Court ruling № 71426302, 12.12.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У х в а л а

12 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 07 липня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Думка-сервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 22 грудня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» (далі - ПАТ «Універсал банк») задовольнив: стягнув солідарно із ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Думка-сервіс» (далі - ТОВ «Думка-сервіс») на його користь заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг у розмірі 9 млн 465 тис. 681 грн 59 коп.; розподілив судові витрати.

Апеляційний суд Запорізької області 07 липня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ПАТ «Універсал банк» до ТОВ «Думка-сервіс» скасував та ухвалив нове рішення, яким закрив провадження у цій частині.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 25 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції в не скасованій частині та ухвалу апеляційної інстанції залишила без змін.

30 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 07 липня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм статей 6, 627, 629, 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини десятої статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи підставу подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції, заявник посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 серпня 2011 року, 14 березня 2012 року, 13 лютого 2013 року, 28 березня і 15 червня 2016 року та на постанови Вищого господарського суду України від 14 червня 2016 року і 21 березня 2017 року, в яких, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваному рішенні, застосовано вказані норми матеріального права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 25 жовтня 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав, передбачених статтями 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, для дострокового стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, яка утворилася внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком щодо своєчасного повернення грошових коштів.

Разом з тим в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 серпня 2011 року, 28 березня і 15 червня 2016 року та в постановах Вищого господарського суду України від 14 червня 2016 року, 21 березня 2017 року, наданих заявником для порівняння, суди касаційної інстанції дійшли висновку про те, що в силу вимог статей 526, 610, 1050 ЦК України правові підстави для дострокового стягнення з відповідачів заборгованості за кредитними договорами відсутні, оскільки кредитодавці не виконали умов укладених з боржниками договорів щодо надіслання вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості.

В ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2012 року та 13 лютого 2013 року, наданих заявником для порівняння, суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справ на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав допущення судами порушень норм ЦПК України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для вирішення справ.

Отже, порівняння наведених судових рішень не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшли протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Думка-сервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 07 липня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді : Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

В.М. Сімоненко