Decision № 74477662, 24.05.2018, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.2018 м. Ужгород Справа № 907/110/18

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

при секретарі судового засідання Сінкіній Е.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом Ужанського національного природнього парку Великоберезнянський район, смт. Великий Березний Закарпатської області

до фізичної особи–підприємця ОСОБА_1, смт. Великий Березний Закарпатської області

про стягнення суми 58568,37 грн, в т.ч.: відсотки за користування грошовими коштами - 5914,00 грн., інфляційні нарахування - 52654,37 грн.

представники:

позивача – ОСОБА_2, представник за довіреністю

відповідача – не з’явився

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення наведених сум інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, стягнення якого в сумі 63828,85 грн. присуджено відповідно до рішення господарського суду Закарпатської області від 21.01.15 у справі № 907/1155/14. Представник позивача у ході судового процесу наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив. Ухвали суду від 15.03.18, 16.04.18 надіслані відповідачеві за адресою зазначеною у позовній заяві - 89000 смт. Великий Березний Закарпатської області, вул. Чапаєва, 5 - та яка за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням, повернуті суду з відміткою органу зв’язку «за закінченим терміном зберігання»; ухвала суду від 8.05.18 надіслана на зазначену адресу відповідача також не вручена останньому під час доставки, що підтверджується інформацією на сайті Укрпошти щодо відстеження зазначеної кореспонденції за штриховим кодом 8850100516880.

Відповідно до правової позиції наведеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1), якщо ухвала у справі надіслана за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернута підприємством зв'язку або повернута з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин вважається, що відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати суду відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Сторони у даній справі перебували в договірних відносинах відповідно до укладеної ними 14.11.13 Угоди про виробничо-комерційне співробітництво, за умовами якої позивач – як продавець – на протязі 2013-12014р.р. реалізував відповідачу як покупцю лісопродукцію, вартість якої останнім була оплачена частково, внаслідок чого станом на кінець 2014р. виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 65828,85 грн.

Стягнення зазначеної заборгованості було предметом розгляду господарського суду Закарпатської області у межах справи № 907/1155/14 за участю цих же сторін - за позовом Ужанського національного природного парку, смт. Великий Березний до фізичної особи– підприємця ОСОБА_1, смт. Великий Березний про стягнення суми 65828,85грн. основного боргу.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.01.15 у зазначеній справі присуджено до стягнення з фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 на користь Ужанського національного природного парку суму 63828,85грн. боргу, суму 1827 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та припинено провадження у справі в частині стягнення суми 2000 грн. боргу у зв’язку з оплатою зазначеної суми під час судового провадження.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач не виконав грошового зобов’язання про оплату вартості одержаної лісопродукції ні за умовами договору, ні відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили 23.02.15, звернувся до суду з даним позовом про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання на суму 65655,00 грн. за період з 23.02.15 по 23.02.18.

Обставини виникнення заборгованості відповідача перед позивачем на суму 65828,85 грн. встановлені вищенаведеним рішенням господарського суду у справі № 907/1155/14, яке набрало законної сили, тому не підлягають доказуванню у даній справі за приписами п. 4 ст. 75 ГПК України, згідно яких обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання щодо стягнення інфляційних нарахувань і відсотків річних після прийняття судового рішення, що є предметом даного судового розгляду, регламентується Цивільним кодексом України.

Так, за приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Боржник, відповідно до ст. 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз наведених приписів Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Така правова позиція підтверджується судовою практикою (постанова Верховного Суду України у справі № 3-1522гс16 від 26.04.2017р.

За фактичних обставин справи, коли відповідач як боржник не виконав грошове зобов’язання на суму 63828, 85 грн., щодо стягнення якої є рішення суду, та за змістом наведених приписів цивільного законодавства правомірними та такими, що підлягають задоволенню судом, є вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих за прострочення виконання зазначеного грошового зобов’язання за період 23.02.15 по 23.02.18, що становлять відповідно суми 52225,11 грн. та 5750,00 грн.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 57975,11 грн.

В іншій частині позовних вимог належить відмовити, оскільки в основу їх розрахунку позивачем помилково закладено суму 65655,00 грн. як суму невиконаного грошового зобов’язання, в той час коли таке становить суму 63828,85 грн., що встановлено рішенням суду від 21.01.15 у справі № 907/1155/14.

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати - судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 1762,00 грн. - належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 75, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 (Великоберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Чапаєва, буд. 5, ідент код НОМЕР_1) на користь Ужанського національного природного парку (смт. Великий Березний, вул. Незалежності, 7, код ЄДРПОУ 30104729) суму 57975,11 грн. (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять грн. 11 коп), включаючи: 52225,11 грн. інфляційних втрат та 5750,00 грн. – 3 % річних, а також у відшкодування судових витрат - суму 1744,15 грн. (одна тисяча сімсот сорок чотири грн. 15 коп.).

2. В іншій частині вимог відмовити.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 6.06.18.

Суддя Ушак І.Г.