Court ruling № 71994725, 02.02.2018, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа № 755/6152/16-к

1кп/755/199/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Курила А.В.,

за участю секретаря Потій М.В.,

прокурора Віротченка С.С.,

захисника Гришка А.І.,

перекладача: ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

В судовому засіданні обговоривши питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, вислухавши думку прокурора про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, виходячи з тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати, обвинуваченого та його захисника, які поклались на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників судового провадження з питання продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні даного питання судом враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер /обставини/ і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким, за яке передбачено покарання до шести років позбавлення волі, має підвищену суспільну небезпеку та відсутність достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні йому запобіжного заходу та його продовженні, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити ще на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.331, 369 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Продовжити ОСОБА_3 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці, тобто до 02 квітня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: