
Справа№ 340/357/18
Судове провадження № 1-кп/340/79/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2018 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,
з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,
прокурора Сілецької С.Ю.,
представника потерпілого та
одночасно цивільного позивача Колімбровського А.М.,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2018 за №120180901300000114 про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Грамотне, Верховинського району, Івано-Франківської області, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2001 та 2011 років народження; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
обвинувачений ОСОБА_2, 11.06.2018, у невстановлений слідством час, перебуваючи на території с Грамотне Верховинського району Івано-Франківської області, що відноситься до кварталу 18, виділу 9 та належить до категорії захисні ліси Довгопільського лісництва Верховинського районного лісгоспу, здійснив незаконну порубку лісу, тобто без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, трьох сироростучих дерев породи смерека загальною кубомасою 1,59 м3, шляхом їх повного відокремлення від кореня у спосіб спилювання, чим заподіяв державі в особі Верховинського районного лісгоспу істотну шкоду в сумі 10 036 грн. 26 коп. Таким чином скоїв злочин передбачений ч. 1 ст. 246 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений вину у скоєному визнав повністю, суду показав, що дійсно 11.06.2018 року він пішов в лісовий масив в с Грамотне, Верховинського району, де за допомогою бензопили спилив три сироростучі смереки, які використав для облаштування огорожі на пасовищі. Однак, на місці порубки був виявлений лісником, після чого відносно нього було порушено кримінальне провадження, а бензопилу вилучено. На даний час шкодує про вчинене, у скоєному злочині розкаюється, цивільний позов визнає повністю.
Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому злочині, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів, суд приходить до переконливого висновку про те, що винуватість обвинуваченого у скоєному є доведена повністю.
Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України, оскільки він 11.06.2018 здійснив незаконну порубку дерев у лісі, чим заподіяв державі істотну шкоду на суму 10 036 грн. 26 коп.
Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття у скоєному, сприяння органам слідства у розслідуванні справи.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Також суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості, в той же час раніше до кримінальної відповідальності не притягався, щиро розкаявся у скоєному злочині та активно сприяв органам слідства та суду у швидкому розслідуванні злочину, проживає у скрутних матеріально-побутових умовах, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2001 та 2011 років народження, здійснює догляд за непрацездатним батьком, по місцю проживання характеризується позитивно.
А тому враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і такому сприятиме покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.
Цивільний позов у кримінальному провадженні задовольнити. Слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави матеріальну шкоду заподіяну злочином у розмірі 10 036 грн. 26 коп.
Відповідно до вимог ст.100 КПК України, слід вирішити питання про долю речових доказів.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373,374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Обрати покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень (п'ять тисяч сто гривень).
Цивільний позов Верховинського районного лісгоспу у кримінальному провадженні задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави матеріальну шкоду у розмірі 10 036 гривень 26 копійок (десять тисяч тридцять шість гривень двадцять шість копійок).
Речовий доказ: бензопилу марки "Штіль" - конфіскувати.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст. 395 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд, який ухвалив рішення.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: Бучинський А.Б.
The court decision No. 75534492, Verkhovyna District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 26.07.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 340/357/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: