Court ruling № 73508932, 18.04.2018, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 203/1307/18

2/0203/761/2018

УХВАЛА

18 квітня 2018 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, про зобов’язання відшкодувати шкоду, завдану незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява ОСОБА_1, в якій останній посилався на те, що вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.01.2016 року, який набрав законної сили, його було визнано невинуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КПК України. З урахуванням цього, посилаючись на норми ст.ст.16,23,1167,1176 ЦК України, ст.ст.3,12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», заявник просив зобов’язання Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області відшкодувати шкоду, завдану незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, а саме: витрати за надання правової допомоги, транспорті витрати та моральну шкоду.

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі – Закон №266/94-ВР) визначено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону №266/94-ВР право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно ст.3 Закону №266/94-ВР у наведених в ст.1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Частиною 1 ст.13 Закону №266/94-ВР встановлено, що питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з ч.1 ст.12.

В свою чергу ч.1 ст.12 Закону №266/94-ВР визначено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1,3,4 ст.33 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Пунктами 11,12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04.03.1996 року № 6/5/3/41 (далі – Положення), встановлено, що у разі винесення виправдувального вироку, для визначення розміру шкоди, переліченої в п.п.1,3,4 ст.3 Закону № 266/94-ВР, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до суду, який розглядав справу по першій інстанції.

У місячний термін з дня звернення громадянина суд витребовує від відповідних державних та громадських організацій усі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену ч.1 ст.12 Закону № 266/94-ВР ухвалу.

Згідно п.13 вказаного вище Положення передбачено, що виплата суми відшкодування громадянинові проводиться в установі банку на підставі чека, виданого органом Державного казначейства після подання громадянином копії постанови (ухвали) органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду про розмір відшкодування шкоди за умов наявності коштів на рахунку відповідного територіального органу Держказначейства.

Таким чином, згідно наведених вище норм Закону № 266/94-ВР та Положення передбачено, що за наявності передбачених останніми підстав, судом виноситься ухвала, якою визначається розмір шкоди, що підлягає відшкодування в порядку, передбаченому п.13 Положення.

Разом з тим, в поданій заяві ОСОБА_1 ставиться питання не про визначення розміру шкоди, а з посиланням на норми ст.ст.16,23,1167,1176 ЦК України та ст.ст.3,12 Закону України № 266/94-ВР, заявляється вимога про зобов’язання Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області відшкодувати шкоду, завдану незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, яка підлягає розгляду за правилами позовного провадження.

Вказана обставина та невизначеність заявника з порядком відшкодування шкоди, позбавляє суд можливості вирішити питання щодо порядку розгляду відповідного питання або шляхом його вирішення в порядку позовного провадження, або в порядку, передбаченому ст.12 Закону України № 266/94-ВР та п.п.11,12 Положення.

В зв’язку з цим, заява ОСОБА_1 на підставі ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху, з наданням останньому строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: в разі, якщо подається заява в порядку, передбаченому ст.12 Закону України № 266/94-ВР та п.п.11,12 Положення, сформулювати заявлені вимоги з дотриманням приписів вказаного Закону та Положення; або, в разі заявлення позовних вимог, оформити заяву з дотримання вимог ст.ст.с175,177 ЦПК України щодо форму та змісту позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, про зобов’язання відшкодувати шкоду, завдану незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури – залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

В разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ю.Казак