
Справа № 487/371/18
Провадження № 2-сз/487/35/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2018 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді — ОСОБА_1, при секретарі судового засідання Гладкої К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" ОСОБА_2 (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) про повернення судового збору,
В С Т А Н О В И В:
19.07.2018 року представник ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просила зобов'язати Управління Державної казначейської служби у м. Миколаєві Миколаївської області повернути позивачу ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 1600,00 грн..
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно п. 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. №10 повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.
23.01.2018 року представник ПАТ КБ "Приват Банк" ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, в якій просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість у розмірі 105990,00 грн. за кредитним договором № б/н від 25.05.2012 р., судові витрати у розмірі 1600,00 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_4 будучи позичальником, не виконує умови кредитного договору № б/н від 25.05.2012 р. не сплачує кошти на погашення кредитного зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 105990,00 грн., яка складається з наступного: 13296,72 грн. - заборгованість за кредитом; 92693,28 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.01.2018 р. зазначена вище заява залишена без руху у зв’язку із вказаними в ній недоліками.
Ухвалою суду від 27.02.2018 року зазначену позовну заяву повернуто позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Як вбачається з матеріалів справи при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1600,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення BOTM3B1LDE від 13.12.2017 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про доцільність задоволення заяви про повернення сплаченого судового збору у сумі 1600,00 грн..
Керуючись ч. 2 ст. 133 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,-
У Х В А Л И В:
Заву представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" ОСОБА_2 про повернення судового збору – задовольнити.
Зобов'язати фінансовий орган Управління Державної казначейської служби у м. Миколаєві Миколаївської області (54055, м. Миколаїв, пр. Центральний, 97) повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк", сплачений на розрахунковий рахунок - 31212206700003, МФО 826013 за платіжним дорученням BOTM3B1LDE від 13.12.2017 року, судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В.Боброва
The court decision No. 75539717, Zavodskyi District Court of Mykolaiv City was adopted on 27.07.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 487/371/18. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: