Sentence № 74735162, 18.06.2018, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 359/138/18 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 11-кп/780/570/18 Доповідач у 2 інстанції Полосенко В. С.Категорія 18 18.06.2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого-судді Полосенка В.С.

суддів: Авраменка М.Г., Орла А.І.

при секретарі: Миронець А.Л.

за участю прокурора: Ляшенка Р.О.

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2018 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, маючого 6 класів освіти, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та проживаючого в АДРЕСА_1 раніше судимого за вироком від 14.08.2017 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.,

визнано винним за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді п'яти місяців арешту.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, ОСОБА_2, будучи раніше судимим, останній раз Бориспільським міськрайонним судом Київської області 14.08.2017 року за вчинення злочину проти власності із призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив новий умисний злочин проти власності.

02 грудня 2017 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 зайшов до приміщення магазину «Lifecell» в ТРЦ «Аеромол» розташованому за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/6. Перебуваючи у вказаному магазині, останній підійшов до торгівельної полиці, на якій знаходилися мобільні телефони. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, а саме мобільного телефону марки «Samsung» моделі «J730».

У той же час ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, з коробки витягнув мобільний телефон «Samsung» моделі «J730», вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 12-4/1874 від 22 грудня 2017 року 8591 гривня 00 копійок та поклав його до кишені своїх штанів.

Після цього ОСОБА_2, з викраденим мобільним телефоном направився в невідомому напрямку, розпорядившись ним за власним розсудом, завдавши ТОВ «СВА +» майнової шкоди на вказану суму.

Своїми злочинними діями ОСОБА_2 спричинив ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 8591 гривня 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисні дії, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді п'яти місяців арешту. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків призначити остаточне покарання за цим вироком у виді п'яти місяців арешту та не відбутого покарання за попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2018 року у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень виконувати самостійно.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вказує, що суд при призначенні ОСОБА_2 покарання не застосував вимоги ч. 1 ст. 71 КК України та не приєднав до призначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2017 року, при цьому не визначив остаточне покарання за сукупністю вироків.

Зазначає, судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки ОСОБА_2 взагалі не визначено остаточне покарання за сукупністю вироків, яке має бути більшим ніж покарання, призначене за новий злочин.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого, який не заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Наведеним у вироку доказам суд дав належну юридичну оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, то суд не проводить детальний їх аналіз та відповідно до ст.404 КПК України перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.

Доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання обвинуваченому є слушними.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2017 ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, який на час ухвалення останнього вироку обвинуваченим не сплачено.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинання одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, не врахував вказані вище норми закону, не застосувавши при цьому закон, який підлягає застосуванню.

Згідно ст.409 КПК України підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України, колегія суддів враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, не працевлаштований, не має постійного доходу, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання, щире каяття та сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання - скасуванню з ухваленням нового вироку.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді п'яти місяців арешту. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, призначити остаточне покарання за цим вироком у виді п'яти місяців арешту та не відбутого покарання за попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року у виді штрафу, в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень виконувати самостійно.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок суду може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий:

Судді: