Court ruling № 71215889, 08.12.2017, Supreme Court of Ukraine (proceeded until 15.12.2017)

У Х В А Л А

8 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І.,

Охрімчук Л.І.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 липня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2016 року та рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 липня 2017 року касаційну скаргу представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. - Богоноса М.О. відхилено, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2016 року залишено без змін.

ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 липня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2016 року та рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 509-521 ЦК України, пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ПАТ «Дельта Банк» надало ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року та 23 березня 2016 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Відхиляючи касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» суд касаційної інстанції погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, які виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, не підтверджено повноваження осіб на право звернення до суду з позовом та на право приймати участь у розгляді справи.

У наданій для порівняння ухвалі від 28 жовтня 2015 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, який стягуючи на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість із боржника та поручителя, як солідарних боржників, виходив із того, що ПАТ «Дельта Банк» є належним позивачем, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року придбало у ПАТ «Сведбанк» права вимоги за кредитними договорами, а також всі права до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення. Придбання ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за кредитним договором із відповідача підтверджується Додатком № 1 до Договору купівлі-прав вимоги від 25 лютого 2012 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року, що надана заявником для порівняння, рішення суду апеляційної інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, не містить правової позиції щодо спірних правовідносин та застосування норм матеріального права, а вказує на допущені судом попередньої інстанції порушення норм процесуального права та необхідність їх усунення для правильного вирішення спору, а також нез'ясування судом належним чином фактичних обставин справи.

Порівняння змісту наданих судових рішень зі змістом судових рішень, про перегляд яких подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Таким чином, підстава для перегляду судового рішення, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України відсутня.

За таких обставин вважати заяву ПАТ «Дельта Банк» обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 липня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2016 року та рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року

відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко