Decision № 72041207, 31.01.2018, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2018 м. Ужгород Справа № 907/872/17

за позовом Ужгородського міського центру зайнятості, м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області, м.Ужгород

про стягнення суми 26874,36 грн.

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2 , юрисконсульт (дов. від 22.01.17)

від відповідача - ОСОБА_3 - заступник начальника відділу правового забезпечення ГУНП в Закарпатській області (дов.№11/129 від 15.03.17)

СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 26874,36 грн. - коштів, які виплачені, як допомога по безробіттю гр.ОСОБА_4, у зв’язку з поновленням його на посаді.

Позивач просить позов задоволити мотивуючи тим, з 31 травня 2016 року, згідно наказу ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області № 81 о/с від 30.05.2017 року, було звільнено капітана поліції ОСОБА_5 з посади інспектора чергового управління інформаційного забезпечення ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області, у зв’язку з чим 09 серпня 2016 року гр. ОСОБА_5 зареєструвався в Ужгородському міському центрі зайнятості, як безробітний та 15 серпня 2016 року надано статус безробітного та призначено виплати допомоги по безробіттю з 22.08.2016 р. Позивач вказує, що 25 квітня 2017 року ОСОБА_5 надав позивачу зайнятості копію Постанови Закарпатського окружної адміністративного суду від 09.02.2017 року по справі № 807/736/16, згідно якого суд постановив поновити на посаді яку той займав на час звільнення з 01.06.2016 та надано копію наказу ОСОБА_1 управління Національної поліції і Закарпатській області № 79 о/с від 21 квітня 2017 року по особовому складі згідно якого капітана поліції ОСОБА_5, поновлено на посаді.

Позивач стверджує, що за період перебування на обліку в Ужгородському міському цента зайнятості гр. ОСОБА_5 та за період з 22.08.2016 по 21.04.2017р. було виплачено 26874,36 грн. допомоги по безробіттю, сума якої є предметом даного спору та від повернення якої відповідач відмовився, у зв’язку з відсутністю можливості повернути Ужгородському міському центру зайнятості зазначені вище кошти .

З посиланням на норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивач доводить, що вказана сума повинна бути повернута відповідачем у судовому порядку.

Відповідач у поданому 27.12.17 відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує, позовні вимоги не визнає та вважає, що такі не підлягають до задоволенню з підстав наведених у відзиві. Зокрема, відповідач з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вказує, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, однак ОСОБА_5 не повідомив Ужгородський міський центр зайнятості в установленому законом порядку про поновлення його на роботі за рішенням суду з 09.02.2017 року, що в розумінні 2 частини 1 статті 31 цього Закону дає підстави для припинення виплати допомоги по безробіттю. При цьому, відповідач стверджує., що оскільки із заяви про надання статусу безробітного від 15.08.2016 року вбачається, що ОСОБА_5 з правами та обов’язками застрахованої особи на випадок безробіття ознайомлений., натомість ним проігноровано обов’язки як застрахованої особи, не повідомивши Ужгородський цент центр зайнятості про поновлення його на роботі за рішенням суду, яке підлягало негайному виконанню з 09.02.2017 року, відтак відповідач вважає, що ОСОБА_5 безпідставно отримав допомогу по безробіттю в період з 09.02.2017 по 21.04.2017 рік.

Крім того, з посиланням на п. 3 ст. 36 цього Закону, наводить доводи, щодо відсутності підстав для стягнення з ГУНП в Закарпатській області коштів які виплачених, як допомога по безробіттю ОСОБА_5 в розмірі 26874,36 грн., оскільки сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У зв’язку з цим, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних повністю.

У відповідності до ст.216 ГПК України у судовому засіданні 23.01.18 оголошувалась перерва для надання можливості подачі відповідачем відзиву.

Водночас, з огляду на набрання чинності Господарського процесуального кодексу України з 15.12.17, враховуючи малозначність справи, значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та відсутність у розгляді справи значного суспільного інтересу, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до положень Глави 10 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

З 31 травня 2016 року, згідно наказу ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області № 81 о/с від 30.05.2017 року, було звільнено капітана поліції ОСОБА_5 з посади інспектора чергового управління інформаційного забезпечення ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області.

09 серпня 2016 року гр. ОСОБА_5 зареєструвався в Ужгородському міському центрі зайнятості, як безробітний.

15 серпня 2016 року гр. ОСОБА_5 було надані статус безробітного та призначено виплати допомоги по безробіттю з 22.08.2016р.

Згідно постанови Закарпатського окружної адміністративного суду від 09.02.2017 року по справі № 807/736/16, судом постановлено поновити на посаді яку той займав на час звільнення, а саме інспектора чергового управління інформаційного забезпечення ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області з 01.06.2016 року

Згідно наказу ОСОБА_1 управління Національної поліції і Закарпатській області № 79 о/с від 21 квітня 2017 року по особовому складі згідно якого капітана поліції ОСОБА_5, поновлено на посаді інспектора чергового управління інформаційного забезпечення ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області.

25 квітня 2017 року ОСОБА_5 надано Ужгородському міському центру зайнятості копію Постанови Закарпатського окружної адміністративного суду від 09.02.2017 року по справі № 807/736/16, та наказу ОСОБА_1 управління Національної поліції і Закарпатській області № 79 о/с від 21 квітня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 був поновлений на роботі відповідно до наказу ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області № 79 о/ від 21 квітня 2017року.

Згідно наданих документів щодо гр. ОСОБА_5 було припинено реєстрацію безробітного з 21 квітня 2017 року, у зв’язку поновленням його на роботі.

За період перебування на обліку в Ужгородському міському цента зайнятості гр. ОСОБА_5 та за період з 22.08.2016 по 21.04.2017р. було виплачено 26874.36 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 36 коп.) допомоги по безробіттю.

31.05.2017 фахівцям Ужгородського міського центру зайнятості було складено відповідний Акт, у відповідності до п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випад безробіття» та п. 6,7,8 «Порядку розслідування страхових випадків і обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, наказі Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкові адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62».

11 липня 2017 року до ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області, Ужгородським міським центром зайнятості направлено повідомлення № 635 від 11.07.2017р. та наказ № 142 від 11.07.2017р. про повернення коштів незаконно (з вини роботодавця) виплачених, як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_5, за період перебування його на обліку в Ужгородському центрі зайнятості в статі безробітного з 22.08.2016р. по 21.04.2017р. на суму - 26874,36 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 36 коп.)

У відповідь на вказаний лист, 31 липня 2017р. Ужгородським міським центром зайнятості отримано лист № 628/106/5-2017 від 26.07.2017 року від ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області, в якому зазначається, що надіслані документи, а саме: повідомлення та наказ Ужгородського центру зайнятості, не є достатньою підставою для взяття на себе ОСОБА_1 управлінням Національної поліції в Закарпатській області, як бюджетною установою, юридичних та фінансових зобов’язань, які могли б бути зареєстровані в органах Держказначейства. Крім того, в ОСОБА_1 управлінням Національної поліції в Закарпатській області, відсутні кошторисні призначення для відшкодування коштів, виплачених іншими установами та організаціями.

З наведеного вбачається, що такі вимоги були залишені відповідачем без належного реагування, а кошти у розмірі 26874 грн. 36 коп. сплачено не було.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За нормами ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

У відповідності до п.п.1, 18, 19 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Положенням абз.6 ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальні послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, позивачем було виплачено звільненому відповідачем працівнику допомогу по безробіттю за період з 22.08.2016р. по 21.04.2017р. на суму - 26874,36 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи правомірність звернення Ужгородського міського центру зайнятості з позовом до відповідача та обумовленість Законом заявлених вимог та доведено суму коштів, сплачених як допомога по безробіттю у розмірі 26874,36 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, відповідно з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України.

Щодо доводів відповідача щодо несвоєчасного повідомлення ОСОБА_5 про поновлення його на роботі за рішенням суду, яке підлягало негайному виконанню з 09.02.2017 року, у зв’язку з чим відповідач вважає, що ОСОБА_5 безпідставно отримав допомогу по безробіттю в період з 09.02.2017 по 21.04.2017 рік. суд констатує наступне.

Відповідно до статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно та вважається виконаним з дня видання, відповідно до законодавства про працю, наказу або розпорядження про поновлення стягувана на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувана

Статтею 235 Кодексу законів про працю України також передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством передбачено обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов’язок полягає у тому, що у роботодавця виникає обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Проте, судове рішення не було виконано відповідачем негайно, а гр. ОСОБА_5 було поновлено на роботі лише 21.04.2017р. шляхом видання наказу № 79 о/с.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.04.2017р. гр. ОСОБА_5 надав відомості Ужгородському міському центру зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг - наказ відповідача № 79 о/с., від 21.04.2017р, у зв'язку з чим він був знятий з обліку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», та щодо нього було припинено нарахування допомоги по безробіттю з 21.04.2017р., тобто з моменту його фактичного поновлення на роботі.

Таким чином, відповідачем належним чином не обґрунтовані та не доведені відповідно з вимогами ст.ст. 73-74,76-79 ГПК України обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, а наведені доводи не спростовують вищенаведених висновків суду.

З огляду на наведене, позов належить задоволити повністю.

Згідно з ст.129 ГПК України з судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 27, 41, 42, 47, 53, 73-74, 76-79, 86, 129, 222, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, вул.Ракоці Ференца,13, м.Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОПтаГФ 40108913) на користь Ужгородського міського центру зайнятості, (88018, вул.Новака,45, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОПтаГФ 20448369, р/р 37171974900002, ГУДКСУ в Закарпатській області, код платежу 50040400, МФО 812016 ) суму 26874,36 грн. – коштів, які виплачені як допомога по безробіттю.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.02.18.

Суддя О.В. Васьковський