Decision № 72986845, 19.03.2018, Yampil District Court of Vinnytsia Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р. Справа153/1200/17

Провадження2/153/411/17-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує наступним: між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» 21.12.2009 року ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11176444000 від 26 червня 2007 року, відповідності до якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 97 200,00 доларів США, а позичальник зобов’язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку№1 до договору та сплатити проценти в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Також між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір надання споживчого кредиту № 11192543000 від 02 серпня 2007 року у відповідності до якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 38100.00 доларів США, а позичальник зобов’язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до договору та сплатити проценти в порядку та на умовах передбачених даним договором.

На умовах договору іпотеки від 26.06.2007 року в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 1 ОСОБА_4 були передані в іпотеку нежитлові будівлі, а саме: будинок електростанції, що знаходиться по вул. Будівельній, 25 з в місті Ямпіль. Вінницької області, цех каменеобробки, що знаходиться по вул. Будівельній, 25ж в місті Ямпіль, Вінницької області, будинок кабінету по техніці безпеки, що знаходиться по вул. Будівельній,25 в місті Ямпіль, Вінницької області.

На умовах договору іпотеки від 02 серпня 2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 2 ОСОБА_4 були передані в іпотеку нежитлові будівлі, а саме : будинок електростанції, що знаходиться по вул. Будівельній,25з в місті Ямпіль, Вінницької області; цех каменеобробки, що знаходиться по вул. Будівельній, 25ж в місті Ямпіль, Вінницької області, будинок кабінету по техніці безпеки, що знаходиться по вул. Будівельній,25 в місті Ямпіль, Вінницької області, а також передано в іпотеку земельну ділянку розміром 1,2965 га, кадастровий номер 0525610100:03:001:0001, що знаходиться по вул. Будівельній, 25 в місті Ямпіль, Вінницької області.

В зв’язку із невиконанням позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту та процентів, сплати пені по вказаним кредитним договорам виникла прострочена заборгованість та банк звернувся із позовом до Ленінського районного суду м. Вінниці про стягнення заборгованості.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 травня 2009 року по справі № 2-2509/09 позов АКІТ «УкрСиббанк» було задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору № 11176444000 від 26.06.2007 року в сумі 28204,07 грн., а також державне мито 1700 грн. та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

27 липня 2013 року ОСОБА_4 помер. 18 грудня 2013 року банк направив вимогу до спадкоємців на адресу 1-ої Вінницької державної нотаріальної контори за останнім відомим банку місцем проживання боржника та на адресу Ямпільської державної нотаріальної контори за місцем знаходження вказаного вище предмету іпотеки. Також була направлена вимога дружині померлого ОСОБА_2.

Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості був направлений до Центрального відділу ДВС м. Вінниця на виконання. У грудні 2016 року виконавчий лист повернутий без виконання в зв’язку із відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.

Станом на 17 серпня 2017 року рішення суду не виконано, заборгованість за вказаними кредитними договорами не погашена та становить 247 117 доларів США 49 центів з яких заборгованість: за кредитним договором № 11176444000 від 26 червня 2007 року у розмірі 176840 доларів США 23 центів, з яких 85598 дол. США 53 центів заборгованість по кредиту та 91241 дол. США 70 центів – заборгованість по процентам нарахованим по 26 липня 2013 року; за кредитним договором № 11192543000 від 02 серпня 2007 року у розмірі 70277 доларів США 26 центів з яких 34017 доларів США 87 центів – заборгованість за кредитом 36259 доларів США 39 центів – заборгованість за процентами нарахованим по 26 липня 2013 року.

Просить суд з метою погашення заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі 247 117 доларів США 49 центів з яких заборгованість: за кредитним договором № 11176444000 від 26 червня 2007 року у розмірі 176840 доларів США 23 центів, з яких 85598 дол. США 53 центів заборгованість по кредиту та 91241 дол. США 70 центів – заборгованість по процентам нарахованим по 26 липня 2013 року; за кредитним договором № 11192543000 від 02 серпня 2007 року у розмірі 70277 доларів США 26 центів з яких 34017 доларів США 87 центів – заборгованість за кредитом 36259 доларів США 39 центів – заборгованість за процентами нарахованим по 26 липня 2013 року, а також погашення судових витрат у розмірі 1600 гривень.

Звернути стягнення на предмет іпотеки – будинок електростанції, що знаходиться по вул. Будівельній, 25з в місті Ямпіль, Вінницької області, цех каменеобробки, що знаходиться по вул. Будівельній, 25ж в місті Ямпіль, Вінницької області, будинок кабінету по техніці безпеки, що знаходиться по вул. Будівельній,25 в м. Ямпіль, Вінницької області, а також земельну ділянку розміром 1,2965 га, кадастровий номер 0525610100:03:001:0001, що знаходиться по вул. Будівельній, 25 в місті Ямпіль, Вінницької області. Встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України « Про іпотеку» за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оціни майна, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення позову. Просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує наступним чином: як вбачається із розрахунків боргу, доданих до позовної заяви всі платежі нараховані банком до 27 липня 2013 року, тобто до дати смерті ОСОБА_4. Отже строк сплати останнього платежу настав 27 липня 2013 року і саме з цієї дати розпочався строк позовної давності для пред’явлення вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором і відповідно вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки. 18 грудня 2013 року позивач направив відповідачу, яка є спадкоємцем ОСОБА_4 вимогу. З моменту направлення вимоги до дати подання позову минуло три роки і вісім місяців, з моменту смерті боржника ОСОБА_4 до дати подання позову минуло чотири роки і один місяць. Враховуючи ту обставину, що загальний строк позовної давності становить три роки, який позивач пропустив, просить суд застосувати до даної справи позовну давність.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області було вирішено питання про витребування у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області спадкову справу після смерті ОСОБА_4.

