
Справа № 299/2421/17
П О С Т А Н О В А
Іменем України
02 липня 2018 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатськоїобласті в складі:
головуючого – судді Куштана Б.П. (доповідача),
cуддів: Джуги С.Д. і ОСОБА_1,
за участю секретаря Чучки Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Виноградівського районного суду від 17 січня 2018 року (у складі судді Бак М.Д.) за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській jбласті, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у серпні 2017 р.
Просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 28.03.2017 р. про стягнення із позивача грошових коштів у розмірі 79 125, 66 доларів США, що станом на 14.02.2017 р. у гривневому еквіваленті складає 2 149 457,26 грн.
На обґрунтування позовних вимог указала, що вважає такий спосіб стягнення кредитної заборгованості незаконним. Зазначає, що нотаріус не дотримався вимог актів законодавства України з питань учинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які б свідчили про безспірність суми заборгованості. Зокрема, вона як мобілізована на військову службу в особливий період і учасник бойових дій, звільнена від сплати пені, штрафів і процентів по кредиту в періодіз 02.02.2015 р. і до закінчення особливого періоду, тобто до моменту вчинення виконавчого напису, а тому заборгованість указана відповідачем у вимозі та вказана нотаріусом у виконавчому написі є спірною.
Рішенням Виноградівського районного суду від 17 січня 2018 р. позов задоволено. Виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 28 березня 2017 р., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2693, про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 2 152 457,26 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Банку на користь держави 640 грн. у відшкодування судового збору.
Судове рішення мотивоване тим, що виконавчий напис учинений щодо суми кредитної заборгованості, яка є частково спірною, у частині заборгованості, закінчився передбачений законом строк видання виконавчого напису, в зв’язку з чим суд дійшов висновку про порушення прав позивачав як позичальника за кредитним договором.
У апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі – Банк) просить скасувати це рішення із підстав не повного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального і матеріального права, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи скарги зводяться до такого:
-На момент учинення виконавчого напису судового спору щодо розміру кредитноїзаборгованості не було, що свідчить про її безспірність;
-ОСОБА_5 не зверталася до Банку як військовослужбовець або військовозобов’язаний, що підпадає під дію Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 23.05.2014 р., а тому в Банку не було підстав не здійснювати відповідні нарахування;
-Строк, передбачений ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (не більше трьох років із дня виникнення права вимоги) не пропущено, а суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин ст.ст. 257, 258 та 266 ЦК України;
-Оскільки банк правомірно надав у кредит валютні кошти (в доларах США), то і стягнення заборгованості у валюті кредитування є правомірним.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 стверджує про безпідставність апеляційної скарги. Узагальнені доводи зводяться до неправомірності обрахування заборгованості по кредиту, що є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скаргапідлягає залишенню без задоволення, а рішення – залишенню без змін, із таких мотивів.
Установлено, що 05.09.2008 р. між Банком і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № MKV0GA0000000029 на суму 23100 доларів США терміном до 05.09.2028 р. зі щомісячним погашенням належних до сплати сум.
Рішенням Виноградівського районного суду від 18.12.2012 р., яке набрало законної сили та є чинним, у цивільній справі за позовом Банку до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення зі зняттям із реєстраційного обліку звернуто стягнення на предмет іпотеки (належну ОСОБА_2 квартиру) в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором на суму 30762.43 доларів США, що за курсом 7.99 грн. згідно з повідомленням НБУ від 12.06.2012 р. складало 245581.02 грн.
21.03.2017 р. Банк надіслав ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором від 05.09.2008 р., згідно з якою загальна сума заборгованості складала 79144.07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.02.2017 р. (27.16511 грн. за 1 долар США) становило 2149957.37 грн. При цьому заборгована сума підлягала погашенню протягом 5-ти календарних днів із дати відправлення письмової вимоги.
28.03.2017 р. приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 учинила виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку грошові кошти в сумі: 27309.71 доларів США – залишок заборгованості за кредитом, 14957.15 доларів США – залишок заборгованості за відсотками, 4089.22 доларів США – комісія, 29001.69 доларів США – пеня, 3767.89 доларів США – штраф, а всього 79125.66 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 2149457.26 грн., а з урахуванням витрат, пов’язаних із учиненням виконавчого напису – 2152457.26 грн.
13.07.2017 р. було відкрито виконавче провадження про примусове виконання указаного виконавчого напису.
02.02.2015 р. ОСОБА_2 була призвана на військову службу Іршавсько-Виноградівським ОРВК Закарпатської області на підставі Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 р. «Про часткову мобілізацію» і в період часу з 27.03.2015 р. по 31.03.2016 р. брала участь у бойових діях, зокрема, в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
Згідно з положеннями ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - небільше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" (далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Як видно з наданих нотаріусом документів і матеріалів, виконавчий напис був учинений на підставі заяви Банку, письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором № MKV0GA0000000029 від 05.09.2008 р., указаного кредитного договору з додатками № 1 про загальну вартість кредиту і № 2 щодо графіку погашення кредиту, розрахунком заборгованості станом на 14.02.2017 р.
Тобто, Банком нотаріусу надано всі необхідні документи для учинення виконавчого напису.
Разом з тим, відповідно до п.2.3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів із моменту надіслання іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги іпотекодавцю і боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про усунення порушень.
Як видно з матеріалів справ, ОСОБА_2 одержала письмову вимогу Банку від 21.03.2017 р. (згідно з описом цінного листа і поштовим відбитком) про усунення порушень за кредитним договором тільки 27.03.2017 р., що не заперечується, а вже наступного дня був учинений виконавчий напис.
Наявність у ОСОБА_2 пільг, передбачених Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 23.05.2014 р., щодо звільнення від сплати процентів за кредитом, пені та штрафів за період із 27.03.2015 р. по 31.03.2016 р. Банком не оспорюється і не заперечується.
Із урахуванням часу, наданого Банком для усунення порушень (протягом 5-ти календарних днів із дати відправлення письмової вимоги), тобто до 26.03.2017 р., моменту отримання ОСОБА_2 указаної вимоги (27.03.2017 р.) і моменту вчинення виконавчого напису (28.03.2017 р.) апеляційний суд вважає, що остання не могла та не мала реальної можливості усунути порушення і запобігти вчиненню виконавчого напису на суму, яка розрахована без наявних у неї законних пільг.
У зв’язку з цим порушене право та інтерес ОСОБА_2 підлягає судовому захисту саме шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки в протилежному випадку (за умови чинності виконавчого напису) вона буде позбавлена права на ефективний засіб правового захисту щодо розміру кредитної заборгованості, а передбачені Законом пільги (звільнення від сплати процентів за кредитом, пені та штрафів) матимуть декларативний і не забезпечений характер.
Окрім того, виконавчий напис учинений усупереч положенню ст. 88 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки з дня виникнення у Банку права вимоги до ОСОБА_2 минуло більше трьох років.
Зокрема, вказаним рішенням Виноградівського районного суду від 18.12.2012 р., яке має преюдиціальне значення, установлено, що ОСОБА_2 прострочила зобов’язання за кредитним договором ще станом на 12.06.2012 р.
Натомість, Банк звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису лише 28.03.2017 р., а це зайвий раз свідчить про необхідність вирішення спірних правовідносин у порядку позовного провадження.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті та справедливе судове рішення.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. 2.Рішення Виноградівського районного суду від 17 січня 2018 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 10.07.2018 р.
Судді:
The court decision No. 75200933, Zakarpattia Regional Court of Appeal was adopted on 02.07.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 299/2421/17. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: