
Справа № 307/1895/17
Провадження № 2/307/134/18
УХВАЛА
18 квітня 2018 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Розман М.М.
при секретарі Цех Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого Розман М.М. у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Нижньоапшанської сільської ради, третіх осіб без заявлення самостійних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання заповіту недійсним,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Нижньоапшанської сільської ради, третіх осіб без заявлення самостійних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_9 про визнання заповіту недійсним.
Третя особа ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді Розман М.М. посилаючись на те, що він, ОСОБА_1, перебуває в особистих неприязних відносинах з колишнім державним виконавцем Тячівського РВ ДВС, який є рідним братом дружини судді Розмана М.М.
Крім цього, у процесі розгляду справи під головуванням судді Розмана М.М. виносилася ухвала про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, яка в подальшому скасована в апеляційному порядку.
Зазначені обставини, на думку заявника, є підставами для відводу судді, передбачені п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, тобто що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу) якщо: є інші обставини, що виключають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов наступного висновку.
Згідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України , на які посилається заявник, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу(самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
Порядок вирішення заявленного відводу та самовідводу урегульовано ст. 40 ЦПК України, відповідно до ч.3 якої якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з п.7 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід- до вирішення питання про відвід (п.11 ч.1 ст.253 ЦПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, а тому провадження у справі слід зупинити до вирішення питання про відвід.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 252, 253 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Розман М.М. визнати необгрунтованою.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Нижньоапшанської сільської ради, третіх осіб без заявлення самостійних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання заповіту недійсним-зупинити до вирішення питання про відвід.
Заяву про відвід судді передати до канцелярії Тячівського районного суду для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст.33 ЦПК України.
Ухвала у частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд в 15-денний строк з дня її проголошення.
Головуючий : М.М. Розман
The court decision No. 73456112, Tiachiv District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 18.04.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 307/1895/17. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: