Court ruling № 71662762, 18.01.2018, Kalush City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа №345/1672/17

Провадження № 1-кп/345/41/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2018 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.,

секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.,

з участю прокурора Хомика О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1, обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України.

Прокурор Калуської місцевої прокуратури Хомик О.П. подав суду клопотання про зміну ОСОБА_1 попередньо обраного запобіжного заходу у виді особистого зобовязання на тримання під вартою, оскільки він порушив обов'язки, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді, зокрема повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, не відлучатися за межі Калуша та Калуського району без дозволу прокурора чи суду.

Так ОСОБА_1 не з'являвся на судові засідання без поважних на те причини, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість, жодних даних про зменшення ризиків, які були встановлені під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не встановлено, обвинувачений ухиляється від органів досудового розслідування та суду.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання в повному обсязі, в разі обрання запобіжного заходу у виді застави, розмір застави просив визначити у максимальному розмірі.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив залишити в силі попередньо обраний запобіжний захід - особисте зобов'язання.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду від 11.05.2017 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та покладено на нього наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або місця роботи. Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.07.2017 року дію обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжено на час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 07.06.2017 року, 29.06.2017 року, 06.07.2017 року,13.07.2017 року, 05.10.2017 року, 14.11.2017 року, 12.01.2018 року не з'являвся в судові засідання та не повідомив суд про причини своєї неявки. Крім того, ухвалою від 13.07.2017 року щодо обвинуваченого було застосовано привід в судове засідання на 14.00 год. 05.10.2017 року, який не був виконаний (а.с. 25). Згідно пояснень ОСОБА_3, батька обвинуваченого, ОСОБА_1 на даний час по місцю проживання відсутній (а.с. 41).

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.01.2018 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с. 49-50).

З протоколу затримання від 17.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 було затримано о 18год. 10хв. 17.01.2018 року.

Підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

За ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

П.3 ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, та відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність цих ризиків підтверджується тими обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 на даний час не працює та стабільного заробітку немає, ухиляється від суду.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, а задоволення клопотання є доцільним і співмірним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що клопотання слід задоволити і змінити обвинуваченому ОСОБА_1 раніше обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на тримання під вартою на строк 60 днів.

Заставу слід визначити відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків.

У разі внесення застави, слід зобов'язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого, а також покласти на нього наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 198, КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Змінити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю АДРЕСА_1, обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, продовжений ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.07.2017 року, на запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з 18год. 10хв. 17.01.2018 року.

Заставу визначити відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 26 430,00 грн., яку може бути внесено у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

У разі внесення застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого, а також покласти на нього наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя