Decision № 75276470, 13.07.2018, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2018 року м. Рівне №817/1514/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКостопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі – відповідач) про визнання дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, протиправними; зобов'язання відповідача провести з 01 квітня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, який отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі – Закон №796). Вказав, що у зв’язку із внесенням змін до статті 59 Закону №796, він у 05.04.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796. Однак, відповідач відмовив йому у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796, оскільки він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби. Вважає вказану відмову незаконною, у зв’язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 09.07.2018 о 09 год. 15 хв. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

Ухвалою суду від 11.06.2018 розгляд адміністративної справи №817/1514/18 відкладено до 13.07.2018 до 09 год. 15 хв.

22.06.2048 за вх.№11304/18 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю. Зазначає, що оскаржувана відмова була прийнята з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Вказує, що перерахунок пенсії відповідно до ст.59 Закону № 796 проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю - тобто передбачено тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби та вказує, що позивач був призваний на військові збори та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і став інвалідом 3-ї групи та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, тобто не під час проходження дійсної строкової служби.

В судове засідання представник позивача не прибув. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином. До початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи без його участі.

В судове засідання представник відповідача не прибув. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином. До початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін у порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 3 групи, захворювання якого пов’язане з виконанням обов’язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Перебуває на пенсійному обліку в Рівненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області і отримує пенсію по інвалідності 3 групи по захворюванню, пов’язаному з виконанням обов’язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8 - 10).

Позивачу призначена та виплачується пенсія відповідно до вимог ст.54 Закону № 796.

05.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.12).

Листом від 17.04.2018 за № К-6/060 відповідач повідомив позивача про відмову у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а у період перебування у трудових відносинах з ВАТ "МАПО" (а.с.11).

Згідно з Довідкою Березнівського районного військового комісаріату від 12.01.1998 №4, позивач призивався на військові збори в період з 06.06.1986 по 20.09.1986 і приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі військового квитка від 31.10.1972 НУ №3120585 (а.с.13-14).

Разом з тим, відповідач на обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначає, що у період з 02.06.1986 по 20.09.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуваючи у трудових відносинах з ВАТ "МАПО". Однак, жодних доказів на підтвердження даного факту не надає.

Відповідно до Довідки Рівненської спеціалізованої онкорадіологічної МСЕК №005519 та Експертного заключення Львівської регіональної міжвідомчої експертної ради від 02.11.1992 №900 вбачається, що позивач має захворювання, пов'язане з виконанням військового обов'язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.9,10).

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону № 796 пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів Україні щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, який набрав чинності з 11.10.2017, викладено у наступній редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", також доповнено пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Статтею 10 Закону № 796, що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", що набрав чинності з 12.05.1992.

Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Як військовослужбовці строкової служби, так і військовозобов'язані, призвані на військові збори, вступають на військову службу не добровільно, а у примусовому порядку - за призовом (п.6 ч.2 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").

Крім того, відповідно до п. "г" ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на: військовозобов’язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов’язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки, передбачені Конституцією України та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Таким чином, на переконання суду, положення ч.3 ст.59 Закону № 796 щодо права на перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розповсюджуються не лише на військовослужбовців строкової служби, а й на військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень, закріплених ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про визнання протиправною дії Костопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови позивачеві в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Згідно з п.2 ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV перерахунок пенсії здійснюється у наступні строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Беручи до уваги те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 05.04.2018, то пенсія позивача повинна бути перерахована та виплачена, починаючи з 01.04.2018.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання Костопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести з 01 квітня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати на користь сторін не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул.Липнева,3, с.Зірне, Березнівський район, Рівненська область,34609, ідентифікаційний №1858115294) до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Бурова,17а/3,м.Костопіль,Рівненська область,35000, код ЄДРПОУ 41247908) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Костопілького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, протиправними.

Зобов'язати Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести з 01 квітня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 липня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.