Decision № 75726549, 12.07.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року Справа № 804/3055/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив:

1. зобов’язати відповідача зарахувати йому до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в державних органах з 02.08.1993 р. по 25.05.2000 р. і внести відповідні зміни до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2016 р. №59-0 про звільнення;

2. зобов’язати відповідача зробити перерахунок і виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за час роботи в державних органах з 02.08.1993 р. по 25.05.2000 р. - за кожний повний календарний рік служби;

3. зобов’язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області направити до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області (після внесення відповідних змін до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2016 р. № 59-о про звільнення): подання про призначення пенсії, в якому зазначити вислугу років для призначення йому пенсії, з врахуванням стажу роботи в державних органах з 02.08.1993 р. по 25.05.2000 р.; уточнену “Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій”, форма якої передбачена “Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою КМУ 13.02.2008 р. № 45 (в редакції постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103);

4. зобов’язати третю особу обчислити (перерахувати) йому розмір пенсії відповідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на підставі документів, отриманих від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, включивши до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в державних органах з 02.08.1993 р. по 25.05.2000 р., та в подальшому виплачувати йому пенсію у новому розмірі;

5. зобов’язати третю особу виплатити йому різницю в пенсії за останні 12 місяців, починаючи з місяця у якому йому буде обчислено (перераховано) розмір пенсії відповідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (включивши до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в державних органах з 02.08.1993 р. по 25.05.2000 р.): після 01 січня 2018 року - відповідно до постанови КМ України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”; до 01 січня 2018 року - відповідно до діючого на той час законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2016 р. № 59-о його було звільнено з податкової міліції. При цьому у наказі було зазначено загальний страховий стаж 27 років 03 місяці 14 днів та вислугу років - 18 років 01 місяць 00 днів. Після звільнення його поставлено на облік в ГУ ПФУ у Дніпропетровській області та з 04 лютого 2016 року він отримує пенсію, яку йому призначено на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та відповідно до наданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області відомостей.

Позивач також зазначив, що 05.03.2018 року він звернувся до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з проханням здійснити перерахунок вислуги років у календарному обчисленні з урахуванням періоду роботи на посадах в державних органах, а саме: з 02.08.1993 р. по 25.05.2000 р. відповідно до вимог пункту "и" ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абз.12 п.1 постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 р., а також просив вжити заходів щодо усунення вищезгаданого порушення його права і внести зміни до наказу про звільнення зі служби, включивши до вислуги років у календарному обчисленні стаж роботи на посадах державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів громадян ДПІ, старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу аудиту фізичних осіб ДПІ та головного державного облаткового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок фізичних осіб ДПІ. 28 березня 2018 року було отримано відповідь ГУ ДФС у Дніпропетровській області вих.№ 14359/10/04-36-04-02-19, згідно з якою йому було відмовлено у включенні до календарної вислуги років для призначення пенсії часу роботи в органах ДПС, мотивуючи тим, що центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах державної податкової служби України, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років.

Ухвалою суду від 27.04.2018 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду відповідач 14.05.2018 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на теперішній час позивач отримує пенсію за вислугою років вже перераховану ГУ ПФУ у Дніпропетровській області на підставі отриманого від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області списку та довідок про розміри грошового забезпечення визначені в пункті 1 Постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Надання індивідуальних довідок, так названих позивачем "Уточненої Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій" згідно зі статтею 63 Закону України №2262-ХІІ, не передбачено а ні Законом, а ні іншими актами законодавства, зокрема: Постановою КМУ від 13.02.2008 року №45 (із змінами та доповненнями), якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 (із змінами та доповненнями).

Отже, керуючись вищезазначеними нормами спеціального Закону України №2262-ХІІ та відповідними нормативно-правовими актами КМУ виданими останнім в межах наданих спеціальним Законом повноважень, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі відповідного списку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснено оформлення та подання до третьої особи відповідних довідок про розміри грошового забезпечення визначені в пункті 1 Постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що і було враховано позивачу, при здійсненні перерахунку пенсії призначеної за вислугу років згідно із Законом України №2262-ХІІ. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

До суду від третьої особи 16.05.2018 року надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначено, що відповідно до подання ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 69/04-36- 04-02-15 від 26.02.2016 року вислуга років позивача становить 15 років 08 місяців 07 днів, що є недостатнім періодом для набуття права на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ. Враховуючи той факт, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не наділено повноваженнями обчислювати календарну вислугу років, керуючись при цьому документами та рішеннями, виданими іншими органами. Крім того, з огляду на те, що вказані документи та рішення не скасовані і є чинними на час розгляду справи, третя особа вважає, що призначаючи пенсію позивачу згідно пункту «б» ч.1 ст.12 Закону № 2262- XII пенсійний фонд діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. За таких обставин, третя особа просила суд у задоволенні позову відмовити.

25.05.2018 року від позивача надійшла відповідь на пояснення, в яких він підтвердив обґрунтованість позовних вимог.

До суду від відповідача 06.07.2018 року надійшли заперечення, а 12.07.2018 року письмові пояснення, в яких він просив суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач з 04.02.2016 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як пенсіонер, якому призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі Закон - № 2262-ХІІ) в розмірі 52 % відповідних сум грошового забезпечення за 27 років загального страхового стажу (у т.ч. 15 років календарної вислуги років).

Відповідно до подання ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 69/04-36- 04-02-15 від 26.02.2016 року вислуга років позивача становить 15 років 08 місяців 07 днів, що є недостатнім періодом для набуття права на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Судом також встановлено, що 05.03.2018 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із заявою про перерахунок вислуги років.

Листом від 28.03.2018 року № 14359/10/04-36-04-02-19) позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку вислуги років, у зв’язку із тим, що центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах державної податкової служби України, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років.

Вирішуючи спір суд зазначає, що згідно пункту «и» частини 1 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.

Згідно з ч.2 ст.17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки за направленням Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим, Представника Президента України в області, містах Києві та Севастополі згідно з переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки.

Отже, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи внутрішніх справ, податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державної фінансової політики. Крім того, додатковою умовою для зарахування часу роботи в державних органах до вислуги років постановою Уряду від 17 липня 1992 року № 393 визначено перехід на військову службу в органи внутрішніх справ за направленням відповідних органів.

В силу ч.2 ст.1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Розпорядженням КМУ від 12 вересня 1997 року № 503-р до категорії посад державних службовців були включені посади працівників ДПА, які не мають спеціальних звань.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2013 року по справі № 21-340а13, у якій Верховний Суд України вказав на те, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 02.08.1993 року був прийняти на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів громадян, з 01.06.1994 р. по 19.11.1998 р. працював на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу аудиту фізичних осіб, з 19.11.1998 р. по 25.05.2000 р. на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок, а з 25.05.2000 року був переведений до податкової міліції згідно наказу №48.

Відповідач не заперечує, що час роботи позивача на займаних посадах відноситься до часу роботи в державних органах, проте свою відмову, мотивує тим, що перелік посад, у разі переходу на які до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, не затверджений центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання державної фінансової політики, що в свою чергу унеможливлює зарахування позивачеві до вислуги років для призначення пенсії стажу роботи в органах державної податкової служби.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до вислуги років особам офіцерського складу при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п’яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Аналогічний порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», встановлено і в пункті 2 постанови № 393.

Також, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналогічна норма міститься у пункті 10 постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити п.1, 2, 3 заявлених позовних вимог з викладених вище підстав, а у задоволенні п.4, 5 відмовити, оскільки вони висунуті до третьої особи, а не відповідача-2, крім того, заявлені на майбутнє.

В силу ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, слід стягнути з позивача на користь Державного бюджету України судові витрати по справі в сумі 352,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в державних органах з 02.08.1993 р. по 25.05.2000 р. і внести відповідні зміни до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2016 р. № 59-0 про звільнення.

Зобов’язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зробити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за час роботи в державних органах з 02.08.1993 р. по 25.05.2000 р. - за кожний повний календарний рік служби.

Зобов’язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області після внесення відповідних змін до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2016 р. № 59-о про звільнення: подання про призначення пенсії, в якому зазначити вислугу років для призначення йому пенсії, з врахуванням стажу роботи в державних органах з 02.08.1993 р. по 25.05.2000 р.; уточнену “Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій”, форма якої передбачена “Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою КМ України 13.02.2008 р. № 45.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Присудити з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 352,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя ОСОБА_2