Court ruling № 72733147, 15.03.2018, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 березня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/497/18

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160 - 161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати дії суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років неправомірними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області встановити з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 пенсійне забезпечення у розмірі 4816,13 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області виконати перерахунок та виплату недонарахованої суми пенсійного забезпечення з 01 січня 2016 року у розмірі 76052,08 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області виконати розрахунок компенсації втрати частини суми грошового забезпечення за період січень 2016 року - лютий 2018 року у розмірі - 85757,49 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області нарахувати 3% річних на суму невиплаченого грошового забезпечення, що становить 2572,72 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 - 161 КАС України з наступних підстав.

Згідно п. 11 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак, позовна заява не містить наведеного письмового підтвердження, тобто позивачем не дотримано вимогу, встановлену п. 11 ч. 5 ст.160 КАС України.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржувана відмова відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_1 була отримана позивачем 07 листопада 2016 року, тому строк на оскарження наведеної відмови починається з моменту її отримання позивачем.

Отже, позивачем було порушено строк на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, встановлений ст. 122 КАС України.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 123 КАС України). Проте, позивачем не було подано зазначеної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" наголошує на тому, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачає встановлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня 2018 року, в сумі 1762,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивачем заявлно до суду три взаємопов'язані між собою вимоги щодо перерахунку пенсії за вислугу років (п. 1, 2, 3 прохальної частини позову) та дві окремі вимоги, що стосуються проведення розрахунку компенсації втрати частини суми грошового забезпечення, нарахування відповідного відсотку на суму невиплаченого грошового забезпечення за період затримки (п. 4, 5 прохальної частини позову).

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Так як позовна заява ОСОБА_1 містить три вимоги немайнового характеру, останньому необхідно було сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 2114,40 грн. (виходячи з розрахунку: 704,80 грн. + 704,80 грн. + 704,80 грн.). Проте, позивачем не сплачено судовий збір у згаданому розмірі.

Натомість, в тексті позовної заяви, відповідно до положень п. 1, 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" та ст. 88 КАС України, позивач просить звільнити його від сплати судового збору, у зв`язку із своїм похилим віком та скрутним матеріальним становищем.

З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

На підставі ч. 1, 2 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Відтак, звільнення позивача від сплати судового збору може розцінюватися як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Окрім цього, зі змісту вимог про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для застосування пільг щодо сплати судового збору до ОСОБА_1, які передбачені ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Отже, у зв`язку з відсутністю пільг щодо сплати судового збору та для забезпечення рівності учасників судового процесу, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Виходячи з вищевикладеного, така заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 821/497/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Гомельчук С.В.