Court ruling № 75692429, 02.08.2018, Luhansk District Administrative Court

9

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 серпня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1486/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Секірської А.Г.,

суддів - Петросян К.Є.,

Свергун І.О.,

за участю секретаря судового засідання Вакуленка А.В.,

представника позивача - не прибув;

представника відповідача -1 - Ліпова С.Л., довіреність від 17.04.2018 № 18-0014/21661;

представника відповідача - 2 - Костюкова Д.І., довіреність від 27.12.2017 № 27-26500/17;

представника третьої особи - Лобаня Д.М., довіреність від 27.06.2018 № 19;

розглянувши у судовому засіданні клопотання Національного банку України про залишення без розгляду позову ОСОБА_5 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Східно-промисловий комерційний банк», про визнання протиправною та скасування постанови, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2015 ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5.) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку України (далі - Відповідач-1, НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-2), в якому просила:

1) визнати протиправною та скасувати постанову Правління НБУ від 09.09.2015 № 595 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Східно - промисловий банк";

2) скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.09.2015 № 166 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Східно-промисловий банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" як таке, що ґрунтується на неправомірній постанові Правління НБУ від 09.09.2015 № 595.

22.01.2016 за вх. № 1094/2016 представником відповідача-1 надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 155 КАС України як такої, що подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Клопотання обґрунтовано тим, що згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 вирішив, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. КСУ зазначив, що законодавство України не виключає можливості звернення акціонера до суду за захистом охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, учасником якого він є, але за належно оформленим уповноваженням цього товариства або якщо таке право надається йому статутом останнього.

Статтею 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку чи його посадових осіб.

Особою, щодо якої застосовується оскаржувана постанова № 595, є банк, а не його акціонери, а тому лише банк є належною стороною в правовідносинах, що виникли між ним та НБУ. Позивач не є власником істотної участі у банку, отже, не охоплюється наглядовою діяльністю НБУ.

На думку відповідача-1, законодавством не передбачено право акціонера звертатися до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства. При цьому легітимні інтереси товариства формулюються його вищими органами управління і захищаються в суді не окремим учасником, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших учасників, так і законним інтересам усього товариства, а правлінням чи іншими спеціально уповноваженими на це органами. На такі органи покладається і захист індивідуальних інтересів учасників товариства.

Проте позивачем не надано доказів щодо уповноваження її АТ «СП Банк» або іншими акціонерами цього товариства на оскарження рішень НБУ та Фонду та доказів, що підтверджують наявність у неї права діяти від імені АТ «СП Банк» чи його акціонерів.

Враховуючи викладене, представник відповідача-1 вважає, що постанова № 595 приймалась НБУ виключно у відношенні АТ «СП Банк», і у позивача відсутня адміністративна процесуальна дієздатність для оскарження в порядку адміністративного судочинства цього рішення.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача-2 та третьої особи підтримали клопотання представника відповідача-1.

При вирішенні даного клопотання колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною другою статті 43 КАС України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно - правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідачем-1 не доведено наявності підстав вважати ОСОБА_5 такою, що не має адміністративної процесуальної дієздатності в розумінні статті 43 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що положеннями частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом зазначила, що звертається до суду з адміністративним позовом з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії відповідачів, якими позивача спочатку було обмежено у здійсненні прав акціонера АТ «СП Банк», а зрештою таких прав буде позбавлено взагалі. Послалася на те, що володіє 81121784 простих акцій, що становить 8,4905% статутного капіталу АТ «СП Банк», а згідно з частиною другою статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Оскаржувані постанова Правління НБУ від 09.09.2015 № 595 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Східно- промисловий комерційний банк» та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.09.2015 № 166 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Східно - промисловий комерційний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» є індивідуальними актами, які стосуються юридичної особи - ПАТ «Східно - промисловий комерційний банк», акціонером якого, в свою чергу, є позивач, тобто в ОСОБА_5 наявні певні підстави вважати, що оскаржувані індивідуальні акти опосередковано її стосуються, і звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом на підставі частини другої статті 19 КАС України (в редакції станом на дату звернення з даним позовом).

Фактично, зазначаючи про відсутність в ОСОБА_5 адміністративної процесуальної дієздатності, представник відповідача-1 обгрунтовує таке твердження відсутністю, на його думку, права звернення до суду з даним позовом, оскільки оскаржуваними рішеннями не порушуються безпосередньо права ОСОБА_5

Разом з тим, вирішення при розгляді клопотання про залишення позову без розгляду питання щодо наявності чи відсутності порушеного оскаржуваними актами права безпосередньо позивача в спірних правовідносинах неможливо, оскільки оцінка наявності чи відсутності порушеного права особи надається при вирішенні спору по суті, а не в ході розгляду справи.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача-1, оскільки ОСОБА_5 наділена адміністративною процесуальною дієздатністю в розумінні статті 43 КАС України.

Керуючись статтями 5, 9, 43, 240, 248, 256, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Національного банку України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали суду буде складено 03 серпня 2018 року.

Головуючий суддя А.Г. СекірськаСуддя Суддя К.Є. Петросян І.О. Свергун