18 січня 2018 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області у зв’язку із змінами 15 грудня 2017 роду до ЦПК України розгляд даної справи було переведено відповідно до вимог передбачених нормами нового ЦПК України в частині, у якій вони не встановлюють нових обов’язків, не скасовують та не звужують прав, що належні учасникам судового процесу,чи не обмежують їх використання. Призначено підготовче судове засідання та розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В судове засідання було здійснено виклик сторін.

20 лютого 2018 року у представник ПАТ «УкрСиббанк» в підготовче судове засідання не з’явився, подав клопотання про проведення підготовчого судового засідання у його відсутність. Клопотань не заявив та не підтримав подані клопотання про призначення експертизи.12 грудня 2017 року представником позивача було подано клопотання про призначення судової експертизи щодо визначення дійсної вартості предметів іпотеки. Однак в підготовчому судовому засіданні представником позивача не було заявлено дане клопотання, тому суд розцінює як відмова від його підтримання. За таких обставин клопотання про призначення судової експертизи не було предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі – договорів про надання споживчого кредиту №11176444000 від 26.06.2007 року та №11192543000 від 02.08.2007 року судом встановлено, що ОСОБА_4 зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в іноземній валюті в сумі 97200 доларів США та 38100 доларів США (а.с.28-31, 33-37 том 1).

Із графіків погашення кредиту до Договору про надання споживчого кредиту №11176444000 від 26 червня 2007 року та до Договору про надання споживчого кредиту №11192543000 від 02 серпня 2007 року судом встановлено, що ОСОБА_4 був ознайомлений про графік погашення кредиту, в чім особисто розписався.

Із договору іпотеки від 26 червня 2007 року (а.с.40-42 том 1) судом встановлено, що предметами іпотеки є будинок електростанції, що знаходиться у місті Ямпіль по вулиці Будівельній,25з Вінницької області, який належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу; цех каменеобробки, що знаходиться у місті Ямпіль по вулиці Будівельній,25ж, який належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу; будинок кабінету по техніці безпеки, що знаходиться у місті Ямпіль по вулиці Будівельній,25, який належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Ринкова вартість будинку електростанції, цеху каменеобробки та будинку кабінету по техніці безпеки станом на 26 червня 2007 року становить 981 844 гривні.

Із договору іпотеки від 02 серпня 2007 року (а.с.43-48 том 1) судом встановлено, що предметами іпотеки є будинок електростанції, що знаходиться у місті Ямпіль по вулиці Будівельній,25з Вінницької області, який належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу; цех каменеобробки, що знаходиться у місті Ямпіль по вулиці Будівельній,25ж, який належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу; будинок кабінету по техніці безпеки, що знаходиться у місті Ямпіль по вулиці Будівельній,25, який належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу; земельна ділянка розміром 1,2965 га, кадастровий номер 0525610100:03:001:0001 в межах згідно з планом, розташована на території Ямпільської міської ради Вінницької області по вулиці Будівельній,25 у місті Ямпіль Вінницької області, передана для роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Земельна ділянка належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ №718547 виданого Ямпільським районним відділом земельних ресурсів Вінницької області 30 липня 2007 року. Експертна грошова оцінка земельної ділянки складає 385449 гривень. Загальна вартість предметів іпотеки становить 1367293 гривні.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Ямпільського районного нотаріального округу Вінницької області накладено заборону відчуження предметів іпотеки, які вказані у договорі іпотеки від 26 червня 2007 року та від 02 серпня 2007 року.

Із заочного рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 19 травня 2009 року, яке набрало законної сили 30 травня 2009 року (а.с.49-51 том 1) судом встановлено, що із ОСОБА_4В стягнено на користь позивача заборгованість по кредитних договорах про надання споживчого кредиту №11176444000 від 26.06.2007 року в сумі 706025,85 грн., №11192543000 від 02.08.2007 року в сумі 282040,07 грн., а також стягнуто витрати по сплаті державного мита 1700.00 грн., та 30.00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Із постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві серії ВП №46186976 від 16.12.2016 року (а.с.52 том 1) судом встановлено, що у зв’язку із відсутністю у боржника ОСОБА_4 майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий лист №2-2509/2009 виданий 05.10.2010 року Ленінським районним судом міста Вінниці підлягає поверненню.

Із свідоцтва про смерть серії І-АМ №265685 виданого 30 липня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області (а.с.53 том 1) судом встановлено, що ОСОБА_4 помер 27 липня 2013 року у місті Вінниця.

