№ 75644607, 01.08.2018, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4893/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Довгої О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Звір Р.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2018р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (суддя суду І інстанції: Каленюк Ж.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12 год. 07 хв. 10.05.2018р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 15.05.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

18.04.2018р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «ВОГ РІТЕЙЛ» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем Офісом великих платників податків /ВПП/ ДФС податкове повідомлення-рішення № 0000144806 від 05.01.2018р.; стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору (а.с.3-6).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2018р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС № 0000144806 від 05.01.2018р. в частині застосування до ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» штрафу в сумі 68547 грн. 66 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС понесені судові витрати в розмірі 1185 грн. 83 коп. (а.с.115-120).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач Офіс ВПП ДФС, який покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити в повному обсязі (а.с.126-128).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно Інформаційної системи «Єдиний реєстр податкових накладних» позивачем порушені терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму податку на додану вартість /ПДВ/ 534690 грн. 89 коп. На підставі наведеного відповідачем застосовано до позивача штраф за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних/розрахунків коригування.

Оскільки при виході на юридичну адресу позивача ревізорами Луцького відділу Львівського управління Офісу ВПП ДФС 18.10.2017р. встановлено відсутність керівника позивача через його перебування у відрядженні з 18.10.2017р., подачу протягом 18.10.2017р.-20.10.2017р. засобами електронного зв'язку Податкової декларації з ПДВ із додатками, Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ із додатками, Декларації акцизного податку із додатками, Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів із додатками, реєстрацію податкових накладних із використанням цифрових підписів цього керівника, тому виявлено факт компрометації електронного цифрового підпису. Такими діями позивачем не виконано умов договору про визнання електронних документів. Оскільки несанкціоноване використання особистого ключа може призвести до створення сумнівних податкових документів, ОВПП ДФС вжито заходів щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 19.12.2017р. відповідачем Офісом ВПП ДФС проведено камеральну перевірку позивача ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань дотримання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу /ПК/ України щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2017р. по 31.10.2017р., за результатами якої складено Акт перевірки № 386/28-10-48-06/37821544 від 05.10.2017р. (а.с.9-12).

Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України в частині недотримання ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017р. по 30.09.2017р. Відповідальність платника передбачена п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000144806 від 05.01.2018р., яким до позивача застосовано штрафні санкції (штрафи в розмірі 10, 20, 30 та 40 відсотків) на загальну суму 101854 грн. 80 коп. (а.с.7-8).

Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом неправомірно застосовані до позивача розглядувані штрафні санкції в сумі 68547 грн. 66 коп.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Зокрема, відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 цього Кодексу єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.201.10 ст.201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Із змісту наведених законодавчих приписів слідує, що податкові накладні в обов'язковому порядку підлягають реєстрації в електронній формі у Єдиному реєстрі податкових накладних за умови реєстрації у визначеному порядку електронного підпису уповноваженої платником особи.

У свою чергу, реєстрація податкової звітності в електронній формі свідчить про необхідність укладення платником податків з податковим органом договору щодо визнання електронних документів.

Згідно із п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Звідси, законодавством визначені виключні підстави для відмови у прийнятті податкової накладної.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» та Львівським управлінням Офісу ВПП ДФС був укладений договір № 111120162 від 11.11.2016р. про визнання електронних документів.

Під час судового розгляду з'ясовано, що 20.10.2017р. позивач направив в електронному форматі податкові накладні №№ 102, 103, 104, 105, 106 від 09.10.2017р.; №№ 88, 107, 108 від 10.10.2017р. та скерував 27.10.2017р. податкову накладну № 254 від 01.10.2017р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що стверджується копіями відповідних квитанцій (а.с.52-60).

Граничний строк реєстрації вказаних податкових накладних складав по 31.10.2017р.

Отже, у межах строку для реєстрації податкові накладні подані позивачем для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, наведені накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 24.11.2017р., тобто, з порушенням граничного строку їх реєстрації.

20.10.2017р. та 27.10.2017р. під час реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» отримувало квитанції про доставку документів до ДФС, однак ці документи не прийняті з причин «Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів». Також у квитанціях зазначалося про порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затв. наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008р.

Враховуючи неможливість зареєструвати податкові накладні у зв'язку із припиненням дії договору про визнання електронних документів, ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» здійснило 23.10.2017р. спробу укласти новий договір, однак отримало квитанцію № 1, згідно із якою документ не прийнято у зв'язку із тим, що діє договір про визнання електронних документів № 111120162 від 11.11.2016р. (а.с.20).

Наступну спробу укласти новий договір позивач здійснив 06.11.2017р., однак документ не було прийнято з тих самих підстав, що й 23.10.2017р. (а.с.24).

Повідомлення про причини припинення дії договору позивачу не надходили. В свою чергу, позивач звертався до відповідача з проханням відновити прийом електронних документів та реєстрацію податкових накладних (а.с.13-16).

Відповідно до доводів відповідача у зв'язку із наявною інформацією про перебування у закордонному відрядженні керівника ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» та з метою уникнення несанкціонованого використання електронного цифрового підпису 20.10.2017р. було призупинено дію договору № 111120162 від 11.11.2016р. (а.с.107).

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису та укладення договору про визнання електронних документів визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затв. наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п.1 розділу І цієї Інструкції подання податкових документів в електронному вигляді - це подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Пунктом 1 розділу II вказаної Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Таким чином, обов'язковою умовою виконання вимог ПК України в частині реєстрації податкових накладних є наявність договору про визнання електронних документів, укладеного між платником податків та контролюючим органом.

Вищезазначеною Інструкцією затверджений примірний договір про визнання електронних документів; згідно із п.4 розділу 6 «Строк дії Договору» такого договору орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Відповідач не заперечує того, що договір № 111120162 від 11.11.2016р. був чинний до 10.11.2017р. (з цього часу втратив чинність у зв'язку із закінченням дії посиленого сертифікату відкритого ключа, сформованого акредитованим центром сертифікації ключів, директора ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» - а.с.107).

Відповідно до п.7 розділу II Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затв. наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008р., підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження електронного цифрового підпису (ЕЦП) платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

З надісланих позивачу квитанцій видно, що подані в електронному вигляді податкові накладні підтверджені ЕЦП посадових осіб, містять посилання на чинний посилений сертифікат ключа від акредитованого центру сертифікації ключів. Невідповідність електронного документа затвердженого формату (стандарту) у квитанціях не встановлена.

Водночас, ні ПК України, ні договором про визнання електронних документів не передбачено право чи обов'язок (повноваження) органу ДФС призупиняти дію договору з підстав перебування посадових осіб платника податків у відрядженні та з метою «уникнення несанкціонованого використання цифрового підпису» (як про це вказує у відзиві на позов відповідач).

Письмові вимоги позивача від 06.11.2017р. щодо відновлення прийому та визнання електронної звітності та реєстрації податкових накладних залишені без реагування з боку відповідача.

Оскільки граничний строк реєстрації податкових накладних № 254 від 01.10.2017р., №№ 102, 103, 104, 105, 106 від 09.10.2017р.; №№88, 107, 108 від 10.10.2017р. складав по 31.10.2017р., у межах вказаного строку позивач добросовісно вчиняв дії для реєстрації вказаних накладних, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних через протиправне призупинення відповідачем дії договору про обмін електронними документами № 111120162 від 06.11.2016р., тому ці обставини є об'єктивною причиною неможливості виконати встановлений п.201.10 ст.201 ПК України обов'язок щодо реєстрації податкових накладних.

Звідси, порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ в розмірі 342738 грн. 30 коп. обумовлене неправомірними діями відповідача.

Під час розгляду справи з'ясовано, що новий договір про визнання електронних документів № 101120172, надісланий позивачем 10.11.2017р., був визнаний відповідачем 15.11.2017р. (а.с.94-96, 107). Надіслання позивачем вказаних вище податкових накладних 15.11.2017р. мало б наслідком порушення строків реєстрації податкових накладних, однак вплинуло б на розмір штрафу (10 відсотків замість 20 відсотків).

Таким чином, суд першої інстанції підставно встановив факт безпідставного призупинення відповідачем дії договору про визнання електронних документів, що призвело до несвоєчасної реєстрації платником податків податкових накладних № 254 від 01.10.2017р., №№ 102, 103, 104, 105, 106 від 09.10.2017р.; №№ 88, 107, 108 від 10.10.2017р., а тому спірне податкове повідомлення-рішення № 0000144806 від 05.01.2018р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 20 відсотків на суму 68547 грн. 66 коп. не відповідає вимогам закону.

Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що застосування до ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України штрафних санкцій в сумі 33307 грн. 14 коп. відповідає нормам чинного законодавства.

Так, позивач не надав доказів того, що своєчасно вчиняв дії щодо реєстрації шістнадцяти податкових накладних: №№ 194, 197, 200, 205, 207, 208, 233, 236 від 01.10.2017р., № 317 від 02.10.2017р., №№ 95, 96, 109, 110 від 12.10.2017р., №№ 111, 157, 158 від 13.10.2017р. на загальну суму ПДВ в розмірі 141118 грн. 68 коп.; граничний строк їх реєстрації сплинув 31.10.2017р.

Зазначені податкові накладні зареєстровані 24.11.2017р., тобто, із затримкою їх реєстрації на 24 календарних дні, що має наслідком застосування штрафу в розмірі 20 відсотків згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, а податкова накладна № 317 від 02.10.2017р. зареєстрована 16.11.2017р. (термін затримки реєстрації становить 16 календарних днів і має наслідком застосування штрафу у розмірі 10 відсотків).

Також податкова накладна № 710 від 31.10.2017р. на суму ПДВ 0,17 грн. зареєстрована фактично 17.11.2017р., граничний строк її реєстрації складав 15.11.2017р., при цьому доказів щодо надіслання цієї накладної у вказаний строк позивач не надав і не спростував наявність своєї вини у несвоєчасній реєстрації.

Щодо реєстрації податкових накладних №№659, 661, 663, 656, 666, 667, 668, 669, 670 від 31.10.2017р. на загальну суму ПДВ 50833 грн. 64 коп., то такі накладні надсилалися позивачем для реєстрації 15.11.2017р., тобто, в останній день спливу граничного строку на реєстрацію.

На вказану дату діяв новий договір про обмін електронними документами № 101120172 від 10.11.2017р.

З квитанцій, що надіслані позивачу в електронному вигляді у текстовому форматі, вбачається, що ці документи доставлено до центрального рівня ДФС 15.11.2017р. о 23 год. 03 хв. - 23 год. 04 хв. (а.с.42-51). Документи не прийнято відповідно до п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р.: операційний день для реєстрації документів триває щодня з 0 до 23 год.

15.11.2017р. набрав чинності Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затв. наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06.06.2017р.

У розумінні вказаного Порядку податкові накладні є електронними документами, які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається ПК України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Згідно з п.п.8, 9 цього Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

За змістом п.1 наведеного Порядку перша квитанція - це електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання; друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Відповідно до абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Отже, законодавством передбачено, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції, яка є підтвердженням прийняття, неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. При цьому, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п.201.10 ст.201 ПК України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р., щодо термінів надіслання податкових накладних - протягом операційного дня, який триває щодня з 0 до 23-ї години.

У розглядуваному випадку позивач не виконав умови надання для реєстрації протягом операційного дня податкових накладних №№ 659, 661, 663, 656, 666, 667, 668, 669, 670 від 31.10.2017р., граничний строк реєстрації яких закінчився 15.11.2017р. і визначається межами операційного дня.

Не може вважатися належним доказом протокол з автоматизованої програми «M.E.Doc», наданий позивачем у підтвердження тієї обставини, що податкові накладні надіслані ним до ДФС 15.11.2017р. у межах операційного дня у період з 20 год. 58 хв. по 20 год. 59 хв. (а.с.25-34). Інформація щодо дати та часу відправлення електронного звіту залежить від системних налаштувань дати та часу на комп'ютері, з якого проводиться відправлення документу, та фіксується в протоколі подій. Після отримання документа контролюючим органом, формується повідомлення про доставку, в якому зазначається дата, ім'я файлу та час доставки електронного звіту на поштову скриньку ДФС України. Дана інформація зазначається у вкладці «Доставлено до ДФС» на панелі стану документа.

При цьому позивач, встановивши невідповідність часу прийняття податкових накладних №№ 659, 661, 663, 656, 666, 667, 668, 669, 670 від 31.10.2017р. із квитанцій, отриманих 16.11.2017р., спір у порядку, встановленому п.5 договору про обмін електронними документами, не вирішував.

Зокрема, пунктом 5 договору № 101120172 від 10.11.2017р. встановлено, що у разі виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення, зацікавлена сторона договору направляє іншій стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причини своєї вимоги та зазначенням дати і номера електронного документу, що є предметом спору.

Фактично вказані податкові накладні зареєстровані лише 24.11.2017р., тобто, з порушенням граничного стоку для їх реєстрації. Під час судового розгляду позивачем не надано доказів, що він з належною обачністю вчинив всі необхідні дії для реєстрації цих накладних у вказаний строк.

За наведених обставин застосування штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків за затримку реєстрації зазначених податкових накладних від 2 до 9 днів є правомірним.

Із урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов послідовного та вірного висновку про те, що викладені в Акті перевірки № 386/28-10-48-06/37821544 від 19.12.2017р. висновки контролюючого органу знайшли своє часткове підтвердження під час судового розгляду, а тому заявлений позов підлягає до часткового задоволення.

Інші висновки рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обґрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам законодавства, діючого на момент виникнення спірних відносин.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Офіс ВПП ДФС.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2018р. в адміністративній справі № 803/656/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Офіс великих платників податків ДФС.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький О. І. Довга Дата складення повного судового рішення: 01.08.2018р.