Decision № 757044, 16.01.2007, Ternopil Regional Court of Appeal

РІШЕННЯ іменем України

"16" січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого- КозакаІ.О.

суддів -ХрапакН.М., Бахметової В.Х.

при секретарі- Заєць К.В

з участю -позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення

Тернопільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року по цивільній

справі за позовом ОСОБА_1 до управління МВС

України в Тернопільській області про поновлення на роботі, стягнення

заборгованості за час вимушеного прогулу, надання статусу державного

службовця, проведення перерахунку заробітної плати та стягнення моральної

шкоди,

встановила:

в липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління МВС Украши в Тернопільській області про поновлення його на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 УМВС України в Тернопільській області, стягнення седньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 3000 грн., посилаючись на те, що працював у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 і був 20 червня 2006 року звільнений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що дане звільнення є незаконним, оскільки фактично реорганізації не відбулося і скорочення штатів не було, а навпаки -збільшилося працюючих і збереглася посада провідного спеціаліста.

У вересні 2006 року позивач доповнив свої позовні вимоги і просив зобов"язати УМВСУ в Тернопільській області документально підтвердити надання йому статусу державного службовця за минулий період його трудової діяльності, а також провести відповідні перерахунки зарплати і стягнути ці кошти за час його роботи на посаді провідного спеціаліста, починаючи з 1.06.2004р. по день вирішення спору.

Головуючий у 1-й інстанції Підлісна І.М.

Справа № 22а -29

Категорія 40 Доповідач Храпак Н.М.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року в позові ОСОБА_1 до управління МВС України в Тернопільській області про поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, надання статусу державного службовця, проведення перерахунку заробітної плати та стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і справу направити, на новий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, а також невірно дана оцінка зібраним по справі доказам, в зв"язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягненні середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходив з того, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і було реорганізовано відділення капітального будівництва УМВС у відділ капітального будівництва з скороченням всіх посад відділення з додержанням УМВСУ в Тернопільській області всіх норм чинного законодавства, що регулюють вивільнення працівників.

Проте, колегія суддів вважає, що з даним висновком погодитись не можна, оскільки суд дав невірну оцінку здобутим по справі доказам, в зв"язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і судом були порушені норми матеріального права.

Тому відповідно до вимог п. 3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України рішення суду слід в зазначеній частині скасувати і ухвалити нове рішення.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, колегія суддів встановила такі факти.

Згідно ст.40 ч.1 п.1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Крім цього, у відповідності до ст.36 ч.3 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу НОМЕР_1 начальника управління МВСУ в Тернопільській області від 10.06.2004р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 УМВСУ з 1 червня 2004 року, з випробувальним терміном З місяці.

У відповідності до наказів НОМЕР_2 від 25.02.2005р. та НОМЕР_3 МВС України від 19.09.2005р. УМВСУ в Тернопільській області було видано наказ НОМЕР_4 від 3.10.2005р., згідно якого для забезпечення належного виконання оперативно службових завдань органів і підрозділів, з метою подальшого заміщення посад начальницького складу органів внутрішніх справ цивільними особами, а також вдосконалення організаційно штатної структури органів внутрішніх справ УМВСУ в області, затверджено перелік змін у штатах органів внутрішніх справ УМВСУ в Тернопільській області.

Як видно з даного наказу, що змінилася фактично назва відділення капітального будівництва УМВС на відділ капітального будівництва УМВСУ в Тернопільській області, проте скорочення чисельності штату не відбулося, а навпаки збільшилася на дві одиниці (а.с.46-47).

Тому, колегія суддів вважає, що відповідачем було допущене порушення норм трудового законодавства при розірванні трудового договору з позивачем за ст.40 п.1 КЗпП України.

З врахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що ОСОБА_1 слід поновити на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 УМВС України в Тернопільській області і стягнути в його користь з УМВС України в Тернопільській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 21 червня 2006 року по 16 січня 2007 року в розмірі 3949,3 грн. з вирахуванням обов"язкових платежів, виходячи з слідуючого розрахунку: 568,04 грн. (середн.місячн.зароб.) х 2 (повних останніх місяці перед звільненням) : 42 роб.дні = 27,05 грн. (середн.місячн.зароб за 1 день); 27,05 грн. х 146 роб.дні (за період з 21.06.2006р. по 16.01.2007р.) = 3949,3 грн.

У відповідності до п. 5 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд повинен з"яеувати, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов"язані з ними витрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору.

Оскільки судом першої інстанції дані вимоги в частині відшкодування моральної шкоди не були розглянуті та дослідженні, колегія суддів вважає, що слід рішення суду в цій частині скасувати.

Крім цього, слід скасувати рішення суду в частині відмови надання позивачу статусу державного службовця та проведення в зв"язку з цим перерахунку зарплати з огляду на те, що дані вимоги вирішуються в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи те, що суд першої інстанції допустив порушення вимог процесуального права при вирішенні спору в частині надання позивачу статусу державного службовця і проведення в зв"язку з цим перерахунку зарплати, та стягненні моральної шкоди, що не дає суду апеляційної інстанції встановлювати нові факти і досліджувати нові докази, тому колегія суддів вважає, що рішення суду в зазначеній частині слід скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2, п.5, 309 ч.1 п.3, п.4, 311 п.5, 313, 314, 316 ЦПК України, ст.ст.36 ч.3, 40 п.1, 43, 232, 235, 237-1, КЗпП України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року скасувати.

В частині відмови в поновленні на роботі та стягненні середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу ухвалити нове рішення, яким поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 УМВС України в Тернопільській області і стягнути в користь ОСОБА_1 з УМВС України в Тернопільській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 21 червня 2006 року по 16 січня 2007 року в розмірі 3949,30 грн. (три тисячі дев"ятьсот сорок дев"ять грн. 30 коп.) з вирахуванням обов'язкових платежів.

Стягнути з УМВС України в Тернопільській області в користь держави судовий збір в сумі 51 грн. до місцевого бюджету М.Тернополя, ідентифікаційний код 23588119, р/р 31412537600002 банк одержувач УДК у Тернопільській області, МФО 838012, код бюджетної класифікації 220909100 (держмито), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. згідно слідуючих реквізитів: отримувач -Апеляційний суд Тернопільської області, код ЄДРПОУ - 02893456, р/р 35228007000452, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012, призначення платежу: "інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи".

В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року, а саме: надання статусу державного службовця, проведення перерахунку зарплати та стягнення моральної шкоди - направити на новий розгляд в іншому складі суду.

Рішення апеляційного суду Тернопільської області набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосердньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення.