Court ruling № 72563477, 05.03.2018, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"05" березня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/129/18

Суддя господарського суду Йосипчук О.С., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

Ужгородської міської ради, м. Ужгород

Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

Ужгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Кадуцей-7”, м. Ужгород

про стягнення 265096,55грн. боргу та припинення договору оренди земельної ділянки, укладеного 30.05.2012, шляхом розірвання

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява №01-100/20-18 від 16.02.2018 (вх. № 02.3.1-12/134/18 від 27.02.2018 року) підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; обґрунтований розрахунок суми, що стягується; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При зверненні з позовом до суду прокурором подано складений не ним, а Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради розрахунок заборгованості, який охоплює період: з червня 2012 – по грудень 2017 року, який не обгрунтовано належними доказами та документально підтвердженими поясненнями про обґрунтування порядку складення такого розрахунку та достовірність зазначеної у цьому розрахункові інформацію.

Поряд з цим, наявні у додатках до заяви докази-документи (витяги з технічної документації, рішення суду, листи), подані без пояснення чи обґрунтування доцільності та необхідності їх долучення до матеріалів позову.

Далі, згідно вимог процесуального закону, форма і зміст документів, які подаються до господарського суду в якості доказів, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів.

Якщо законодавством встановлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам. Позивачем при зверненні до суду не дотримано наведені вимоги.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. При цьому, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, а учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до пункту 5.27. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. (засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи).

Всупереч вищевикладеному, матеріали справи не містять докази на підтвердження підстав позову, які б були сформовані належним та допустимим способом, а за таких обставин, долучені до позовної заяви матеріали не можуть сприйматися спроможними доказами по справі у розумінні правил 164 ГПК України.

Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №01-100/20-18 від 16.02.2018 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду, у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суддя О.С. Йосипчук