№ 75301342, 16.07.2018, Kharkiv Administrative Court of Appeal

Головуючий І інстанції: І.С. Шевяков

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 р. Справа № 816/711/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Катунова В.В.,

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2018, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.04.18 по справі № 816/711/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач-Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (надалі також - позивач, ПАТ "Укрнафта") , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.11.2017 року № 0037181202, яким нарахований штраф у сумі 14275 грн. 28 коп. за затримку сплати грошового зобов`язання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду суду від 23.04.2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У зв'язку з неприбуттям жодного з представників учасників справи у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" є відокремленим підрозділом юридичної особи - ПАТ "Укрнафта" /а.с. 23-25/.

08 листопада 2017 року посадовою особою Головного управління ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2016 року по Договору про спільну діяльність від 24.12.1997 № 99/97, уповноважена особа - НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" .

За результатами перевірки складено акт від 08.11.2017 року № 6053/16-01-12-02-12/403739509 /а.с. 9-11/ (надалі - акт), в якому встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по податку на додану вартість по декларації за лютий 2016 року в розмірі 71 376 грн 40 коп., чим порушено п. 57.1 статті 57, п. 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

Отримавши 13.11.2017 року акт, позивач склав заперечення, які відправлені 20.11.2017 року на адресу відповідача та були отримані останнім 23.11.2017 року.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесене податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 року № 0037181202, яким нарахований штраф у розмірі 20% від суми своєчасно несплаченого узгодженого податкового боргу.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ПАТ "Укрнафта" оскаржило в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою до Державної фіскальної служби України /а.с. 16-18/.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16.02.2018 року № 5747/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення № 0037181202 від 23.11.2017 року залишене без змін, а скарга - без задоволення /а.с. 19-20/.

Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями № 0037181202 від 23.11.2017 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням встановлених в ході перевірки фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.152 статті 14 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В ході судового розгляду представник позивача не спростовував факту несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Отже, спір щодо факту несвоєчасної сплати податкового зобов"язання відсутній.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень позивача на те, що під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може перевіряти вчасність сплати податкового зобов`язання, зазначеного у декларації, оскільки згідно пп. п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Безпідставними є також доводи позивача про порушення відповідачем права платника податку на надання заперечень на акт перевірки, оскільки отримавши 13.11.2017 року акт камеральної перевірки, позивач склав заперечення на його висновки, які відправлені засобами поштового зв'язку 20.11.2017 року на адресу відповідача та були отримані останнім 23.11.2017 року, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Крім того, зміст відповідних заперечень жодним чином не впливає на результат перевірки. Запереченнями не спростовано встановленого в ході перевірки порушення строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Таким чином, на підставі встановленого факту того, що ПАТ "Укрнафта" порушило строк сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 71 376 грн. 40 коп. більше ніж на 30 календарних днів, відповідач правомірно нарахував даному платнику штраф відповідно до п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у розмірі 20% від суми грошового зобов`язання - 14 275 грн 28 коп., про що виніс оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Як наслідок, податкове повідомлення - рішення від 23.11.2017 року № 0037181202, яким нарахований штраф у сумі 14 275 грн. 28 коп. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що дії відповідача є правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та правомірно залишені без задоволення судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 по справі № 816/711/18 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов