Court ruling № 74032720, 17.05.2018, Vynohradiv District Court of Zakarpattia Oblast

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/144/18

У Х В А Л А

17.05.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Леньо В.В., при секретарі – Казимірська Н.В., за участю прокурора – Борис В.І., обвинуваченого – ОСОБА_1, захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2, під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження № 12017070000000207 від 09.10.2017 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, обвинуваченого у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження № 12017070000000207 від 09.10.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України.

Під час судового розгляду захисник заявила клопотання, згідно якого просить визнати протокол про проведення слідчого експерименту від 15 листопада 2017 року та висновок № 200\11 судової авто технічної експертизи від 20 листопада 2017 року, складений судовим експертом ОСОБА_3 недопустимим доказом; доручити органу досудового розслідування – старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковнику поліції ОСОБА_4 провести слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_1 шляхом встановлення обстановки та обставин ДТП, яка відбулась 08 жовтня 2017 року по вулиці Копанській в м. Виноградові з обов'язковим залученням захисника; та доручити проведення судової авто технічної експертизи Львівському НДІ судових експертиз.

Клопотання мотивовано тим, що протокол про проведення слідчого експерименту від 15 листопада 2017 року не відповідає вимогам ст. ст.104, 240 КПК України, а тому є підстави для визнання його недопустимим доказом по справі.

Слідчий експеримент від 15 листопада 2017 року проведений на підставі показів водія ОСОБА_1 та згідно запису камери відео спостереження, що зазначено в протоколі. Проводився він слідчим за участю двох понятих, двох статистів та спеціаліста ОСОБА_5, який пізніше проводив судову авто технічну експертизу.

Слідчий експеримент не відповідає обставинам та умовам при яких було скоєно ДТП. Зокрема, згідно показів свідка ОСОБА_6 та водія ОСОБА_7 під час скоєння ДТП 08 жовтня 2017 року на вулиці було хмарно, темно, відсутнє штучне освітлення, асфальт був мокрий.

В той же час, коли 15 листопада 2017 року проводився слідчий експеримент зовсім були інші умови та обставини, вулиця Копанська освітлювалась, був включений вуличний ліхтар біля магазину «Декор» , саме на цьому відрізку , де було скоєно ДТП , тому дорогу та учасників експерименту було видно дуже добре, асфальт сухий , зоряно. Всі ці показники вплинули на встановлення видимості водія щодо перешкоди на дорозі - велосипедиста та на вихідні дані, які потім використані слідчим у постанові про призначення експертизи та відповідно і у висновку судової авто технічної експертизи . Водій ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що при проведенні слідчого експерименту невірно проведені розрахунки слідчим щодо руху велосипедиста ОСОБА_8, який ніби відрізок дороги довжиною 10 метрів подолав за 3.6 сек. та невірно встановлена видимість перешкоди - велосипедиста.

Вихідні дані, які встановлені в постанові слідчого про призначення судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди від 16 листопада 2017 року повністю ґрунтуються на слідчому експерименті, який є недопустимим доказом по справі.

Крім того, в судовому засіданні доказано та підтверджено показами свідків понятих та статистів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та водія ОСОБА_1, що слідчий Микулець Ю. після закінчення проведення слідчого експерименту учасникам цього експерименту дав підписати пусті, незаповнені аркуші, протокол, який складений на 6-ти аркушах не був заповнений. Лише була заповнена перша та остання сторінки протоколу. Ні статисти, ні поняті не змогли ознайомитись із змістом , викладеного в протоколі. Це свідчить про фальшування протоколу слідчого експерименту і недопустимість його використання в якості доказу по даній справі.

Статистам, понятим ніхто не роз'яснював права та обов'язки, які вони мають при проведенні слідчого експерименту.

В судовому засіданні підтверджено показами свідка ОСОБА_3М, старшого слідчого , який проводив досудове розслідування ОСОБА_4, що ОСОБА_3 приймав участь в якості спеціаліста, але у протоколі про проведення слідчого експерименту відсутній запис про участь спеціаліста, про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 71 КПК України, відсутній взагалі підпис ОСОБА_3 на протоколі. Все це свідчить, що ОСОБА_13 навмисно не був записаний в протоколі із-за того, що він як зацікавлена особа пізніше проводив експертизу.

Недопустимим доказом по справі є висновок судової автотехнічної експертизи № 200\11 від 20 листопада 2017 року, проведений експертом ОСОБА_3 на підставі слідчого експерименту та вихідних даних встановлених цим експериментом.

Прокурор у судовому засіданні клопотання заперечив, зазначивши, що після відкриття матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 жодних клопотань не заявляв.

У судовому засіданні допитані всі учасники слідчого експерименту, які ствердили факт проведення такого.

Дії велосипедиста регламентовані ПДР. На велосипеді потерпілого був наявний червоний світловідбивач ззаду.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч.2 ст.89 КПК України).

Підстави визнання доказів недопустимими зазначені у ч.2, 3 ст. 87 КПК України.

Суд констатує, жодних підстав, передбачених законом, захисником не наведено та судом не встановлено, а відтак підстав для визнання очевидної недопустимості доказів - протоколу про проведення слідчого експерименту від 15 листопада 2017 року та висновку судової автотехнічної експертизи № 200\11 від 20 листопада 2017 року, проведений експертом ОСОБА_3 не вбачається.

Твердження про те, що висновок експерта є недопустимим з тих підстав, що експерт Каримов приймав участь у слідчому експерименті як спеціаліст не ґрунтуються на законі та є безпідставними.

Наявність, на думку захисника, суперечностей у протоколі слідчого експерименту, самі по собі не є підставою для визнання його недопустимим.

Доводи, зазначені захисником є предметом дослідження у нарадчій кімнаті.

Отже, клопотання в частині визнання недопустимими доказами протоколу про проведення слідчого експерименту від 15 листопада 2017 року та висновку судової автотехнічної експертизи № 200\11 від 20 листопада 2017 року задоволенню не підлягає.

Разом з тим, доводи захисника щодо призначення експертизи в деякій мірі заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.

Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.

Захисником стверджується, що потерпілий ОСОБА_8 рухався в нічний час доби на велосипеді майже посередині проїжджої частини, без світло відбивного жилету, в темному одязі в стані алкогольного сп’яніння, тобто з явними порушеннями вимог ПДР.

Однак у постанові про призначення експертизи від 16.11.2017 року, а відтак і у висновку експерта від 20.11.2017 року, дані обставини не відзначені, належної оцінки їм не надано.

Навпаки, у висновку експертом зазначено, що для оцінки дій велосипедиста ОСОБА_8 спеціальних знань не потрібно.

За вказаних обставин, проведена експертиза є неповною, оскільки не надано оцінки діям велосипедиста ОСОБА_8, та чи були вони у причинно-наслідковому зв’язку з настанням ДТП.

Вказані обставини мають суттєве значення, однак експертної оцінки їм не надано.

Відповідно ч. 1 статті 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 242, 332 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити – частково.

Призначити додаткову судову автотехнічну експертизу по дослідженню обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди.

На вирішення експертові (експертам) покласти наступні питання:

1. Як згідно Правил дорожнього руху України повинен був діяти водій автомобіля «ВАЗ-2106» ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації?

2. Як повинен був діяти велосипедист ОСОБА_8 у даній дорожній ситуації згідно вимог ПДР України?

3. Чи знаходяться дії велосипедиста ОСОБА_8 в причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди?

4. Чи знаходяться дії водія автомобіля «ВАЗ-2106» ОСОБА_1 в причинно- наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди?

5. Що з технічної точки зору стало причиною та умовою ДТП ?

6. Чи мав технічну можливість водій автомобіля марки «ВАЗ-2106», державний

реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_8 діючи згідно вимог ПДР України?

Проведення експертизи доручити Закарпатському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (м. Ужгород, вул. Грибоєдова,2),

Експерта (експертів) попередити про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Надати матеріали кримінального провадження № 12017070000000207 від 09.10.2017 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У задоволенні решти вимог клопотання – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок.

Головуючий ОСОБА_14