
Справа №345/565/18
Провадження № 1-кп/345/268/2018
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.08.2018 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд ОСОБА_1 – Франківської області
у складі: головуючого – судді Миговича О.М.
секретаря – Шмігель І.О.
з участю прокурора – Хомика О.П.
захисника - ОСОБА_2
представника цивільного позивача - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.185 КК України,-
в с т а н о в и в:
що ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.185 КК України.
ОСОБА_3 обрано запобіжний захід тримання під вартою терміном до 14.08.2018 року.
У зв’язку з тим, що у ОСОБА_3 термін під вартою закінчується 14.08.2018 року, прокурор заявив клопотання про продовження терміну тримання обвинуваченому під вартою.
Захисник ОСОБА_2 вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на більш м»який , який не пов»язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника та просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку прокурора, й інших учасників судового розгляду, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку:
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому діяння відносяться до тяжких злочинів, а також ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду та уникнути відповідальності.
Зазначені обставини та ризики на даний час залишилися без змін, а тому суд вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою на два місяці.
Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого не навів підстав та доказів для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м’який, а тому у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.331 КПК України, суд –
у х в а л и в:
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянину України, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.185 КК України, строк тримання під вартою – на шістдесят днів, починаючи з 14.08.2018 року по 12.10.2018 року.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 – відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий:
The court decision No. 75649279, Kalush City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 01.08.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 345/565/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: