№ 74122883, 07.05.2018, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 308/12734/17 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 33/783/418/18 Доповідач: Белена А. В.

Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Львів

Суддя апеляційного суду Львівської області Белена А.В., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 23.02.2018 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1,

встановив:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та обрано адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавлення прав керування транспортним засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 352,40 грн. судового збору.

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 12 грудня 2017 року о 23:43 год по вул. Тімірязєва,106 у м.Ужгород, керував автомобілем марки "Сеат Толедо" д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність, за ч.1 ст. 130 КУпАП.

На дану постанову подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, яка просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Апелянт покликається, що постанова суду першої інстанції є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що порушує права її довірителя.

Апелянт зазначає, що слухання справи 23.02.2018 року відбулося без участі ОСОБА_1, копію постанови йому не було скеровано, а про існування даної постанови довідалися 22.03.2018 року з ЄДРСР, після чого ознайомилися зі справою.

Апелянт покликається, що ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про розгляд справи бо немає доказів про надсилання йому відповідного повідомлення. Таким чином розгляд справи без ОСОБА_1 призвело до порушення його права на справедливий суд..

Апелянт наполягає, що була порушена процедура проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки в медичному закладі стан алкогольного сп'яніння в ОСОБА_1 лікарем було встановлено шляхом перевірки зовнішніх ознак сп'яніння, опитуванням та за допомогою спеціального технічного засобі. Жодних біологічних зразків у ОСОБА_1 в ході огляду лікарем не відбиралося, що є порушенням Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння…»

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи апелянта - адвоката ОСОБА_2, яка просила задоволити апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.294 ч.2 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього троку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається зі справи було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 070859 від 12.12.2017 року відносно ОСОБА_1 про порушення п.2.9а ПДР України, де зазначено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння і даний протокол ОСОБА_1 підписав власноруч, також у нього вилучили права водія (а.с.1).

Вина ОСОБА_1 також підтверджується матеріалами справи:

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 455 від 13.12.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння(а.с.2);

Розпискою ОСОБА_1 від 13.12.2017 року про те, що він зобов'язується не сідати за кермо до повного витверезіння, автомобіль залишає на місці зупинки (а.с.4).

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованим, при накладенні адміністративного стягнення, суддею в повній мірі враховані положення ст.33 КУпАП, зокрема враховано характер вчиненого та його суспільну небезпеку, грубе порушення правил дорожнього руху, перебування у стані алкогольного сп'яніння, особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого.

Таким чином приходжу до висновку, що районний суд підставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у в межах санкції даної статті.

Поважні причини пропуску скаржником строку на подачу апеляції знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк йому слід поновити.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, суд, -

постановив:

Поновити адвокату ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 23.02.2018 року по справі про адміністративне правопорушення якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області Белена А.В.