№ 75141, 26.07.2006, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2006 р.

11:10

Справа № 1/381/06

м. Миколаїв

За позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області

/54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28/ в інтересах держави в особі

Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

/54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під.2/

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімекс ”.

/57232, Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Первомайське вул. Заводська, 2/

Про: стягнення 53 965, 28 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивача

Васильченко О.В., довіреність від 17.01.2006р.

Від відповідача

Не з’явився

В засіданні бере участь прокурор

Біоносенко В.В.

Суть спору: стягнення штрафних санкцій в сумі 53 965, 28 грн. за нестворені у 2005 році робочі місця для працевлаштування інвалідів.

У відповідності зі статтями 107, 121 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали господарського суду: від 23.06.2006р. про відкриття провадження по адміністративній справі та від 26.06.2006р. про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду направлені рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача /57232, Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Первомайське вул. Заводська, 2/ та отримані відповідачем про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15), тобто відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач правом, передбаченим ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо надання письмових заперечень проти позову та доказів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався.

Розглянувши надані докази, - суд

в с т а н о в и в:

На підставі ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", п. З, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, що складає у даному випадку 22 робочих місця і ввести їх в дію шляхом працевлаштування на них інвалідів.

Наданий відповідачем "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік" (форма 10-П1) свідчить, що на підприємстві працювало 10 інвалідів (а.с.8).

Таким чином, відповідач встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не виконав і не створив дванадцять робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно п. 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

За даними головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації та обласного центру зайнятості відповідач не інформував про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких можуть бути працевлаштовані інваліди і не звертався до вказаних органів з клопотанням направити йому інвалідів для працевлаштування (а. с. 10-12).

Відповідно до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 зазначеного закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2005 році складала 4 497, 10 грн. /2 486 900 грн. (фонд заробітної плати) : 553 (кількість працюючих) = 4 497, 10 грн./ , тому сума штрафних санкцій складає 53 965, 28 грн. відповідно до розрахунку 4 497, 10 х 12 = 53 965, 28 гривень.

Штрафні санкції, згідно Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1767, сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідач суму штрафних санкцій у розмірі 53 965, 28 грн. у встановлені строки добровільно не сплатив.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сімекс” /57232, Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Первомайське вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 33080381/ на користь Миколаївського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів /54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, код ЄДРПОУ 23626096/ 53 965, 28 грн. штрафу.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя

Л.I.Васильєва