
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
У Х В А Л А
"06" лютого 2018 р. Справа № 818/2088/17
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О. розглянувши матеріали справи № 818/2088/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського обласного військового комісаріату, в якій просить визнати рішення військового комісара Сумського обласного військового комісаріату Давиденко Т.Ю. від 18.12.2017 року № 11/2519 про відмову ОСОБА_1 у видачі посвідчення про пільги незаконним та зобов'язати його оформити і видати відповідне посвідчення про пільги у встановленому порядку.
Разом з адміністративним позовом позивачем подано заяву про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
17.01.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, відповідач зазначив, що прапорщик ОСОБА_3 вчинив дії (самовільне залишення військової частини в умовах дії особливого періоду), які мають ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 Кримінального кодексу України, то дія Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині видачі пільгового посвідчення на позивача не поширюється.
В подальшому, представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому зокрема зазначено, що згідно ст. 12 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Статуту внутрішньої служби ЗСУ, прапорщик ОСОБА_3 за своїм статусом контрактного військовослужбовця, мав право розпоряджатися вільним часом на власний розсуд, а також право проживання поза межами військової частини. Крім того, стосовно ОСОБА_3 відсутні будь-які кримінальні провадження, вироки (окрім справи,де він є потерпілим), постанови суду, наслідком яких є притягнення його до будь-якого виду відповідальності.
Вирішуючи питання про необхідність розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Сумського обласного військового комісаріату додаткових доказів.
Таким чином, враховуючи обсяг та характер наданих доказів, якими учасники справи підтверджують свої доводи та заперечення, а також необхідність витребування додаткових доказів, суд на підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне проводити подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 171, 181КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Призначити справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 01.03.2018 о 15-30. Розгляд справи відбудеться в залі судового засідання Сумського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, каб. 206.
2. В судове засідання викликати учасників справи.
3. Зобов'язати Сумський обласний військовий комісаріат надати суду докази встановлення 18.11.2015, 19.11.2015 року порядку перебування та проживання в розташуваннях відповідних підрозділів із забороною виходу за межі військової частини, особового складу, що залишився в пункті постійної дислокації, в тому числі і ОСОБА_3, а також докази ознайомлення ОСОБА_3 з даним порядком.
4. Попередити Сумський обласний військовий комісаріат, що у разі невиконання вимог суду, судом буде застосовано заходи згідно ч. 1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5. Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
6. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Павлічек
The court decision No. 72061848, Sumy District Administrative Court was adopted on 06.02.2018. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 818/2088/17. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: