України від 05.06.2014 р. затверджено наказом Державної служби інтелектуальної власності України №426-Н від 13.08.2014 р.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду.

Розглядаючи позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні, а також порядок набуття прав на знаки, повноваження Державної служби інтелектуальної власності України та Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України визначаються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон) та Регламентом Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2003 № 622, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2003 № 877/8198.

Відповідно до ст. 1 Закону, Апеляційна палата - колегіальний орган Установи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності) для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом.

Згідно п. 2.1 Регламенту, завданнями Апеляційної палати є колегіальний розгляд поданих до неї заперечень, заяв щодо визнання знака добре відомим в Україні, а також протестів голови Державної служби на рішення Апеляційної палати та прийняття відповідних рішень.

Відповідно до п. 6 Регламенту, право на звернення до Апеляційної палати в порядку, установленому цим Регламентом, мають: апелянт або його представник - із запереченням проти будь-якого рішення Державної служби щодо набуття прав на об'єкт інтелектуальної власності; власник знака - із заявою про визнання його знака добре відомим в Україні; Голова Державної служби інтелектуальної власності України - з протестом на рішення Апеляційної палати, прийняте за результатами розгляду заперечення.

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Згідно з п. 4 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", з дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

Відповідно до п. 3 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 23.12.1993, відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

На розгляд Апеляційної палати Відповідача було заявлено словесний знак ОСОБА_2, права на який станом на подання заяви про визнання знака «ОСОБА_2» добре відомим в Україні (18.09.2013 р.) належали позивачу згідно свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.04.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, Інститутом винограду і вина були вперше оформлені права на торгову марку "ОСОБА_2", права були оформлені НІВіВ "ОСОБА_2"Свідоцтвом СРСР № НОМЕР_2 на право виключного користування комбінованим товарним знаком "ОСОБА_2" на товари 16,33, 35 класів. Взамін Свідоцтва СРСР № НОМЕР_2 15.04.1993 р. було видане Свідоцтво України № 239, яке діяло до 2006 року.

12.11.1999 р. Інституту винограду і вина було видано свідоцтво України № 14090 на знак для товарів і послуг на товари 33 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП): "вина; алкогольні напої (крім пива); алкогольні напої перегінні; аперитиви". Таким чином за свідоцтвом № 14090 від 12.11.1999 p. словесний знак «ОСОБА_2» належав Інституту винограду і вина «ОСОБА_2». Відповідно до Указу Президента Украни від 30.06.2005р. №1007/2005, Інституту винограду і вина «ОСОБА_2» було надано статус національного.

При цьом,у дію реєстрації словесного знаку ОСОБА_2 за свідоцтвом НОМЕР_3 було припинено 12.03.2012р., що підтверджується витягом з бази даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг», та не спростовується відповідачем.

Таким чином, на момент до подання заяви про визнання знака «ОСОБА_2» добре відомим в Україні, заявник не був власником знака, тому прийняття та задоволення його заяви було порушенням п. 6 регламенту Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2003 № 622, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2003 № 877/8198.

На підставі вищевикладеного, суд погоджується з твердженнями позивача про протиправність оскаржуваного наказу та наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Натомість, вимоги про зобов'язання відповідача здійснити публікацію вбачаються судом такими, що задоволенню не підлягають, оскільки судом не вбачається прав позивача, на захист яких мають бути спрямовані такі дії.

З огляду на викладене та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності від 05.06.2014р. про визнання знака "ОСОБА_2" добре відомим в Україні відносно Національного інституту винограду і вина "ОСОБА_2" для товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг станом на 01.10.2001р.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби інтелектуальної власності України №426-Н від 13.08.2014р.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 21.08.2018.

Суддя С.К. Каракашьян