
Справа № 302/758/17
2/302/379/17
Номер рядка звіту 38
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повний текст)
16.01.2018 р. смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого судді Цімбота В.І.,
при секретарі Куруц В.І.,
з участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Міжгір'я справу за позовом ОСОБА_1 до Келечинської сільської ради про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Келечинської сільської ради та ОСОБА_1 про визнання права спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 та земельної ділянки, необхідної для обслуговування цієї частини будинку,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 що належав її батькам і який мати її ОСОБА_5, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у с. Келечин, заповіла їй. Батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
28.11.2017 р. до суду поступив позов ОСОБА_2 до Келечинської сільради та ОСОБА_1 ОСОБА_7 про визнання за нею права власності на частину будинку АДРЕСА_1 зокрема на 1/3 частину такого.
Судом дані позови об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на цілий житловий будинок АДРЕСА_1 підтримали, заперечили проти позову ОСОБА_2, в тому числі і подавши суду письмові заперечення.
ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 вимоги про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 підтримали, проти позову ОСОБА_1 частково заперечили. Просять також суд визначити їм 0,5 га земельної ділянки, необхідної для обслуговування 1/3 частини будинку.
Келечинська сільрада до суду не явилась, подала заяву про розгляд справи без їх участі, з вимогами ОСОБА_1 згідні.
Заслухавши сторін, дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку, суд вважає, що позови як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення в межах вимог.
Встановлено судом і не оспорюється та не потребує доказування та обставина, що будинок за АДРЕСА_1 побудовано під час шлюбу батьками сторін ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. , у 50-ти десятих роках минулого століття, а також та обставина, що на час смерті батька як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2, були неповнолітніми і на час смерті матері ОСОБА_5 ОСОБА_7 та і зараз у будинку АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2.
Дійсно, 17.10.2005 р. було складено заповіт (арк.. сп. 14) за яким ОСОБА_5 ОСОБА_7. все своє майно заповіла як ОСОБА_1 ОСОБА_7 так і ОСОБА_2 ОСОБА_7.
Суд виходить з того, що відповідно до ст..ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.
Тобто, ОСОБА_5 ОСОБА_7. могла заповісти тільки те майно чи його частину, що їй належало.
Встановлено, що на час смерті батька ОСОБА_6 у травні 1967 року як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 були неповнолітніми, що відповідно до ст..ст. 524, 529, 535 ЦК УРСР, 1963 р. мали право на обов'язкову частину у спадщині після смерті батька і таку прийняли шляхом вступу у володіння спадковим майном.
Таким чином, після смерті ОСОБА_8. його частку у рівних долях спадкували ОСОБА_5 ОСОБА_8., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як дочки померлого, тобто по 1/6 частки.
Станом на час смерті матері як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, зокрема, мали статус повнолітньої непрацездатної дитини, а тому ОСОБА_2 навіть при наявності заповіту має право спадкувати обов'язкову частку у спадщині, а тому вимоги ОСОБА_2 є підставними в частині визнання за нею права власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, але без визначення реальної частини земельної ділянки , необхідної для обслуговування будівлі, до реального поділу часток між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (ст.. 1241 ЦК України).
Якщо би мова ішла про колгоспний двір, як це намагається довести суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, то в цьому випадку застосовувались би норми ЦК УРСР 1963 року, зокрема ст.ст. 120-127 про статус колгоспного двору, його членів станом на 1992 рік та можливість виділення частини, належної члену колгоспного двору, що відноситься до зовсім інших правовідносин і не може бути предметом розгляду у цьому процесі, так як в даному дворогосподарстві як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, побудували нові хати у 80-х роках минулого століття, вийшли заміж, мають дітей і подружжя.
При таких обставинах, виходячи з вимог ст.. 16 ЦК України, суд вважає, що буде вірним визнання за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини будинку № 183 с.Келечин, за ОСОБА_2 - на 1/3 частину цієї будівлі з правом власності на 1/3 частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування цієї частини нерухомого майна.
Судових витрат, які би підлягали поділу між сторонами, немає.
Тому керуючись ст. ст. 263, 265, 266 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 (дві треті) частини житлового будинку АДРЕСА_1.
У решті вимог відмовити.
Позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 (одну третю) частини житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/3 частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування даної частини будинку АДРЕСА_1.
У решті вимог відмовити.
Судових витрат у справі немає.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційний суд Закарпатської області протягом 30 днів з часу його проголошення.
Суддя: В. І. Цімбота
The court decision No. 71648751, Mizhhiria District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 16.01.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 302/758/17. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: