Decision № 73142178, 03.04.2018, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/592/18

Провадження № 2/346/784/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі:

головуючого-судді Веселова В.М.

секретаря - Максим’юк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на майно, -

встановив:

Позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 86,2 кв.м., житловою 52,2 кв.м., господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м с. Нижній Вербіж, вул. Дружби, 6, Коломийського району, Івано-Франківської області, який по закону після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 23.07.2010 року, належить позивачу, як спадкоємцю першої черги. Після смерті матері він не може оформити спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ. В судове засідання від позивача поступило клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільська рада подала до суду письмове клопотання з проханням слухати справу у відсутність представника, позовні вимоги визнали в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Суд, розглянувши письмові клопотання позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

23 липня 2010 року померла матір позивача ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смертей 23 липня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 19 (а.с. 6).

На день смерті ОСОБА_3, їй належало на праві власності будинковолодіння № 6 по вул. Дружби в с. Нижній Вербіж, Коломийського району, Івано-Франківської області згідно свідоцтва про право власності, виданого 09 січня 2004 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради, на підставі рішення №18 від 31 травня 1990 року. Наведене підтверджується випискою з інвентаризаційних матеріалів від 12 грудня 2017 року № 60451 (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом на вищевказане майно. Спадкоємцем першої черги є позивач і ,крім нього, інших спадкоємців та осіб, передбачених законом, зокрема малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена не має. Рідний брат позивача ОСОБА_4, який є спадкоємцем першої черги за законом, подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі.

З метою оформлення спадщини, позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову у зв’язку з втратою свідоцтва про право власності (а.с. 17).

До 1991 року спадкодавцем було здійснено добудови до житлового будинку за рахунок якої загальна площа змінилася з 69,1 кв.м. на 86,2 кв.м., крім того побудовано господарські споруди літ. «Б», «В», «Г», що підтверджується актом обстеження матеріально побутових умов та довідкою ОСОБА_2 сільської ради від 05 лютого 2018 року № 127 (а.с.12-14).

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/04-13 передбачено, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Оскільки на житловий будинок №6 по вул. Дружби в с. Нижній Вербіж було видано свідоцтво про право власності від 09 січня 2004 року, однак було втрачено, позивач подав відповідне оголошення в газету «ЗР-Інформ», де було надруковано повідомлення, про те, щоб вважати недійсним втрачене свідоцтво про право власності від 09 січня 2004 року видане виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради на підставі рішення №18 від 31 травня 1990 року на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться в с. Нижній Вербіж, вул. Дружби, 6 видане ОСОБА_3 (а.с.18-19).

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право приватної власності є непорушним і ніхто не може протиправно бути обмеженим в реалізації свого права власності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно висновку про вартість майна від 05 лютого 2018 року зазначено, що вартість майна, що знаходиться за адресою: Коломийський район, с. Нижній Вербіж, вул. Дружби, 6 становить 112 268 грн (а.с. 16).

Оскільки згідно вимог ст. 1268 ЦК України прийнята спадщина належить спадкоємцю з дня її відкриття (дня смерті спадкодавця), то після смерті ОСОБА_3, позивач успадкував вищевказане нерухоме майно.

За таких обставин суд приходить до висновку про підставність позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

На підставі ст.16,328,346,347,392,1222,1234,1268 ЦК України та керуючись ст.ст.247 ч. 2, 263,264,265,268,354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 86,2 кв.м., житловою 52,2 кв.м., господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м с. Нижній Вербіж, вул.Дружби, 6, Коломийського району, Івано-Франківської області.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний тест рішення складено 3 квітня 2018 року.

Суддя Веселов В. М.