
Провадження №2-з/447/19/18 Справа №447/1630/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2018 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді - Бачуна О.І.
при секретарі - Крочак І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Миколаїв заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТзОВ « МРІЯ ФАРМІНГ ЛЬВІВ» вчиняти будь-які дії по використанню земельної ділянки по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Ісканін Марія Стефанівна до Товариства з обмеженою відповідальністю « МРІЯ ФАРМІНГ ЛЬВІВ» про розірвання договору оренди землі,-
в с т а н о в и в :
05.07.2018 року позивач ОСОБА_1 пред'явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю « МРІЯ ФАРМІНГ ЛЬВІВ» про розірвання договору оренди землі.
19.07.2018 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії по використанню земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, що знаходиться на території Красівської сільської ради Миколаївського району Львівської області. В обґрунтування даної заяви навела наступне. 22.02.2016року між ОСОБА_1 та ТзОВ « МРІЯ ФАРМІНГ ЛЬВІВ» укладено договір оренди землі №122. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1. Причини розірвання договору: використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням та необхідність використання позивачем земельної ділянки у власних потребах
25.05.2018року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до відповідача про розірвання договору та їх повернення, однак звернення ОСОБА_1 не були позитивно розглянуті. Оскільки існують ризики неможливості доведення ОСОБА_1 того факту, що земельна ділянка використовується згідно договору, що в подальшому може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, об'єктивно оцінивши їх, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.
Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1ст. 151 ЦПК України).
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про не допустимість вжиття заходів забезпечення позову, крім того, в заяві про забезпечення позову не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також такі заходи забезпечення позову можуть порушити права інших осіб.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.153 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Миколаївський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Бачун О. І.
The court decision No. 75567410, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast was adopted on 23.07.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 447/1630/18. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: