Decision № 75276450, 12.07.2018, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 року м. Рівне №817/1656/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКорецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі – відповідач) про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком та зобов'язання Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 04.01.2018.

На обґрунтування позовної заяви зазначає, що відповідач в порушення норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком з врахуванням у стаж роботи періоду роботи з 05.09.1996 по 26.11.2001 в КСП "Агрофірма Користівська". Вважає даний період належним чином підтвердженим записами в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Відповідно, вказує на те, що його трудовий стаж складає 29 років 04 місяці 20 днів, а тому позивач має право на призначення пенсії за віком. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 12.07.2018 о 16:30 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідачем подано відзив на позовну заяву. На його обґрунтування зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років у випадку звернення за призначенням пенсії в період з 01.01.2018 по 31.12.2018. Вказує на те, що відповідно до поданих позивачем документів період його роботи з 05.09.1996 по 26.11.2001 в КСП "Агрофірма Користівська" не враховано, оскільки в довідці №67 від 24.01.2018 відсутні відомості про кількість відпрацьованих днів за 1996 по 2000 роки. Також зазначає, що довідку від 16.03.2018 №01-09/0-118 за період роботи в радгоспі ім.Шевченка з 1974 по 1976 враховувати при обрахунку стажу немає підстав, оскільки в довідці ім’я та по-батькові не розшифровані. Тому, враховуючи, що загальний стаж роботи позивача становить 22 роки 7 місяців 29 днів, то права на призначення пенсії за віком він не набув. Крім того, посилається на те, що трудова книжка позивача не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в ній відсутні записи про виконання чи невиконання мінімуму трудоднів. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не прибув. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином. До початку судового засідання представником позивача подано клопотання про перенесення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням представника позивача у щорічній відпустці за межами області. Доказів на обґрунтування заявленого клопотання не долучено, відтак суд дійшов висновку про неповажність причин неприбуття позивача у судове засідання.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином. До початку судового засідання подав клопотання, в якому просив розглянути справу у порядку письмового провадження, без участі уповноваженого представника відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, враховуючи, що всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутність перешкод для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін у порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, 04.01.2018 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. До вказаної заяви позивачем було додано: трудову книжку, уточнюючі довідки від 16.03.2018 №01-09/0-118, від 03.04.2018 №57 вк, від 22.01.2018 №85, №006, від 24.01.2018 №68, №67.

Листом від 06.06.2018 за №1203/08 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв’язку з відсутністю необхідного стажу роботи 25 років. Повідомлено, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років у випадку звернення за призначенням пенсії в період з 01.01.2018 по 31.12.2018. Згідно з п.2 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу в період звернення з 01.01.2021 по 31.12.2021 – від 18 до 28 років. Враховуючи надані позивачем документи, загальний стаж становить 22 роки 7 місяців 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Вказано, що довідку від 16.03.2018 №01-09/0-118 за період роботи в радгоспі ім.Шевченка з 1974 по 1976 враховувати при обрахунку стажу немає підстав, оскільки в довідці ім’я та по-батькові не розшифровані. Крім того, зазначено, що період роботи позивача з 05.09.1996 по 26.11.2001 в КСП "Агрофірма Користівська" не враховано, оскільки в довідці №67 від 24.01.2018 відсутні відомості про кількість відпрацьованих днів за 1996 по 2000 роки (а.с.20).

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058), встановлено, що пенсія – щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із ч.2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1058 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Статтею 2 Закону №1788 визначені види трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з приписами ст. 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Згідно з п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 (далі – Основні положення), трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Пункт 2 вказаних Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Згідно абз.2 п. 2 Основних положень трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6 Основних положень).

Обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13 Основних положень).

Як передбачено п.1, п.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого 12.08.1993 постановою Кабінету Міністрів України №637 (далі – Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Наданою копією трудової книжки позивача підтверджується період роботи ОСОБА_1 з 01.04.1974 по 02.05.1976 в радгоспі ім.Шевченка та з 05.09.1996 по 30.12.1999, з 31.12.1999 по 26.11.2001 в КСП "Агрофірма Користівська" (СВК "Користівський") (а.с.14-17).

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при призначенні позивачу пенсії за віком.

Водночас, відповідачем не доведено вжиття заходів, передбачених п.2 Порядку №637 при визначенні стажу ОСОБА_1

Згідно архівної довідки від 24.01.2018 №67 ОСОБА_1 дійсно працював у СВК "Користівський" с.Користь Корецького району Рівненської області і його кількість людино-годин за 1996-2000 роки становила: січень 1996 – 161; лютий 1996 року – 196; березень 1996 року – 119; квітень 1996 року – 217; травень 1996 року – 119; червень 1996 року – 168; серпень 1996 року – 133; вересень – 182. Повідомлено, що у табелях обліку робочого часу та заробітної плати по СВК "Користівський" за 1997 – 2000 роки посада, вище вказане ім’я не значиться (а.с.18).

Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на відсутність чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Висновки, аналогічні за своїм змістом, містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 (адміністративне провадження К/9901/110/17).

За таких обставин, суд не приймає посилання відповідача не непідтвердженість роботи позивача в КСП "Агрофірма Користівська" з 05.09.1996 по 26.11.2001 з огляду на відсутність відомостей в довідці від 24.01.2018 №67 про кількість відпрацьованих днів за 1996 по 2000 роки.

Крім того, відмовляючи у призначенні пенсії позивачу відповідач зазначає, що довідку від 16.03.2018 №01-09/0-118 за період роботи в радгоспі ім.Шевченка з 1974 по 1976 враховувати при обрахунку стажу немає підстав, оскільки в довідці ім’я та по батькові не розшифровані з посланням на п. 26 Порядку №637.

Відповідно до п.26 Порядку №637 якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до архівної довідки від 16.03.2018 №01-09/0-118 об’єднаний трудовий архів сільських, селищних рад Вітовського району Миколаївської області повідомив, що згідно з накопичувальними відомостями радгоспу ім.Шевченко заробітна плата за період з 1974 по 1976 ОСОБА_2 (так в документах, укладених російською мовою, ім’я та ім’я по-батькові не розшифровано) складала: серпень 1974 року – 34,31; вересень 1974 року – 59,49; жовтень 1974 року – 6,52; листопад 1974 року – 27,29; грудень 1974 – 54,35; січень 1975 року – 40; лютий 1975 року – 8,33; березень 1975 року – 6,40; квітень 1975 року – 24,14; травень 1975 року – 7,62; червень 1975 року – 82,75; липень 1975 – 85,58; серпень 1975 – 32,33; вересень 1975 року – 61,70; жовтень 1975 року – 45,02; листопад 1975 року – 16,09; грудень 1975 року – 77,46; січень 1976 року – 106,59; лютий 1976 року – 50,93; березень 1976 року – 59,69 (а.с.19).

Згідно копії трудової книжки та паспорту позивача його прізвище, ім’я і по батькові російською мовою вказано як: "Олейник Дмитрий Иванович".

Відповідно, на переконання суду, не розшифроване зазначення російською мовою прізвища, імені і по-батькові позивача в архівній довідці, виданій на підставі документів радгоспу ім. Шевченка: "ОСОБА_2И." не може вважатися невідповідністю імені, по батькові або прізвища позивача за паспортом або свідоцтвом про народження, як це зазначено в п.26 Порядку №637.

Крім того, як встановлено судом, період з 01.04.1974 по 02.05.1976 в радгоспі ім. Шевченка відображений записами у трудовій книжці позивача.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 статті 139 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень.

Таким чином, відмова відповідача щодо зарахування до стажу періоду роботи в радгоспі ім.Шевченка з 01.04.1974 по 02.05.1976 та в КСП "Агрофірма Користівська" з 05.09.1996 по 26.11.2001, яка викладена у листі від 06.06.2018 №1203/08, є протиправною.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, то належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 04.01.2018, з зарахуванням до його страхового стажу періоду роботи в радгоспі ім.Шевченка з 01.04.1974 по 02.05.1976 та в КСП "Агрофірма Користівська" з 05.09.1996 по 26.11.2001.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Київська, 12/4,с.Користь,Корецький район, Рівненська область,34740, РНОКПП НОМЕР_1) до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Старомонастирська,8,м.Корець,Рівненська область,34700, код ЄДРПОУ 40375260) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов'язати Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 04.01.2018, з зарахуванням до його страхового стажу періоду роботи з 01.04.1974 по 02.05.1976 та з 05.09.1996 по 26.11.2001.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 липня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.