Із довідки розрахунку заборгованості за кредитом відповідно до Договору №11192543000 від 02.08.2007 року (а.с.64-75 том 1) судом встановлено, що станом на 17 серпня 2017 року заборгованість за кредитом становить 70 277,26 доларів США.

Із довідки розрахунку заборгованості за кредитом відповідно до Договору №11176444000 від 26.06.2007 року (а.с.75-88 том 1) судом встановлено, що станом на 17 серпня 2017 року заборгованість за кредитом становить 85 598,53 доларів США.

Із ксерокопії Спадкової справи №2/2014 до майна померлого 27 липня 2013 року ОСОБА_4 (а.с.149-234 том 1) судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємицею майна померлого ОСОБА_4 Відповідно до заповіту складеного 16 листопада 2010 року у місті Вінниці, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів усе своє майно (в тому числі нерухоме, рухоме майно, а також всі належні йому грошові кошти (з урахуванням відсотків та компенсацій), що зберігаються на будь-яких рахунках у будь-яких банках в будь-якій валюті, тощо), де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що він матиме право за законом – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.153 том 1). Із ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2017 року встановлено, було здійснено заміну сторони виконавчого провадження боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 46186976 на його спадкоємця ОСОБА_2 по цивільній справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості( а.с.17-18, том 2 ).

Суд дослідивши матеріали справи, з’ясувавши вимоги представника ПАТ «УкрСиббанк» та заслухавши пояснення представника відповідача прийшов до наспаних висновків:

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушенння, невизнання або оспорювання .

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

За ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, як вказано вище, позичальником були порушені умови кредитного договору щодо своєчасної сплати необхідного платежу згідно з умовами договору.

За ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк /термін/, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За ч.1 ст.33 наведеного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Умовами укладеного між сторонами договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання позичальником будь-яких умов кредитного договору.

Згідно ст.35 Закону «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

За ст.33 вказаного вище Закону, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

По справі відсутні докази щодо існування погодженої сторонами іншої тривалості строку позовної давності відповідно до ст.259 ЦК України.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5ст.261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України), тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таку правову позицію щодо застосування строків позовної давності до основного зобов'язання та забезпечувальних зобов'язань викладено в Постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 року.

Також Верховний Суд України у постанові від 17 червня 2016 року по справі №6-31цс16 дійшов висновку про те, що правила ст..1281 ЦК України регулюють порядок пред’явлення кредитором спадкодавця вимоги до спадкоємця щодо виконання зобов’язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Строк в межах якого іпотеко держатель може звернутися з вимого про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлюється загальними положеннями про позовну давність.

Статтею 262 ЦПК України передбачено, що заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Верховним Судом України у постанові від 17 квітня 2013 року по справі № 6-18цс13 зроблено правовий висновок про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника у зобов’язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна одержаного у спадщину.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Судом було встановлено, що між ОСОБА_4 та позивачем були укладені договори іпотеки від 26 червня 2007 року від 02 серпня 2007 року в забезпечення виконання зобов’язання за договорами про надання споживчого кредиту № 11176444000 від 26 червня 2007 року та про надання споживчого кредиту № 11192543000 від 02 серпня 2007 року. В зв’язку із невиконанням позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту та процентів, сплати пені по вказаним кредитним договорам виникла прострочена заборгованість та банк звернувся із позовом до Ленінського районного суду м. Вінниці про стягнення заборгованості, де рішенням суду від 19 травня 2009 року по справі № 2-2509/09 позов АКІТ «УкрСиббанк» було задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору № 11176444000 від 26.06.2007 року в сумі 28204,07 грн., а також державне мито 1700 грн. та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 27 липня 2013 року ОСОБА_4 помер.

Як вбачається із розрахунків боргу, доданих до позовної заяви всі платежі нараховані банком до 27 липня 2013 року, тобто до дати смерті ОСОБА_4. Отже строк сплати останнього платежу настав 27 липня 2013 року і саме з цієї дати розпочався строк позовної давності для пред’явлення вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором і відповідно вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки. 18 грудня 2013 року позивач направив відповідачу, яка є спадкоємцем ОСОБА_4 вимогу. З моменту направлення вимоги до дати подання позову минуло три роки і вісім місяців, з моменту смерті боржника ОСОБА_4 до дати подання позову минуло чотири роки і один місяць.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Застосування строку позовної давності в цілях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність та остаточність.

Суд вважає, що позивачем дійсно пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, предметом якого є вирішення питання щодо погашення заборгованості позичальника за кредитними договороми шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, та відмовляє в задоволенні позову.

Разом з цим, суд зазначає, відповідно до правової позиції ВСУ у справі № 6-786цс17 сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов’язання за кредитним договором і, відповідно, не вважається підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи те, що ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено в задоволенні позову, відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати пов’язані із розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. 256, 257, ч.2ст.258, ч.1,5 ст. 261, ч.3 ст. 267, 525-527,530,612,623,1054,1281,1282 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

В задовленні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя : М.М.Дзерин