
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
______________
2/381/578/18
381/915/18
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 червня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого – судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Фастівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на ті обставини, що 24 серпня 2015 року померла мати позивача ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 та квартира №106 по вул.. І.Мазепи (Інтернаціональна), 8 в м. Фастові Київської області. ОСОБА_2 заповіт не складався, тому право на спадкування за законом одержав позивач ОСОБА_1, як донька спадкодавиці. В установлений законом шестимісячний термін позивач звернулась до нотаріуса з питання прийняття спадщини. 07 листопада 2017 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме: на квартиру №195 по вул. Г.Прикордонників ( ОСОБА_3), 2 в м. Фастові Київської області. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на іншу частину спадкового майна, їй було відмовлено, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавиці, що унеможливлює вчинення нотаріальних дій.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, викладені в заяві, просила їх задовольнити.
Відповідач – Фастівська міська рада в судове засідання не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав письмову заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позов визнав.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 серпня 2015 року померла ОСОБА_2, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області складено відповідний актовий запис №521 та видано свідоцтво про смерть серії І-ОК №347071 (а.с.8).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй майно.
Відповідно до частини 1 статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем першої черги спадкування є донька спадкодавці ОСОБА_2 – ОСОБА_1, тобто позивач по справі. (а.с.7).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
07 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру №195 по вул. Г.Прикордонників ( ОСОБА_3), 2 в м. Фастові Київської області (а.с.9).
При зверненні до приватного нотаріуса Фастівського міського нотаріального округу Київської області з питання прийняття спадщини після смерті матері на квартиру №106 по вул. Івана Мазепи (Інтернаціональна), 8 в м. Фастові Київської області, позивачу ОСОБА_1, Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02 квітня 2017 року було відмовлено в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім’я спадкодавця (а.с.30).
10 липня 1992 року Фастівським бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2 було видане Реєстраційне посвідчення про реєстрацію за нею, як за членом ЖБК «Унава», на праві особистої власності квартири АДРЕСА_2 (а.с.18).
Відповідно до копій квитанцій та довідки №106 виданої головою ЖБК «Унава» в червні 1992 року ОСОБА_2, що вартість квартири АДРЕСА_3 повністю виплачена (а.с.12-17).
Згідно довідки Фастівського бюро технічної інвентаризації КП Фастівської міської ради №213 від 23 лютого 2018 року квартиру №106 в житловому будинку №8 по вул. Івана Мазепи (бувша вул. Інтернаціональна) у м. Фастові зареєстровано на ім»я ОСОБА_2, на підставі Реєстраційного посвідчення виданого Фастівським МБІ 10.07.1992, згідно Рішення виконкому Фастівської міської ради №191/13 від 27.11.1990. Станом на 20.02.2018 року самовільного переобладнання в квартирі не виявлено (а.с.25).
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
В судовому засіданні вивчена спадкова справа №4/2016 заведеної приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, до майна померлої 24 серпня 2015 року ОСОБА_2. Дану спадкову справу відкрито на підставі заяви ОСОБА_1.
Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з п.3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.13 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справи про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. У разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі входить до складу спадщини.
Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що крім позивача ОСОБА_1, спадкоємцем першої черги є син покійної – ОСОБА_2 В»ячеслав Васильович, який помер 10 червня 2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 14 червня 2017 (а.с.18). З заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, як вбачається з матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті 24 серпня 2015 року ОСОБА_2.
Згідно витребуваної судом інформації, наданої Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану №765-16.25.102 від 23.05.2018, у відділі актового запису про шлюб ОСОБА_2 В»ячеслава Васильовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено.
Отже, належним способом захисту своїх прав в разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину є звернення спадкоємця з вимогами про визнання права власності на спадкове майно, в судовому порядку.
Згідно статті 95 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 235, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст.1218, 1261, 1268, 1275 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Фастівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 24 серпня 2015 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст.ст. 354-356ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. XIIІ «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя Л.М.Ковалевська
The court decision No. 74493426, Fastiv City and District Court of Kyiv Oblast was adopted on 05.06.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 381/915/18. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: