Court ruling № 71814357, 26.01.2018, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 січня 2018 року м. Рівне №817/1066/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяви позивача про відвід колегії суддів: головуючого судді Комшелюк Т.О., суддів Жуковської Л.А., Недашківської К.М. від 25.09.2017, про відвід головуючому судді Комшелюк Т.О. від 20.12.2017 у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доНаціонального банку України про визнання дій, бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку України (далі - відповідач) про визнання дій, бездіяльності протиправною.

25.09.2017 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід колегії суддів у складі: головуюча - суддя Комшелюк Т.О., судді - Жуковська Л.А. та Недашківська К.М. В обґрунтування заяви зазначає, що головуюча суддя Комшелюк Т.О. протиправно постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у колегії суддів не було підстав для проведення попереднього судового засідання, суд не виконав вимоги ч.3 ст.110 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України, в редакції станом на 14.12.2017).

20.12.2017 від позивача через засоби електронного зв'язку надійшла заява про відвід головуючої судді Комшелюк Т.О. з тих підстав, що між ним та Комшелюк Т.О. існує давній конфлікт інтересів, що підтверджується скаргою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя по справах ПП "Інком" та скасованим протиправним рішенням судді в справі 817/1066/17, що не допускало до правосуддя ОСОБА_1

Ухвалою від 22.01.2018 колегією суддів вирішено розглянути заяви про відвід від 25.09.2017 та 20.12.2017 одночасно у відкритому судовому засіданні 23.01.18.

За наслідками розгляду 23.01.2018 судом винесено ухвалу про визнання заявлених відводів необґрунтованими та зупинення провадження у справі на підставі ч.4 ст.40 КАС України до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 року, визначено суддю Махаринця Д.Є. для розгляду заяв щодо відводів по суті.

Ухвалою від 23.01.2018 задоволено самовідвід судді Махаринця Д.Є., матеріали 24.01.2018 передані керівнику апарату Рівненського окружного адміністративного суду для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018 року, визначено суддю Борискіна С.А. для розгляду матеріалів з заявами щодо відводів по суті.

Розгляд заяв був проведений відповідно до вимог ч.8 ст.40 КАС України у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані заяви про відвід та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.36 КАС України (в редакції від 15.12.2017), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.3 с.36 КАС України).

Згідно з ч.ч.3 та 4 ст.40 КАС України (в редакції від 15.12.2017) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У заяві про відвід колегії суддів від 25.09.2017 року ОСОБА_1 зазначає наступні підстави для відводу: протиправне постановлення головуючою у справі суддею Комшелюк Т.О. ухвали про залишення позовної заяви без руху, відсутність у колегії суддів підстав для проведення попереднього судового засідання та невиконання вимог ч.3 ст.110 КАС України (в редакції станом день подання заяви).

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2017 судом у складі судді Комшелюк Т.О. постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху в зв'язку з невідповідністю її вимогам ст.106 КАС України, яка була надіслана ОСОБА_1 листом від 12.07.2017 №817/1066/17/9421/17. Ухвала була винесена відповідно до ч.1 ст.108 КАС України (в редакції станом час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

18.07.2017 до суду повернувся конверт із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

24.07.2017 судом постановлено ухвалу, якою процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви, був продовжений до 09.08.2017.

Зазначену ухвалу було отримано як позивачем, так і його представниками, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями.

Відповідно до ч.5 ст.108 КАС України, ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.

В матеріалах адміністративної справи 817/1066/17 відсутні докази оскарження в апеляційному порядку позивачем чи його представником ухвали від 12.07.2017 про залишення позовної заяви без руху, на даний час вона не скасована, а тому твердження позивача щодо протиправності такої ухвали є безпідставними.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для проведення попереднього судового засідання не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки прийняття рішення про проведення попереднього судового засідання встановлене п.4 ч.2 ст.110 КАС України (в редакції станом час виникнення спірних правовідносин) і є правом судді, який здійснює підготовку справи до судового розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі.

Також надуманими є посилання позивача на невиконання судом вимоги ч.3 ст.110 КАС України (в редакції станом час виникнення спірних правовідносин), оскільки зазначеною нормою встановлено, що за обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. Проте, ні позивач, ні його представники жодних клопотань про невідкладний розгляд справи в порядку ч.3 ст.110 КАС України не подавали.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Така підстава для відводу, як наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (п.4 ч.1 ст.36 КАС України), є оціночною і має бути підтверджена винятково доказами учасником справи, який заявляє відвід.

На переконання суду, у заяві про відвід колегії суддів від 25.09.2017 ОСОБА_1 доказів наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, не надано.

Інші підстави для відводу судді, зазначені у ч.ч. 1-3 ст.36 та ст. 37 КАС України (в редакції від 15.12.17), судом не встановлені, про їх наявність позивач у своїй заяві не зазначив.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні заяви від 25.09.2017 позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі №817/1066/17.

У заяві про відвід судді Комшелюк Т.О. від 20.12.2017, підставою для відводу позивач вказує існування давнього конфлікту інтересів, що підтверджується скаргою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя по справах ПП "Інком" і що підтверджено скасованим протиправним рішенням судді в справі 817/1066/17.

Суд зазначає, шо згідно з нормами ч.4 ст.36 КАС України (в редакції від 15.12.2017), незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Надіслання скарг на дії суддів до Вищої ради правосуддя є правом учасників справи і використання такого права не породжує виникнення ні реального, ні потенційного конфлікту інтересів згідно з нормами Закону України "Про запобігання корупції".

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово заявляє відвід головуючій судді, отже позивач має особисте переконання, що його справа не буде розглянута неупередженим та об'єктивним судом під головуванням судді Комшелюк Т.О.

Крім того, в період перебування адміністративної справи № 817/1066/17 у провадженні суду, ОСОБА_1 звернувся ще з однією заявою до Вищої ради правосуддя на неправомірну поведінку судді Комшелюк Т.О., що доводить, що позивач сумнівається в об'єктивності розгляду його справи під головуванням вказаної судді.

Згідно із нормами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, Європейський суд з прав людини розрізняє, чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно з принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П'єрсак проти Бельгії", Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, суд зробить висновок, що при оцінці безсторонності суду необхідно розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Враховуючи недовіру позивача в об'єктивному розгляді справи під головуванням судді Комшелюк Т.О., суд вважає, що з метою уникнення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів верховенства права, неупередженості та об'єктивності, для забезпечення усунення сумнівів у сторони щодо порушення процесу та неупередженості в розгляді адміністративної справи, відновлення довіри до судочинства, заява позивача від 20.12.2017 про відвід головуючому судді Комшелюк Т.О. підлягає задоволенню на підставі п.4 ч.1 ст.36 КАС України.

Керуючись статтями 36-40, п.8 ч.2 ст.236, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 від 25.09.2017 про відвід колегії суддів у адміністративній справі №817/1066/17 відмовити.

Задовольнити заяву позивача - ОСОБА_1 від 20.12.2017 про відвід головуючої судді Комшелюк Т.О. в адміністративній справі №817/1066/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу суду підписано 26.01.2018.

Суддя Борискін С.А.