№ 7498549, 26.11.2009, Odesa District Administrative Court

Справа № 2-а-9842/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Вовченко О.А.

суддів Аблова Є.В.,

Єфіменка К.С.,

при секретарях Кравець Я.А., Полторак І.Ф.,

за участю:

представника позивача Грабовського О.І., (довіреність від 10.09.2008 року),

представника відповідача - Савастикова В.В., (довіреність від 09.09.2008 року)

розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного українсько-турецького підприємства «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеса про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000181620/3 від 28 серпня 2008 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 333520 гривен за основним платежем та 100056 гривен за штрафними санкціями та про стягнення судових витрат, суд

В С Т А Н О В И В :

Спільне українсько-турецьке підприємство «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства, 10 вересня 2008 року, звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеса про визнання нечинним повністю податкове повідомлення рішення № 0000181620/3 від 28 серпня 2008 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 333520 гривен за основним платежем та 100056 гривен за штрафними санкціями та про стягнення судових витрат.

Під час розгляду справи, 19.06.2009 року, представник позивача подав заяву про доповнення та уточноення позовних вимог, де просив суд визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000181620/3 від 28 серпня 2008 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 333520 гривен за основним платежем та 100056 гривен за штрафними санкціями та про стягнення судових витрат. Посилаючись на ст. 19 Конституції України, п.1 ч.1 ст. 11, 13 Закону України «Про державну податкову службу», зазначив, що згідно акту перевірки від 20.12.2007 року невиїзна документальна перевірка проводилась на підставі п.п. 4.2.2 п 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. 7.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», однак вказані пункти встановлюють компетенцію податкових органів щодо проведення протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації документальної невиїзної (камеральної) перевірки заявлених у ній даних. Проте, в акті перевірки вказано, що при перевірці використано Декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2002 року, що протирічит поясненням свідка ОСОБА_4, яка підтвердила, що оригінал декларації при перевірці не використовувався і його у відповідача взагалі немає

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обґрунтування, викладені в адміністративному позові, та у заяві про уточнення позовних вимог, зазначивши, що відповідачем неправомірно визначено Спільне українсько-турецьке підприємству «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства, суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 333520 гривен за основним платежем та 100056 гривен за штрафними санкціям.

18 грудня 2008 року від відповідача спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеса, надійшли заперечення на адміністративний позов, де зазначено що відповідач просить суд відмовити в задоволені позову СП «Одеські дріжджі» у формі ЗАТ.

В судовому засіданні представник відповідача Савастиков В.В., заперечував проти задоволення позову посилаючись на обґрунтування, вказані в запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_4, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Приписами п.1 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). 14.12.2007 року, головним державним податковим СДПІ по роботі з ВПП у м. Одеса ОСОБА_4, проведена позапланова невиїздна документальна перевірка Спільного українсько-турецького підприємства «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства з питання достовірності нарахування податку на додану вартість за жовтень 2007 року, про що складено акт від 20.12.2007 року № 1306/16-20/24532055/98.

В р.3 акту зазначено, що листом від 06.11.2007 року №17/18021 АБ «Південний» повідомив про факт зняття з контролю експортної операції СП «Одеські дріжджі» за контрактом від 11.06.2007 року №1 згідно вантажно-митної декларації від 17.07.2007р. № 500050000/7/020683 у сумі 200000,0 доларів США шляхом зарахування. Зарахування по вищевказаному контракту здійснено на підставі акту звірки взаєморозрахунків та заліку від 01.10.2007 року за контрактами від 11.06.2007 року № 1 та від 20.01.2004 року № 01.СІР.04 від 01.10.2007 року. 11.06.2007 року між фірмою «VITMAR LLC» США (покупець) та СП «Одеські дріжджі» у формі ЗАТ (продавець), було уклдено зовнішньоекономічний контракт, відповідно до якого СП «Одеські дріжджі» у формі ЗАТ, поставило обладнання: пакувальну лінію в комплекті виробництва VERPAKUNGSMASCHINEN виробництва Німеччини фірмі «VITMAR LLC» США на загальну суму 200000 дол. США. Оплата на підставі додаткової угоди № 1 від 16.08.2007 року, оплата за товар згідно рахунку-фактури здійснюється покупцем на рахунок продавця на протязі 90 календарних днів з дня відвантаження товару. Датой відвантаження вважати дату на ТТН. Валютою контракту є долар США. Фактичне виконання контракту у відповідності до Акту звірки взаєморозрахунків та заліку за контрактами від 11.06.2007 року № 1 та від 20.01.2004 року № 01.СІР.04 від 01.10.2007 року, якій згідно п.4 Акту є невідємною частиною зазначених контрактів. Керуючись ст.. 601 ЦК України, сторони домовилися зарахувати дебіторську заборгованість фірми «VITMAR LLC» по контракту від 11.06.2007 року № 1 з суми товару, який надійшов по контракту від 20.01.2004 року № 01.СІР.04 у розмірі 200000 дол. США. Сторони дійшли до згоди, що на дату підписання акту звірки взаєморозрахунків та заліку заборгованості між фірмою «VITMAR LLC» та СП «Одеські дріжджі» по контракту від 11.06.2007 року № 1 відсутня, а по контракту від 20.01.2004 року № 01.СІР.04 кредиторська заборгованість СП «Одеські дріжджі» складає 315715,42 дол. США. Акт звірки взаєморозрахунків та заліку від 01.10.2007 року за контрактом від 11.06.2007 року № 1 та від 20.01.2004 року № 01.СІР.04, є невідємною частиною контрактів, змінив умови контрактів, що стосується форми оплати, з грошової на погашення взаємної заборгованості.

В висновках акту, зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що в порушення п. 11.45 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), СП «Одеські дріжджі», занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у жовтні 2007 року на суму 335200 гривен.

За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одеса, 11 січня 2008 року, було винесено податкове повідомлення - рішення №0000011620/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 335200,00 грн за основним платежем та 100560,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.

21 січня 2008 року, податкове повідомлення - рішення №0000011620/0 від 11 січня 2008 року, позивачем було оскаржене до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі. За наслідками розгляду скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, скасувала податкове повідомлення-рішення лише у частині 1680 грн, за основний платіж та 504 грн, за штрафними санкціями. 24 березня 2008 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000181620/1, яке оскаржене позивачем до ДПА в Одеській області, а в подальшому до ДПА України. Після розгляду скарг СП «Одеські дріжджі» у формі ЗАТ, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одеса прийнято 28 вересня 2008 року податкове повідомлення - рішення № 0000181620/3, де визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 333520 гривен за основним платежем та 100056 гривен за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням - рішенням не погодився, просить його скасувати, посилаючись на відсутність з свого боку порушень податкового законодавства.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договорами поставки одна сторона постачальник зобов'язана передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього обумовлену суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

20.01.2004 року, між фірмою «VITMAR LLC» США та Спільним українсько-турецьким підприємством «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства укладено контракт №01.СІР.04, предметом контракту є купівля-продаж обладнання (система охолодження) на умовах СІР Одеса на загальну суму 515715,42 дол. США. Поставка товару згідно п.3.1 Контракту проводиться до 10.04.2004 року. Та кінцева оплата здійснюється при повному комплектуванні до 20.01.2006 року (а.с.48-49). Згідно додаткової угоди від 19.01.2006 року №1 визначена нова редакція до п.4.1 контракту термін проведення розрахунків проводиться до 20.01.2008 року.

11.06.2007 року між Спільним українсько-турецьким підприємством «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства (продавець) та фірмою «VITMAR LLC» США укладено контракт № 1, предметом якого є угода купівлі-продажу обладнання в демонтованому стані пакувальної лінії в комплекті, виробництва VERPAKUNGSMASCHINEN для упаковки дріжджів, вартістістю 200000 дол. США (а.с. 10-11). Згідно: п.3.1 та 3.2 оплата суми контракту проводиться протягом 30 календарних днів з дня відгрузки товару, валюта платежу долар США; п.4.3 контракту поставка по контракту проводиться до 30 грудня 2007 року. 16 серпня 2007 року, між Спільним українсько-турецьким підприємством «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства (продавець) та фірмою «VITMAR LLC» США укладено додаткову угоду до контракту № 1. Згідно угоди визначена нова редакція до п.3.1 контракту № 1, та термін проведення розрахунків проводиться протягом 90 календарних днів з дня відвантаження товару (а.с. 12).

Пакувальна лінія в комплекті, виробництва VERPAKUNGSMASCHINEN для упаковки дріжджів, (основні засоби, що використовувались підприємством в господарській діяльності з 2004 року) відвантажена 17.07.2007 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією (а.с. 90).

Відповідач зазначив в акті перевірки про порушення позивачем приписів п. 11.45 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», де визначено, що тимчасово до 1 січня 2008 року в разі вивезення (експорту) товарів за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не включається до складу податкового кредиту, а відноситься до складу валових витрат платника податку. Зазначену норму Закону, доповнено згідно із Законом N 398-V від 30.11.2006 року, набрання чинності з 16.12.2006 року та діє тимчасово до 01.01.2008 року. З вищезазначеного та з матеріалів справи не вбачається, що СП «Одеські дріжджі» у формі ЗАТ в період з 16.12.2006 року до 01.01.2008 року, сплачувало (нараховувало) суму податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) чи придбали б товар, що був експортований. Згідно ст. 715. Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Також відповідно до ст. 293 ГК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін. В п.1.19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначено, що бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилався на ст. 1 Закону України « Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», де зазначено, що товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Проаналізувавши контракти:

- № 01.СІР.04, від 20.01.2004 року, укладений між фірмою «VITMAR LLC» США та Спільним українсько-турецьким підприємством «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства предметом якого є купівля-продаж обладнання (система охолодження) на умовах СІР Одеса на загальну суму 515715,42 дол. США

- № 1 від 11.06.2007 року, укладений між між Спільним українсько-турецьким підприємством «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства (продавець) та фірмою «VITMAR LLC» США, предметом якого є купівля-продаж обладнання в демонтованому стані пакувальної лінії в комплекті, виробництва VERPAKUNGSMASCHINEN для упаковки дріжджів, вартістістю 200000 дол. США, вбачається, що зазначені контракти є самостійними угодами і жодним чинном не повязані між собою, також за змістом укладені контракти є , окремими договорами купівлі-продажу. Формами розрахунків в контрактах є валюта - долари США, а в договорах міни (бартеру) кожна зі сторін зобовязується передати у власність іншій стороні визначене майно і прийняти від неї інше майно. В контрактах № 01.СІР.04, від 20.01.2004 року та № 1 від 11.06.2007 року, відсутні посилання на обмін товарів.

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків та заліку від 1 жовтня 2007 року (а.с.50) по контрактам № 01.СІР.04, від 20.01.2004 року і № 1 від 11.06.2007 року, зараховувався грошовий борг фірми VITMAR LLC (США) у сумі 200 тис доларів США (який сформувався у 2007 році) проти грошового боргу СП «Одеські дріжджі» (який сформувався ще у 2004 році). Більше того, борг СП «Одеські дріжджі» перед фірмою VITMAR LLC (США) було зменшено і на теперішній час становить 3 15715,42 дол. США.

В запереченнях на позов відповідач посилаючись на ст. 5, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначив, що в разі проведення платником податку на додану вартість розрахунків за експортні операції шляхом бартеру, такий платник втрачає право на збільшення податкового кредиту по товарах, що експортовані за такими розрахунками. Позивач повинен був в декларації за жовтень 2007 року по рядку 16.3, в якому відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту, провести зменшення податкового кредиту на 333520 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). В судовому засіданні представник позивача пояснив, а пердставник відповідача не спростовував, що СП «Одеські дріжджі» у формі ЗАТ, не переводили основні фонди до складу невиробничих активів а продали їх за межі території України і за ринковою вартістю, що також підтверджено експертною оцінкою.

Згідно п. 7.4.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

З зазначенного суд не вбачає, що законодавчо передбачена можливість коригування податкового кредиту у відповідності до п. 11.45 ст. 11 зазначеного Закону

В розділі 3 Акту перевірки, зазначено, що за даними АРМу «Митниця», пакувальна лінія для пакування дріжджів в коплекті марки VERPAKUNGSMASCHINEN, виробництва Німеччини, була імпортована СП «Одеські дріжджі» згідно ВМД №023261 від 21.10.2002 року, код митниці 50000, фактурна вартість товару 1588191,0 грн, ПДВ, сплачений на митниці, складає 333520,11 грн. Тобто сума, ПДВ, сплачена підприємством у зв'язку з придбанням товару, який був вивезений за межі митної території України складає 335200,11 грн. Віднесення цього ПДВ до податкового кредиту підтверджується декларацією за жовтень 2002 року.

При розгляді справи, відповідач не надав до суду декларацією позивача за жовтень 2002 року, на яку посилався в розділі № 3 акту перевірки, також івстановлено, що позивач не надавав до перевірки в 2007-2008 роках, декларацію з ПДВ за жовтень 2002 року. З моменту віднесення сум до податкового кредиту пройшло понад 1095 днів, що свідчить про не можливість втратити право на цей податковий кредит.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників сторін, суд з урахуванням вище викладеного приходить до висновку про те, що позовні вимоги Спільного українсько-турецького підприємства «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищевикладеного та оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що спеціалізована державноа податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Одеса, заперечуючи проти позову, не довела суду правомірність винесення податкового повідомлення рішення № 0000181620/3 від 28 серпня 2008 року . За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача, доведені в судовому засіданні, засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

10 вересня 2008 року, позивачем сплачено судовий збір, що підтверджується квитанцією № 484598.

Приписами ст. 87 КАС України, визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи та розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, визначено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору розмір судового збору визначається відповідно до підпункту „б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” Проаналізувавши зазначені приписи Закону, суд вважає, що на користь позивача необхідно присудити судовий збір з Державного бюджету у сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спільного українсько-турецького підприємства «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства - задовольнити.

Скасувати податкового повідомлення рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеса № 0000181620/3 від 28 серпня 2008 року про визначення Спільного українсько-турецькому підприємству «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 333520 гривен за основним платежем та 100056 гривен за штрафними санкціями

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-турецького підприємства «Одеські дріжджі» у формі закритого акціонерного товариства судовий збір в розмірі 3 (три) гривни 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 01.12.2009 року.

Головуючий суддя Вовченко О.А.

Судді Аблов Є.В.

Єфіменко К.С.