Court ruling № 71899265, 30.01.2018, Mykolaiv District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 480/142/18

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

30 січня 2018 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,-

встановив:

30 січня 2018 року ОСОБА_1 (далі — заявник) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до положень п. п. 4), 5) ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

У заяві про видачу судового наказу заявник ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Частиною 1 статті 48 ЦПК України встановлено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Отже, позивач є стороною у справі в порядку позовного провадження. Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами в порядку наказного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Згідно з положеннями п. 1) ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п. п. 4 -1) п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 176 грн. 20 коп. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року становить 1762 грн.

До заяви про видачу судового наказу заявник ОСОБА_1 не додала документу, що підтверджує сплату нею судового збору.

Заявнику слід сплатити судовий збір за такими реквізитами: Отримувач коштів: Державний бюджет Миколаївського району, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992266, Банк отримувача: ГУДКСУ у Миколаївській області, Код банку отримувача (МФО): 826013, Рахунок отримувача: 31212206700230, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки подана з порушеннями вимог пункту 1) частини 3 статті 163 ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу.

Керуючись п. 1) ч. 3 ст. 163, п. 1) ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 260Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ухвалив:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.О. Шаронова

30.01.2018