
Справа № 307/1622/16-к
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
23.05.2018 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Вотьканича Ф.А. (головуючого), Мишинчук Н.С. та Джуги С.Д., при секретарі Костюк Л.А., за участю прокурора Сехіна І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні подання голови Тячівського районного суду Закарпатської області про передачу кримінального провадження від одного суду до іншого.
18 травня 2018 року на адресу апеляційного суду Закарпатської області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 при приведення у відповідність до кримінального законодавства України вироку Лефортовського районного суду м. Москви (Російська Федерація) від 18 лютого 2013 року.
З матеріалів подання вбачається, що згідно автоматизованого розподілу у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30, в Тячівському районному суді Закарпатської області неможливо створити колегію суддів для розгляду даного кримінального провадження, оскільки суддя Гримут В.І. не може брати участі у розгляд вказаного провадження через відсутність спеціалізації, а у суддів Сойми М.М. та Ніточка В.В. відсутні повноваження судді . У зв'язку з наведеним, утворити колегію у складі трьох суддів неможливо, через відсутність їх потрібної кількості.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який не заперечив проти передачі кримінального провадження на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції апеляційного суду Закарпатської області, ознайомившись з матеріалами провадження та обговоривши доводи подання, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.5 ст. 82 КПК України передбачено, що якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Встановлено, що в Тячівському районному суді Закарпатської області неможливо створити колегію суддів для розгляду даного кримінального провадження, оскільки суддя Гримут В.І. не може брати участі у розгляд вказаного провадження через відсутність спеціалізації, а у суддів Сойми М.М. та Ніточка В.В. відсутні повноваження судді. У зв'язку з наведеним, утворити колегію у складі трьох суддів неможливо, через відсутність їх потрібної кількості.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 КПК України, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду.
За таких обставин, виходячи зі змісту ст. ст. 34, 82 КПК України, колегія суддів вважає, що провадження щодо ОСОБА_3 не може бути розглянуте Тячівським районним судом і підлягає передачі до іншого суду Закарпатської області, найближчого по територіальності, оскільки наведені в поданні підстави унеможливлюють розгляд даного кримінального провадження вказаним судом.
Керуючись ст. ст. 32, 34, 82, 418 КПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
подання голови Тячівського районного суду Закарпатської області задовольнити.
Провадження щодо ОСОБА_3 при приведення у відповідність до кримінального законодавства України вироку Лефортовського районного суду м. Москви (Російська Федерація) від 18 лютого 2013 року направити до Хустського районного суду Закарпатської області для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
The court decision No. 74290795, Zakarpattia Regional Court of Appeal was adopted on 23.05.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 307/1622/16-к. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: